Хмаркові технології

Перспективними інформаційними технологіями є хмаркові обчислення (cloudy computing) суть їх надати користувачам віддалений динамічний доступ до послуг обчислюваних ресурсів програмного забезпечення через інтернет. Обчислювальні хмари складаються з тисячі серверів розміщених в дата-центрах і забезпечують роботу програмних застосувань які використовують млн. користувачів. Цей підхід дозволяє організувати динамічне надання сервісів коли користувачі здійснюють оплату за фактом і регулюють обсяг своїх обчислювальних ресурсів залежно від потреб без довгострокових зобов’язань.

Особливості пі

Властивості ПІ відмінні від інших інженерії:

1. ПІ займається не лише технічними питаннями виробництва програмного забезпечення, а й управлінням проектами, питаннями планування, фінансування, маркетингу, організацією роботи в колективі і т.д. Ця особливість вказує на те що знання чисто технічні(технологій, засобів розробки) не достатньо щоб назватися знавцем в галузі ПІ.

2. Частково теоретичні основи ПІ складають комп’ютерні науки. В ідеалі програмна інженерія має базуватися на теорії комп’ютерних наук, проте, в програмній інженерії часто застосовуються такі методи, які не можуть бути узагальнені на всі випадки, а є дієвими лише в конкретних умовах. Вирішення проблем ПІ вимагає – фундаментальних знань, які виходять за рамки інформатики.

3. Комп’ютерна програма – це нематеріальний, штучний об’єкт для якого немає об’єктивних законів, яким би підкорялася його поведінка. У програмного інженера на перший погляд є типові перевірені часом рішення (наприклад клієнт серверна архітектура), але ці рішення визначаються рівнем розвитку обчислювальної техніки. З появою нових комп’ютерних технологій програмному інженеру потрібно шукати нові рішення в галузі ПЗ.

4. Відсутність теоретичного контролю ПЗ спричиняє те, що тестування продукту це єдиний спосіб впевнитися в його якості. З одного боку це є недолік, а з другого жоден інший інженер не зможе протестувати свій продукт, тому це може бути плюсом. Вартість тестування ПЗ складає його істотну частину його загальної вартості.

5. ПІ молодий напрямок досвід якого декілька десятків років.

6. ПІ сильно залежить від рівня розвитку комп’ютерної техніки та теорії програмування.

Розвиток обчислювальних машин

(Першою обчислювальною машиною була рахівниця )

Нульове покоління обчислювальних машин

Це механічні машини створені відомими математиками: Паскаль, Лейбніц, Бебідж. Машина Паскаля це механічний пристрій з одним алгоритмом – додавання чисел. У Лейбніца було декілька алгоритмів які були вбудовані і придатні до використання. Машина Бебіджа була перша програмована машина, оскільки послідовність дій для неї задавалася з допомогою паперових карток з пробивками.

Перше покоління електронно-обчислювальних машин

Елементна база цих ЕОМ електронні лампи. Першою ЕОМ називають перший електронний навігатор і калькулятор (ENIAC) в Пенсільванського університету в США. Називають 2х авторів П. Еккер, Д. Моучлі.

Характеристики ENIAC :

30 тонн ваги, 1500 електронно-механічних реле, 17000 електронних ламп, 150кВт/год., в пам’яті зберігала 80 символів.

Друге покоління 50-60 роки ХХ ст. елементною базою є транзистор. За винахід транзисторів американцям було присвоєно Нобелівську премію в області фізики. Електронні лампи замінились транзисторами.

3 покоління 60-70 роки ХХ ст. це елементна база інтегральна схема (чіп) це об’єднання транзисторів в одному виробі; перша інтегральна схема створена у 1958 році, винахідник Нойс.

Четверте покоління ЕОМ 80-ті роки «Надвеликі Інтегральні схеми» (НВІС). Тепер інтегральна схема об’єднує мільйони транзисторів; комп’ютер завдяки цьому менших розмірів, високої швидкості роботи, дешевші.