Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Сучасна українська літературна мова

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, ЛАБОРАТОРНИХ І САМОСТІЙНИХ РОБІТ, ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Укладач: канд. філол. наук, доц. Галаур С.П.

Полтава

2012–2013

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема: Складносурядне речення

Студент повинен знати:

• визначення складносурядного речення;

• засоби поєднання предикативних частин складносурядного речення;

• змістові відношення між предикативними частинами.

Терміни: складне речення, предикативна частина; полі предикативність; сполучникове речення; складносурядне речення; складнопідрядне речення; безсполучникове речення; сполучники сурядності; сполучники підрядності; складносурядне речення відкритої/ закритої структури.

Студент повинен уміти:

• виконувати повний синтаксичний аналіз складносурядних речень.

Теоретичні питання

1. Загальні відомості про складносурядне речення.

2. Змістові відношення між предикативними частинами складносурядного речення. Засоби поєднання предикативних частин.

3. Складносурядні речення закритої та відкритої структур.

Практичні завдання

Виконати вправу 505 зі збірника вправ Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова : збірник вправ / М.Я. Плющ, О.І. Леута, Н.П. Гальона. – К. : Вища школа, 1995.

Основна література до теми:

1. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, 1989. – С. 283-285.

2. Кадельчук В.З. Розділові знаки в складносурядних реченнях / В.З. Кадельчук // УМЛШ. – 1973. – № 8. – С. 283-285.

3. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Академія, 2004. – С. 231‑248.

Додаткова література до теми:

1. Бевзенко С.П. Структура складного речення в українській мові. – К., 1987. – С. 15-21, 53.

2. Грищенко А.П. Складносурядне речення в сучасній українській літературній мові. – К., 1969. – 155 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2–3

Тема: Складнопідрядне речення

Студент повинен знати:

• визначення складнопідрядного речення;

• принципи класифікації складнопідрядних речень;

• засоби зв’язку між частинами складнопідрядного речення;

• складнопідрядні речення із супідрядністю, послідовною підрядністю, із супідрядністю та послідовною підрядністю.

Терміни: складнопідрядне речення, головна предикативна частина, підрядна предикативна частина, семантичні сполучники, асемантичні сполучники, складнопідрядне речення нерозчленованої структури, складнопідрядне речення розчленованої структури, логіко-граматичний принцип, формально-граматичний принцип, структурно-семантичний принцип, сполучник, сполучне слово, складнопідрядне речення з присубстантивно-атрибутивною, займенниково-співвідносною, з’ясувальною підрядною предикативною частиною, складнопідрядне речення з підрядною предикативною частиною часу (умови, мети, причини, місця, порівняння, допусту, наслідку, супровідною), послідовна підрядність, супідрядність (однорідна, неоднорідна, змішаного типу).

Студент повинен уміти:

• визначати тип складнопідрядного речення;

• з’ясовувати засоби зв’язку предикативних частин у складнопідрядному реченні;

• аналізувати складнопідрядні речення нерозчленованої та розчленованої структури;

• аналізувати складнопідрядні та багатокомпонентні речення.