- •Соціальне партнерство в охороні праці та трудові норми Міжнародної організації праці.
- •2. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •3. Завдання та значення охорони праці
- •4. Планування заходів з охорони праці
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці. Їх види
- •6. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи та положення.
- •7. Державний нагляд і контроль за охороною праці
- •8. Державне управління охороною праці. Функції органів державного управління з питань охорони праці та соціальної політики
- •9. Система управління охороною праці (суоп). Функції управління охороною праці
- •10. Система управління охороною праці в галузі (суопг)
- •11. Система управління охороною праці на підприємстві (суопп). Планування заходів з охорони праці
- •12. Служба охорони праці на підприємстві. Її функціонування.
- •13. Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад
- •14. Права та обов’язки працівників.
- •15. Права та обов’язки роботодавця і працівників щодо охорони праці. Громадський нагляд за охороною праці.
- •16. Економічне стимулювання і оцінка ефективності функціонування суопг і суопп
- •17. Економічне значення та економічні проблеми охорони праці.
- •18. Обов‘язки, права та відповідальність посадових осіб та працівників за порушення вимог охорони праці
- •19. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів
- •20. Дисциплінарна та адміністративна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп
- •21. Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп
- •22. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •23. Контроль за станом охорони праці та функціонування суоп
- •24. Фінансування заходів з оп
- •25. Розробка питань охорони праці в колективному договорі
- •26. Відшкодування шкоди заподіяної здоров’ю працюючого внаслідок не дотримання вимог охорони праці
- •27. Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці, їх види (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий).
- •28. Порядок проведення інструктажів з охорони праці на робочому місці
- •29. Поняття виробничої санітарії та гігієни праці
- •30. Умови праці, їх класифікація, вплив на працездатність
- •31. Гігієнічна класифікація умов праці
- •32. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, характерні для галузі. Їх класифікація
- •33. Чинники та елементи, що впливають та визначають умови праці на робочих місцях
- •34. Мікроклімат, його параметри, нормування. Основні засоби та заходи щодо покращення мікроклімату
- •35. Заходи захисту від дії шкідливих речовин та пилу
3. Завдання та значення охорони праці
Охорона праці – це система правових, соціально – економічних, організаційно – технічних, лікувально – профілактичних заходів і засобів спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності працівників працівника в процесі трудової діяльності.
Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створювання умов для всебічного розвитку особистості.
Завданнями охорони праці є також:
знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;
впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці;
розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці;
забезпечення безпеки виконання робіт працівниками;
впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;
розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці.
Значення охорони праці поділяється на соціальне і економічне.
Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні росту ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження виробничого травматизму і профзахворювань. Соціальне значення охорони праці проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національного продукту.
Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці та є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. Тобто, економічне значення охорони праці оцінюється за результатами, отриманими при зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів через умови праці, тощо.
4. Планування заходів з охорони праці
Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці – одна з провідних функцій управління охорони праці. Перед плануванням обов'язково визначається фактичний стан охорони праці і його прогнозування на майбутнє.
Планування робіт по охороні праці буває
перспективним (на тривалий відрізок часу),
поточним (на рік)
оперативним (квартал, місяць, декаду).
До перспективних планів належить комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці, пов'язаних з перспективними змінами підприємства. Таке планування, як правило, розраховане на термін від 2 до 5 років.
Поточні плани передбачають реалізацію заходів із покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві. Ці плани обов'язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами.
Оперативні плани складаються для швидкого виправлення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.
Метою планування є визначення необхідних вкладень у заходи з охорони праці для ефективного впливу на стан охорони праці.
Планування в охороні праці може включати:
Визначення цілей працеохоронної діяльності на підприємстві та засобів їх досягнення;
Вибір методів і базових показників, за допомогою яких може здійснюватися оцінка необхідних вкладень в охорону праці;
Розрахунок суми вкладень у заходи з охорони праці та раціональний розподіл цієї суми за напрямками працеохоронної діяльності;
Забезпечення організації контролю виконання плану;
Здійснення постійного контролю умов і безпечності прці на підприємстві та оперативне реагування на відхилення від нормативних вимог.
