Тема 5. Організація комерційної діяльності План

5.1. Суть і функції комерційної діяльності

5.2. Передумови та чинники успішної комерційної діяльності фірми

5.3. Зміст і функції матеріально-технічного забезпечення

5.4. Оцінювання і вибір постачальників

5.5. Оцінка і напрями підвищення ефективності комерційної діяльності

1. Суть і функції комерційної діяльності

Комерція – вид торгового підприємництва або бізнесу, але бізнесу благородного, того бізнесу, який є основою будь-якої по-справжньому цивілізованої ринкової економіки.

Комерція – «cлово латинського походження (від лат. commercium - торгівля). Однак, треба мати на увазі, що термін «торгівля» має двояке значення: в одному випадку він означає самостійну галузь народного господарства (торгівлю), в іншому – торгові процеси, направлені на здійснення актів купівлі-продажу товарів. Комерційна діяльність пов'язана з другим поняттям торгівлі – торговими процесами по здійсненню актів купівлі-продажу з метою отримання прибутку.

Комерційна діяльність – більш вузьке поняття, ніж підприємництво. Підприємництво – це організація економічної, виробничої та іншої діяльності, що приносить підприємцеві прибуток. Підприємництво може означати організацію промислового підприємства, сільської ферми, торгового підприємства, підприємства обслуговування, банку, адвокатської контори, видавництва, дослідницької установи, кооперативу і т.д. З усіх цих видів підприємницької діяльності тільки торгова справа є в чистому вигляді комерційною діяльністю. Таким чином, комерцію потрібно розглядати як одну з форм (видів) підприємницької діяльності. У той же час і в деяких видах підприємницької діяльності можуть здійснюватися операції з купівлі-продажу товарів, сировини, заготовленої продукції, напівфабрикатів і т.п., тобто елементи комерційної діяльності можуть здійснюватись у всіх видах підприємництва, але не є для них визначальними, головними.

Отже, комерційна робота в торгівлі являє собою величезну сферу оперативно-організаційної діяльності торгових організацій і підприємств, направлену на здійснення процесів купівлі-продажу товарів для задоволення попиту населення і отримання прибутку.

Акт купівлі-продажу товарів базується на основній формулі товарного обігу - зміні форми вартості:

Г – Т і Т* - Г*

З цього витікає, що комерційна робота в торгівлі – поняття більш широке, ніж проста купівля-продаж товару, тобто щоб акт купівлі-продажу відбувся, торговому підприємстві необхіднлло здійснити деякі оперативно-організаційні і господарські операції, в тому числі вивчення попиту населення і ринку збуту товарів, знаходження постачальників і покупців товарів, налагодження з ними раціональних господарських зв'язків, транспортування товарів, рекламно-інформаційну роботу зі збуту товарів, організацію торгового обслуговування і т.д.

Простий перепродаж товарів з метою отримання прибутку, або інше «роблення» грошей з нічого, є по суті спекулятивною операцією, що не являє собою корисної комерційної діяльності (благородного бізнесу).

Принципи комерційної діяльності характеризуються, зокрема, наступним:

• свободою вибору партнера, контрагента по закупівлі товарів;

• безліччю джерел закупівлі (постачальників);

• економічною рівноправністю партнерів;

• саморегулюванням процесів постачання і купівлі-продажу товарів;

• свободою ціноутворення;

• конкуренцією постачальників і покупців;

• суворою матеріальною і фінансовою відповідальністю сторін за виконання прийнятих зобов'язань.

Суб'єктами комерційної діяльності, відповідно до чинного законодавства України, можуть бути фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи громадяни України або інших держав здійснюють комерційну діяльність відповідно до таких умов:

• вони повинні бути правоздатними та дієздатними;

• не мати обмежень або заборон на заняття комерційною діяльністю у зв'язку зі своїм службовим становищем та з інших причин, це стосується військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, осіб з непогашеною судимістю тощо:

• бути зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності.

Юридичною особою визнається організація, підприємство, які наділені відокремленою власністю і можуть відповідати майном за свої зобов'язання. Юридична особа повинна мати самостійний баланс, поточні рахунки, від свого імені виступати у суді. Набувати майнові і немайнові права. Господарюючий суб'єкт набуває права юридичної особи лише після його державної реєстрації.