4. Адміністративні органи управління та їх різновиди

Адміністративний орган виступає як системо утворюючий елемент організаційної структури управління, який пов'язаний із формуванням і реалізацією управлінського впливу. При чому як у цілому, так і по окремих проявах: цілях укладання.

Виділяють різноманітні характеристики органу:

• Функціональні, які розкривають його як структуру, яка виконує визначені функції організації

• Соціологічні, які розглядають його як колектив людей, виділених керівництвом для виконання покладених на нього корпоративних завдань у відповідній сфері діяльності

• Юридичні, які вказують на наділення визначеної структури(колективу людей) необхідною компетенцією(функції та повноваження)

• Організаційні, які роблять акцент на належності даної структури до організаційного апарату

Під структурою управління організацією розуміється сукупність його елементів, які знаходяться між собою у стійких взаємовідносинах забезпечують функціонування і розвиток як єдиного цілого. Елементами структури є працівники, служби та інші ланки апарату управління.

У рамках структури управління відбувається управлінський процес, між учасниками якого розподілені завдання та функції управління, а внаслідок – права та відповідальність за їх виконання. З цих позицій структуру управління можна розглядати як форму розподілу та кооперації управлінської діяльності, яка направлена на досягнення намічених цілей в менеджменті.

Структура адміністративного органу залежить від:

• місця органу в організаційній структурі держ управління

• Обсягу та змісту його компетенції

• Ролі в управлінні суспільними процесами

Необхідно враховувати, що між структурами адмін. органів існує організаційна взаємозалежність. Зміст структури конкретного адмін органу можна зрозуміти через розкриття його взаємозв’язків зі структурою об’єктів,якими вона управляє та іншими підрозділами.

Структура адмін органу повинна створювати умови для раціональної організації та ефективного керівництва діяльності його особистого апарату. Відповідно до цього структура повинна відповідати певним вимогам, до яких належать:

• Вимога мобільності – чисельний склад і кількість внутрішніх підрозділів встановлюється за оптимальними критеріями керованості

• Оперативності – визначає складність зовнішніх та внутрішніх зв’язків, швидкість отримання та суворе збереження інформації, своєчасне прийняття та оптимізація виконання рішень

• Економічності – обумовлює необхідність визначити вартість утримання апарату управління та витрати на здійснення управлінської діяльності

Особливо проблему при формуванні та оцінюванні структури адмін. Органу становить визначенні потенційної норми керованості, при визначенні якої доцільно враховувати такі чинники:

1. Чинники,які визначені дорученими завданнями:

• значимість завдань, доручених групі спеціалістів для виконання

• Складність завдань

• Різнорідність, різновекторність завдань

• Координація

• Завдання, які спричинюють незворотні напрямки

2. Чинники,які залежать від особи керівника:

• Ступінь самостійності керівника, допоміжний персонал

• Діяльність яка не пов’язана з керівництвом

• Метод управління

• Планування

3. Чинники, які залежать від персоналу:

• Інтеграція праці

• Діяльність неформальних груп

• Культура спілкування, Плинність кадрів

4. Чинники технічного характеру:

• Діапазон вертикального керівництва

• Зв’язок

• Розміщення на полі діяльності

• Прищеплення навичок виконання завдань

• Оснащення

• Структура закладу

• Рівномірний темп роботи

• Техніка обробки інформації

Першим завданням у побудові структури адміністративного органу є визначенні керівної ланки, тобто тієї сукупності посад, яка пов’язана з використанням владних повноважень, які фіксуються в управлінських рішеннях. У колегіальному адмін. Органі це склад посад, які утворюють відповідну колегію – керівну ланку даного органу. В одно начальному адміністративному органі – це його керівник і один із заступників, хто уповноважений приймати рішення за його відсутності.

Друге завдання, яке є наслідком першого полягає у такій побудові підрозділів, щоб вони допомогли керівній ланці у досягненні цілей.

Існує вертикальна та горизонтальна структура підрозділів.

До третього завдання відноситься – виділення та опис у адмін. Органі посад і робочих місць.

Різниця між посадою і робочим місцем у тому, що на посаді реалізується діяльність безпосередньо пов’язана із досягненням встановлених завдань. Робоче місце являє собою вид і обсяг діяльності з обслуговування, допоміжного забезпечення управлінських процесів у адміністративному органі(обслуговування, утримування приміщень, зв'язок, транспорт). Формування посад потребує знань та виконання визначених правил, наприклад відповідність обсягу діяльності фізичним можливостям людини, рівномірність стимулів і санкцій. Посада описується через управлінські обов’язки і повноваження