
- •Соціальне партнерство в охороні праці та трудові норми Міжнародної організації праці.
- •2. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •3. Завдання та значення охорони праці
- •4. Планування заходів з охорони праці
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці. Їх види
- •6. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи та положення.
- •7. Державний нагляд і контроль за охороною праці
- •8. Державне управління охороною праці. Функції органів державного управління з питань охорони праці та соціальної політики
- •9. Система управління охороною праці (суоп). Функції управління охороною праці
- •10. Система управління охороною праці в галузі (суопг)
- •11. Система управління охороною праці на підприємстві (суопп). Планування заходів з охорони праці
- •12. Служба охорони праці на підприємстві. Її функціонування.
- •13. Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад
- •14. Права та обов’язки працівників.
- •15. Права та обов’язки роботодавця і працівників щодо охорони праці. Громадський нагляд за охороною праці.
- •16. Економічне стимулювання і оцінка ефективності функціонування суопг і суопп
- •17. Економічне значення та економічні проблеми охорони праці.
- •18. Обов‘язки, права та відповідальність посадових осіб та працівників за порушення вимог охорони праці
- •19. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів
- •20. Дисциплінарна та адміністративна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп
- •21. Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп
- •22. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •23. Контроль за станом охорони праці та функціонування суоп
- •24. Фінансування заходів з оп
- •25. Розробка питань охорони праці в колективному договорі
- •26. Відшкодування шкоди заподіяної здоров’ю працюючого внаслідок не дотримання вимог охорони праці
- •27. Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці, їх види (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий).
- •28. Порядок проведення інструктажів з охорони праці на робочому місці
- •29. Поняття виробничої санітарії та гігієни праці
- •30. Умови праці, їх класифікація, вплив на працездатність
- •31. Гігієнічна класифікація умов праці
- •32. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, характерні для галузі. Їх класифікація
- •33. Чинники та елементи, що впливають та визначають умови праці на робочих місцях
- •34. Мікроклімат, його параметри, нормування. Основні засоби та заходи щодо покращення мікроклімату
- •35. Заходи захисту від дії шкідливих речовин та пилу
24. Фінансування заходів з оп
Фінансування заходів з охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних
заходів з охорони праці,
виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством,
у державному і місцевих бюджетах.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік.
На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 % від фонду оплати праці.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
25. Розробка питань охорони праці в колективному договорі
Колективний договір включає розділ "Поліпшення стану і охорони праці", який складається з таких підрозділів:
обов’язки адміністрації;
обов’язки профспілкового комітету;
взаємні обов’язки адміністрації і профспілкового комітету.
Адміністрація бере на себе обов’язки
в намічені строки забезпечити розробку і виконання комплексного плану й щорічних угод з охорони праці,
зробити аналіз причин виробничого травматизму й захворювань
підвести підсумки виконання комплексних планів за минулий рік і прийняття рішення про переведення конкретних заходів запобігання травмам і захворюванням,
провести паспортизацію умов праці на всіх робочих місцях і підготовити все необхідне для виконання накреслених заходів,
обладнати кабінети з охорони праці, забезпечити безперервну роботу санітарно-побутових приміщень,
особам, що працюють у шкідливих умовах надати додаткову відпустку,
встановити скорочений робочий день,
Профспілковий комітет зобов’язаний
провести в установлені строки вибори громадських інспекторів,
затвердити склади комісій з охорони праці підприємства,
провести навчання активу комісій з охорони праці,
встановити постійний громадський контроль за дотриманням вимог охорони праці.
Адміністрація і профспілки при підведенні підсумків повинні враховувати основним показником стан охорони праці, забезпечувати впровадження і функціонування системи управління охороною праці (СУОП), регулярно виносити на розгляд зборів трудового колективу питання про умови і стан охорони праці.
26. Відшкодування шкоди заподіяної здоров’ю працюючого внаслідок не дотримання вимог охорони праці
У разі нещасного випадку потерпілий має звернутися до роботодавця, з вини якого йому було заподіяно шкоду, з письмовою заявою про відшкодування матеріальних та моральних збитків. У поданій заяві слід навести обставини й докази вини власника, розмір заробітку, що передував травмі, висновок ЛКК про ступінь втрати професійної працездатності та потребу в медичній та соціальній допомозі.
Суми відшкодування шкоди визначаються залежно від тяжкості нещасного випадку.
Одноразова допомога надається у разі:
тимчасові втрати працездатності - обчислюється із середнього заробітку за період перебування потерпілого на лікарняному;
смерті потерпілого сім’ї - у розмірі 5-річного заробітку померлого й 1-річного заробітку на кожного його утриманця;
стійкої втрати працездатності допомога - у розмірі, що дорівнює середньому заробітку потерпілого за кожен відсоток втраченої ним професійної працездатності.
Чинне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди, якщо умови праці призвели до моральних втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно.
Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.
У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.