- •1.Поняття, предмет кримінального права України.
- •2.Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •3. Система кримінального права.
- •9.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
- •10.Підстави відповідальності.
- •5.Поняття кримінального закону.
- •7.Тлумачення кримінального закону.
- •8.Принципи чинності кримінального закону у часі.
- •11.Поняття злочину та його ознаки.
- •13.Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •14.Класифікація злочинів.
- •12.Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •15/16.Поняття складу злочину, його структура та значення./ Елементи і ознаки складу злочину.
- •16)Елементи і ознаки складу злочину.
- •18.Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •17.Види складів злочинів.
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •19.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •1.Блага:
- •21.Види об'єктів злочинів.
- •20. Предмет злочину.
- •22. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
- •23. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •24.Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •25. Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві.
- •26. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •27.Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •28.Осудність та її критерії.
- •29.Обмежена осудність.
- •30. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •35. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони.
- •31.Поняття і значення вини, її форми та види.
- •32.Умисел та його види.
- •33.Необережність та її види.
- •34. Змішана форма вини.
- •36.Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •37.Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Закінчений злочин.
- •39.Незакінчений злочин та його види.
- •40. Готування до злочину.
- •41. Замах на злочин.
- •43. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •44.Поняття і ознаки співучасті.
- •45.Види співучасників.
- •46.Форми співучасті.
- •47.Відповідальність співучасників.
- •48.Причетність до злочину.
- •50.Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •52. Повторність злочинів.
- •51.Сукупність злочинів.
- •53.Рецидив злочинів.
- •54.Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Принципи призначення покарання.
- •Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
- •Амністія і помилування.
- •Поняття судимості.
- •Погашення судимості. Зняття судимості.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- •Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
30. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
Суб'єктивна сторона злочину — це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображує ставлення її свідомості і волі до суспільна небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків.
Ознаки:
По-перше, вона виступає обов'язковим елементом будь-якого складу злочину, а її наявність чи відсутність дає можливість відмежувати злочинне діяння від незлочинного. Відсутність умисної вини виключає кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину або завідомо неправдиве показання. Відсутність певного мотиву або мети також може виключати склад злочину і кримінальну відповідальность.
По-друге, суб'єктивна сторона істотно впливає на кваліфікацію злочинів і дозволяє відмежовувати тотожні злочини за об'єктивними ознаками, наприклад, умисне вбивство від вбивства через необережність.
По-третє, зміст суб'єктивної сторони істотно впливає на ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь суспільної небезпечності особи суб'єкта і тим самим на призначення покарання.
35. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони.
В багатьох злочинах суб'єктивна сторона потребує встановлення мотиву і мети, що є її факультативними ознаками. Вони мають значення обов'язкових ознак лише в тих випадках, коли названі в диспозиції статті ОЧ КК як обов'язкові ознаки конкретного злочину. У деяких складах злочинів закон вказує на емоційний стан особи як ознаку субєктивної сторони. Так, відповідно до статей 116 і 123 КК стан сильного душевного хвилювання виконує істотну роль у формуванні мотиву вчинення таких злочинів і входить до змісту суб'єктивної сторони.
Мета злочину — це бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних злочинів, що вчиняються з прямим умислом.
Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винний та бажав їх настання, можливо лише при ретельному аналізі складу вчиненого злочину та виявленні його елементів і всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.
Мета — це та річ чи явище або якась інша спотвора чи зміна, яка приваблює злочинця, манить, тягне його і на думку злочинця може задовольнити його певну потребу.
Мета є факультативною ознакою суб’єктивної сторони складу злочину. Особливість мети, як ознаки складу злочину в тому, що такі злочини, які вчинюються з певною метою, вчиняються лише з прямим умислом. В тих злочинах, у яких мета не позначена законом, мета має значення для визначення суспільної небезпечності злочину, а також для призначення міри покарання.
Мотив злочину можна визначити як усвідомлене спонукання особи, яке викликало у неї рішучість вчинення злочину. Мотив злочину — це усвідомлена спонука особи, яка викликала у неї намір вчинити злочин. Мотив є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу злочину у тих випадках, коли він безпосередньо вказаний у диспозиції кримінального закону. У деяких випадках мотив злочину випливає із самого змісту диспозиції кримінального закону, і в цьому випадку він має важливе значення при встановленні складу злочину та форми вини. Мотив злочину значною мірою характеризує не лише особу злочинця, але і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння.