47 Функції кластерів

За М. Портером, кластер — це "сконцентровані за географічною ознакою групи взаємопов'язаних компаній, спеціалізованих постачальників, постачальників послуг, фірм відповідних галузей, а також організацій, пов'язаних з їх діяльністю (наприклад, університетів, агентств із стандартизації, торговельних об'єднань) в певних областях, що конкурують між собою, але разом з тим ведуть спільну роботу".

Ще раніше А. Маршалл визначив три основні ознаки таких локальних концентрацій спеціалізованої діяльності у термінах концепції зовнішніх економік (Externat Economies): наявність доступної кваліфікованої праці; зростання обслуговуючих і допоміжних галузей; спеціалізація різних фірм на певних стадіях і сегментах виробничого процесу. М. Портер доповнив ці характеристики ще чотирма поняттями: характером стратегій фірм і міжфірмової конкуренції в країні; факторними умовами (витратами на постачання природних ресурсів, дешевою некваліфікованою працею порівняно зі знаннями, прогресивними технологіями); умовами попиту на продукцію; наявністю споріднених і обслуговуючих галузей, що стимулюють кооперування.

Крім розглянутих тут визначень кластеру, нині пропонується ще досить багато інших. Проте однозначного поняття "кластер" поки що немає, тому часто використовують таку термінологію:

— індустріальні райони;

— нові індустріальні місця;

— територіальні виробничі комплекси;

— неомаршаллівські вузли;

— регіональне інноваційне середовище;

— сітьові області;

— регіони, що навчаються.

Хоча ці категорії за змістом відрізняються одна від одної, деколи їх застосовують як рівнозначні.

Вирізняють дві основні форми кластерів: промислові (за функціями) і регіональні (за єдністю економічного простору). Промисловий кластер фокусується на конкуренції всередині сектора (галузі). Він складається з об'єктів, ресурсів і видів діяльності, які об'єднуються разом для розвитку, виробництва, продажу товарів і послуг. Промисловий кластер, як правило, не прив'язаний до будь-якого урбанізованого ареалу і може охоплювати значну територію регіону або країни. У вітчизняній науці він відповідає галузевим (міжгалузевим) економічним районам. Але в умовах ринкової економіки, з огляду на форми організації виробництва і власності, промисловий кластер може відповідати великій багатофункціональній компанії, холдингу, концерну, ТНК, іншій формі міжфірмових об'єднань, складові елементи яких розміщені розпорошено на великій за площею території.

Регіональний кластер — це просторова агломерація схожих і взаємопов'язаних форм економічної діяльності, яка становить основу місцевого середовища, сприяє перепливу знань, стимулює різні форми навчання і адаптації. Такі кластери звичайно складаються з малих і середніх підприємств. Центральний елемент їх успіху зосереджений у силі соціального капіталу і географічній близькості. Фірми у них менше пов'язані між собою, ніж у промисловому кластері. У вітчизняній науці регіональним кластерам відповідають економічні райони (точніше, малі їх форми — економічні підрайони і мікрорайони, локальні TBK) [9,102—123].