Третя криза

Проблема у модифікації програм

Метод вирішення даної проблем: Об’єктно орієнтоване програмування

Етап ПІ – Проблема у модифікації програм.

Опис проблеми: Проблема полягала в тому, що замовник не знає що він хоче перед початком розробки ПЗ. Потрібно було проектувати і створювати програми так, щоб забезпечити можливість внесення змін в програму яка не є ще остаточним програмним продуктом, причому не руйнуючи раніше написаного коду.

Метод:

Суть ООП в тому вводить поняття класу як розвиток поняття модуля з визначеними властивостями та поведінкою. Властивості задаються змінними (атрибути), а поведінка – методами.

Принципи ООП: успадкування, інкапсуляція, поліморфізм.

Успадкування – це коли один клас успадковує клас батька і має ще й свої властивості.

Інкапсуляція – це приховані дані.

Поліморфізм – це одна змінні які мають однаковий запис, а можуть виконувати різні дії.

Сучасний стан пі

Дані про кризу в ПІ на сучасному етапі (статистика США):

32% - успішні (задовольняє усім поставленим вимогам)

44% - проблемні; порушення термінів, перевитрата бюджету або виконано не все, що було потрібно.

24% - провальні; не були доведенні до завершення через перевитрати коштів, часу і незабезпечення потрібної якості програмного продукту.

Галузь ІТ розвивається найдинамічніше за всі інші. Кожні 10 років фіксують так звану інформаційно-технічну революцію; з’являються нові технології розробки ПЗ, платформи, технічні пристрої, які потребують нових знань фахівців галузі ПІ. Розробка ПЗ – це масова діяльність яка залучає близько 7 млн. людей. ПЗ користуються фахівці різних сфер діяльності(економіка, медицина, бізнес, промисловість, наука і т.д.). Також ПЗ користуються і в повсякденному житті не фахівці. Знання розробників ПЗ згідно існуючих вимог є неповними, неузгодженими. Фахівці ПІ в великій мірі орієнтуються на свій досвід, а не лише на знання. Ядро стабільних знань з ПІ становить максимум 75% від тих знань які необхідні в практичній діяльності. Для того щоб вирішити проблему залежності якості ПЗ від досвіду розробників пропонувалося перейти до «програмування без програмістів». Суть цієї ідеї така:

Розробники ПЗ мають описувати задачу спеціальною мовою ( наприклад математична логіка відома усім), а не розробляти методи розв’язування задач базуючись на імперативному підході(алгоритмічне + ООП). Імперативному програмування альтернативне декларативне. В історії відомі приклади часткової реалізації ідеї переходу до нового стилю програмування, це : японський проект ЕОМ 5го покоління, комп’ютери з серію «МИР» (СРСР), фабрика програм типу складальний конвеєр проекти «АПРОМ» та «ПРИЗ», методи математичного доведення правильності програм і т.д.

Аспектно-орієнтоване програмування

Переворот у програмування щодо вивільнення програмістів від програмування так і не стався, а навпаки методи та засоби розробки ПЗ постійно розвиваються. Це пов’язано з новими можливостями платформ, розподілених середовищ, концепцією хмарних обчислень.

Нові розвиваючі методи ПІ це : компонентний, аспектний, агентний, сервісний.

Аспектно-орієнтований підхід розглядає програму, як набір модулів кожен з яких реалізує певний аспект. Під аспектом розуміють деяку корисність, ціль функціонування систем. АОП вважається розвитком ООП. АОП забезпечує оптимальну модульність програми, що досягається локалізацією наскрізних вимог у аспектах. АОП спрощує супровід програмного забезпечення. На даний момент АОП не достатньо практично реалізоване; АОП може паралельно використовуватись з ООП на платформі Java .Net.