Тема 7. Стародавня Спарта

1. Характеристика джерел.

2. Мессенські війни.

3. Соціально-економічні відносини в Стародавній Спарті:

а) особливості економічного розвитку;

б) структура спартанського суспільства.

4. Державний лад Стародавньої Спарти.

Джерела:

1. Геродот. История в девяти книгах. – Л., 1972. – VІ, 56–60, 80; VІІ, 149, IX, 8–10, 28, 29.

2. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. – М., 1961. – Т.І. (Ликург).

3. Хрестоматия по истории древнего мира. – М., 1951. – Т.2. – С.90–105.

Література:

Античная Греция. Проблемы развития полиса. – М., 1983. – Т.І. – С. 194–216.

Дьяконов И.М. Рабы, илоты и крепостные в ранней древности. // БДИ. – 1973, – № 4. – С.28–35.

История Древнего мира. Ч.2. Расцвет древних обществ. – М., 1989. – С. 89–94.

Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу. – Львів, 2001. – С.198–217.

Вивчення даної теми слід розпочати із характеристики джерельної бази, з’ясувати умови появи «Великої ретри» законодавця Лікурга та у якому вигляді даний документ дійшов до нашого часу.

Розглядаючи 2 запитання, слід звернути увагу на причини Мессенських війн та їх результати у контексті розвитку спартанської держави, на аграрну проблему та її вирішення.

Вивчення соціально-економічних відносин Стародавньої Спарти необхідно розпочати із специфічно спартанських форм власності на землю та господарювання. Слід зосередити увагу на умовах розвитку ремесла та впливу держави на торгівельні відносини і грошовий обіг.

Також необхідно розглянути основні групи населення, їх походження, права і обов’язки, особливі форми залежності.

Аналізуючи державний лад Стародавньої Спарти, необхідно розпочати визначенням понять законодавчої, виконавчої та судової влади, з’ясувати, які органи влади Спарти підпадають під вказані визначення за їхніми функціями. На основі вивчення діяльності основних гілок влади визначити тип держави.

Тема 8. Виникнення і розквіт Афінської рабовласницької демократії.

1. Характеристика джерел.

2. Реформи Солона та їх соціально-економічне і політичне значення.

3. Тиранія Пісістрата та її роль у становленні афінської рабовласницької демократії.

4. Реформи Клісфена.

5. Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. до н.е.

6. Грецьке класичне рабство.

7. Державний лад Афін V-IV ст. до н.е.

8. Виникнення І Афінського морського союзу та перетворення його в Афінську морську державу.

Джерела:

1. Геродот. История в девяти книгах. – Л., 1972.

2. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. – М, 1961. – Т. 1.

3. Хрестоматия по истории Древней Греции. – М, 1964. – С. 143–175, 210– 239.

Література:

Античная Греция. Проблемы развития полиса. – М.,1983. – Т.1. – С.247–365.

Боннар А. Греческая цивилизация. – М.,1992.

Доватур А. И. Рабство в Аттике в V–IV в. до н. э. – Л., 1980.

Историография античной истории. – М., 1980. – С.238–307.

Пич, Сьюзан, Миллард. Греки. Пер. с англ. – М., 1995.

Вказана тема розглядається як цілісний процес, що об’єднує архаїчний та класичний періоди, а тому характеристика джерельної бази включає як групи джерел вказаних періодів, так і пізніших часів. Тому, розглядаючи різні групи джерел, необхідно вказати, хто із авторів був сучасником подій, а тому мав політичні уподобання і які саме, і які джерела мали більш пізніше походження, а тому ґрунтувались на загальноприйнятих положеннях. Процес становлення афінської рабовласницької демократії розглядається у 2,3 і 4 запитанні, тому кожне із них повинно розкрити певний етап розвитку демократії. Зокрема, при вивченні реформ Солона необхідно не тільки розкрити суть реформ, але і показати їх непослідовність та змістом та реалізацією. Разом з тим, необхідно на основі фактичного матеріалу довести, що реформи були першим етапом становлення демократії і вказати, чому саме. Вивчаючи тиранію Пісістрата, необхідно дослідити умови появи такої форми управління, проаналізувати внутрішню і зовнішню політику тиранії та дії, спрямовані на послаблення економічного та політичного впливу старої аристократії. При аналізі реформ Клісфена слід особливу увагу звернути на новий принцип територіально-адміністративного поділу Аттіки та виборчої системи, що слідувала із цього поділу. Вивчення 5, 6 і 7 запитання присвячене соціально-економічному та політичному розвитку Афінської держави. Насамперед, необхідно дати характеристику афінської економіки та показати вплив держави на її розвиток, проаналізувати основні групи населення, їх економічні та політичні права обов’язки, особливу увагу звернути на поняття «громадянин полісу». Аналіз державного ладу Афін слід розпочати із назв та характеристики органів державної влади, їх повноважень, визначення за функціями законодавчої, виконавчої та судової влади. Необхідно звернути увагу на чітке розмежування функцій основних гілок влади. В останньому запитанні слід розглянути історію становлення, розквіту і розпаду Афінського морського союзу.