Основні та неосновні процеси

Основні процеси безпосередньо зв’язані з створенням ПП. Не основні виконуються функції додаткових чи допоміжних процесів. Вони не пов’язані прямо з створенням продукту, а відповідають за організацію та супровід робіт(нефункціональні процеси документування, управління якістю, навчання персоналу і т.д.) процес як складова інженерної діяльності, має бути чітко визначеною. Говорять, що процес має бути встановленим .Встановлення процесу передбачає:

• детальний опис дій та операцій процесу

• навчання процесу(проведення занять з персоналом щодо освоєння процесу)

• введення метрик процес(встановлення кількісних показників коду виконання)

• контроль виконання процесу (вимір метрик та оцінка ходу виконання)

• вдосконалення процесу(зміна процесу за нових умов використання)

Типові фази жз пц

Специфікація вимог - формалізований опис вимог у формі спец. документа. Специфікація - це основний конструкторний інструмент в інженерній діяльності.

Технічне завдання srs (Software Requirement Specification)

Цей етап складається з таких дій:

• Підготовка повного та чіткого визначення задачі.

• Представлення документів з вимогами до програмної системи та аналітика для погодження (ухвалення).

Основний результат цього етапу описи вимог до програми.

Вимоги бувають :

• Функціональні вимоги – це опис того, що програма повинна робити; ці вимоги обов’язкові для виконання. Ще вживаються аналогічний термін сценарій використання системи.

• Не функціональні вимоги – визначають загальні властивості системи(не функціональні вимоги також записують у специфікацію вимог, як правило це такі властивості):

1. Продуктивність (ефективність) програми визначається оптимальними витратами обчислювальних ресурсів для її виконання. Обчислювальні ресурси це пам’ять комп’ютера, час процесора, канали зв’язку. Якісне програмне забезпечення не лише правильно працює, а й раціонально використовує обчислювальні ресурси.

2. Зручність користування ПЗ стосується питань інтерфейсу користувача та наявності адекватної документації для користування. Користувацький інтерфейс повинен бути не інтуїтивно, а професійно зрозумілий користувачам. Крім того ПЗ обов’язково має давати засоби для налаштування інтерфейсу зручного будь-яким типам користувачів.

3. Надійність ПЗ включає в собі такі поняття :

• Відмово стійкість – це можливість виконання функцій програмою у випадку нестандартних, непередбачених ситуацій чи збоїв у роботі.

• Безпека – це коли збої в роботі програми не приводять до небезпечних аварійних ситуацій.

• Захищеність програми від зовнішніх впливів. Впливи можуть бути випадкові або навмисні ( нерозумний користувач, вірус, або хакер).

4. Супроводжуваність – вказує здатність програми до розвитку; це критична властивість системи оскільки зміни ПЗ неминучі, внаслідок зміни платформ, бізнесу. Супровід програми, як правило, виконують не її розробники. Супровід включає такі елементи:

• Наявність та зрозумілість проектної документації;

• Зрозумілість вихідного коду;

• Простота додавання нових функцій.

Супроводжуваність

Вказує здатність програми до розвитку. Це критична властивість системи, оскільки зміни ПЗ – неминучі, внаслідок зміни платформ, бізнесу і т.д. і т.п. Супровід програми, як правило, виконують не її розробники. Супровід включає такі елементи:

1. Наявність і зрозумілість проектної документації.

2. Зрозумілість вихідного коду.

3. Простота додавання нових функцій.

Не функціональні вимоги також записують у специфікацію вимог.

Аналіз

Це підготовчий етап до при проектувальних робіт, виділений в окрему фазу. Включає такі дії:

1. Вивчення задачі та визначення структури вхідних та вихідних даних

2. Оцінка альтернативних методів розв’язання задачі

3. Вибір оптимального методу