- •1.Поняття, предмет кримінального права України.
- •2.Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •3. Система кримінального права.
- •9.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
- •10.Підстави відповідальності.
- •5.Поняття кримінального закону.
- •7.Тлумачення кримінального закону.
- •8.Принципи чинності кримінального закону у часі.
- •11.Поняття злочину та його ознаки.
- •13.Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •14.Класифікація злочинів.
- •12.Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •15/16.Поняття складу злочину, його структура та значення./ Елементи і ознаки складу злочину.
- •16)Елементи і ознаки складу злочину.
- •18.Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •17.Види складів злочинів.
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •19.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •1.Блага:
- •21.Види об'єктів злочинів.
- •20. Предмет злочину.
- •22. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
- •23. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •24.Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •25. Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві.
- •26. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •27.Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •28.Осудність та її критерії.
- •29.Обмежена осудність.
- •30. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •35. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони.
- •31.Поняття і значення вини, її форми та види.
- •32.Умисел та його види.
- •33.Необережність та її види.
- •34. Змішана форма вини.
- •36.Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •37.Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Закінчений злочин.
- •39.Незакінчений злочин та його види.
- •40. Готування до злочину.
- •41. Замах на злочин.
- •43. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •44.Поняття і ознаки співучасті.
- •45.Види співучасників.
- •46.Форми співучасті.
- •47.Відповідальність співучасників.
- •48.Причетність до злочину.
- •50.Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •52. Повторність злочинів.
- •51.Сукупність злочинів.
- •53.Рецидив злочинів.
- •54.Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Принципи призначення покарання.
- •Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
- •Амністія і помилування.
- •Поняття судимості.
- •Погашення судимості. Зняття судимості.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- •Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
7.Тлумачення кримінального закону.
Тлумачення закону полягає у з'ясуванні і всебічному розкритті його змісту з метою його точного застосування. Тлумачення не може бути довільним, таким, що виходить за межі волі законодавця, вираженої в тексті закону. Тлумачення закону поділяється на види залежно від суб'єкта тлумачення, прийомів (засобів) та обсягу тлумачення. В теорії кримінального права існують й інші критерії класифікації тлумачень кримінального закону. Залежно від суб'єкта, який роз'яснює закон, розрізняють легальне (або офіційне), судове і наукове (або доктринальне) тлумачення.
Легальним (офіційним) зветься тлумачення, що здійснюється органом державної влади, уповноваженим на те законом. Згідно з п. 2 ст. 150 Конституції України правом офіційного тлумачення законів, в тому числі кримінальних, наділений Конституційний Суд України. Це тлумачення — вид правової діяльності високого юридичного рівня, оскільки акти конституційного тлумачення законів мають силу останніх. У цьому тлумаченні можливі елементи розвитку закону, але суворо в межах норми права, що тлумачиться. Положення, що наводяться в акті легального тлумачення, є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Судове тлумачення — це найбільш поширене і частіше за все застосовуване тлумачення. Воно має два різновиди:
а) казуальне тлумачення, що дається судами при розгляді конкретної кримінальної справи. Цей вигляд тлумачення здійснює суд будь-якої інстанції.;
б) правозастосовне тлумачення, що дається в рекомендаціях Пленуму Верховного Суду України з найбільш складних питань застосування КК. Внаслідок вивчення і узагальнення судової практики, а також у відповідь на запити судових органів і прокуратури Пленум Верховного Суду України має право давати роз'яснення про правильність застосування того чи іншого закону при здійсненні правосуддя.
Наукове (доктринальне) тлумачення — це тлумачення закону, що дається науковими і навчальними юридичними установами, окремими вченими і практиками в монографіях, підручниках, навчальних посібниках, статтях, науково-практичних коментарях, експертних висновках. Це тлумачення не має обов'язкової сили, але відіграє помітну роль у розвитку науки кримінального права.
Прийоми (засоби) тлумачення законів про кримінальну відповідальність можуть бути різними. Серед них потрібно виділити: граматичне, систематичне та історичне тлумачення.
Граматичне (або філологічне) тлумачення полягає у з'ясуванні змісту кримінально-правової норми шляхом етимологічного або синтаксичного аналізу її тексту, а також з'ясування значення і змісту слів, термінів, понять, застосованих в законі про кримінальну відповідальність.
Систематичне тлумачення полягає у з'ясуванні змісту закону, його окремих положень шляхом зіставлення з іншими положеннями цього ж або іншого закону.
Історичне тлумачення закону полягає у з'ясуванні умов, причин, соціальних чинників, що обумовили його прийняття, зверненні до аналогічних кримінальних законів, що були чинними раніше. Іноді для розкриття змісту закону знайомляться з його проектом, пояснювальними записками, матеріалами обговорення проекту, думками окремих вчених, які брали участь у розробці закону.
Тлумачення за обсягом (результатом) може бути буквальним, обмежувальним та поширювальним.
Буквальним (або адекватним") називається тлумачення, згідно з яким дійсний зміст кримінально-правової норми точно (буквально) відповідає її текстуальному вираженню (тексту, букві). Таке тлумачення має місце у випадках, коли зміст норми закону або якоїсь її частини збігається з її словесним викладенням.
Обмежувальне тлумачення має місце при неспівпаданні тексту і змісту кримінально-правової норми, коли її значення більш вузьке за словесне вираження. Обмежувальне тлумачення дає підставу застосовувати закон до більш вузького кола випадків, ніж це виходить з його тексту.
Поширювальне тлумачення має місце при неспівпаданні тексту і змісту кримінально-правової норми, коли її значення ширше за текстуальне словесне вираження. Поширювальне тлумачення надає кримінально-правовій нормі більш широкого змісту і дозволяє застосовувати її до більш широкого кола випадків, ніж це буквально вказано в самому тексті статті КК.