
- •Тема 1. Історія розвитку та сучасний стан теорії грошей гроші та кредит 2 (лекції)
- •Тема 1. Історія розвитку та сучасний стан теорії грошей
- •1.1. Класична кількісна теорія грошей
- •1.2. Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії грошей
- •1.3. Вклад Дж. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •1.4. Сучасний монетаризм як альтернативний напрям кількісної теорії
- •Тема 2. Сутність і функції кредиту гроші та кредит 2 (лекції)
- •Тема 2. Сутність і функції кредиту
- •2.1. Кредит у ринковій економіці, необхідність кредиту та його роль
- •Тема 3. Форми, види і роль кредиту гроші та кредит 2 (лекції)
- •Тема 3. Форми, види і роль кредиту
- •Тема 4. Теоретичні засади процента за кредит гроші та кредит 2 (лекції)
- •Тема 4. Теоретичні засади процента за кредит
- •Тема 5: фінансові посередники грошового ринку гроші та кредит 2 (лекції)
- •Тема 5: Фінансові посередники грошового ринку
- •5.1. Фінансові посередники і їх функції на грошовому ринку.
- •5.2. Класифікація фінансових посередників
- •5.3. Місце банків на грошовому ринку
- •5.4. Небанківські кредитно-фінансові установи
- •Тема 7. Центральні банки в системі монетарного та банківського управління гроші та кредит 2 (лекції)
- •Тема 7. Центральні банки в системі монетарного та банківського управління
- •Тема 8. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з україною гроші та кредит 2 (лекції)
- •Тема 8. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною
- •8.1. Суть, цілі та завдання співробітництва України з міжнародними фінансово-кредитними установами
- •8.2. Співробітництво з Міжнародним валютним фондом
- •8.3. Співробітництво з Групою Світового банку
- •8.4. Співробітництво з Північним інвестиційним банком
- •8.5. Співробітництво з Європейським інвестиційним банком
- •8.6. Співробітництво з Європейським банком реконструкції та розвитку
5.2. Класифікація фінансових посередників
У світовій практиці найчастіше фінансових посередників класифікують за характером проведення фінансових операцій (рис. 1).
5.3. Місце банків на грошовому ринку
Серед фінансових посередників на грошовому ринку ключову роль відіграють банки. Це проявляється в такому:
на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників;
банки за своїм функціональним призначенням беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову кон’юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливості не мають. Більше того, діяльність банків з пропозиції грошей багато в чому визначає становище всіх інших посередників на грошовому ринку. Саме банки ведуть рахунки останніх, сприяють формуванню їх грошових фондів, здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування і через це мають можливість впливати на їх діяльність;
банки мають можливість надавати економічним суб’єктам широкий асортимент різних послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих, часто обмежених фінансових операціях. Тому можливості впливу на грошовий оборот і економіку загалом у банків значно ширші, ніж у будь-якого виду небанківських фінансових посередників. Проте всі небанківські посередники, разом узяті, в країнах з розвинутими грошовими ринками за обсягами операцій наближаються до банківських інституцій, створюючи їм серйозну конкуренцію і поступово відвойовуючи ринковий простір.
5.4. Небанківські кредитно-фінансові установи
До небанківських кредитно-фінансових установ належать:
страхові компанії,
пенсійні фонди,
позиково-ощадні асоціації,
інвестиційні компанії
інвестиційні фонди
фінансові компанії,
лізингові компанії,
факторингові компанії,
ломбарди,
кредитні товариства,
кредитні спілки.
Тема 7. Центральні банки в системі монетарного та банківського управління гроші та кредит 2 (лекції)
Тема 7. Центральні банки в системі монетарного та банківського управління
7.1. Центральні банки, їх походження, призначення та функції
Центральний банк – емісійно-касовий центр країни, що здійснює нагляд за банківською системою і неме відповідальність за проведення ГКП. ЦБ є ключовою ланкою банківської системи.
В умовах ринкової економіки центральні банки, як правило, є установами юридичне незалежними від виконавчих органів влади, їх головне призначення – забезпечення стійкості національної грошової одиниці та регулювання і координація діяльності грошово-кредитної сфери. У своїй діяльності центральні банки мають керуватися лише державними інтересами та чинним законодавством.
За формою організації ЦБ можуть бути державними або акціонерними.
Можна виділити такі основні функції, притаманні центральному банку:
– грошово-кредитне регулювання економіки;
– емісійна функція;
– "банк банків"
– банкір уряду;
– банківський нагляд.
7.2. Функції, правові основи діяльності та структура НБУ
У березні 1991 р. згідно ЗУ «Про банки і банківську діяльність» на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР утворено НБУ. 20.05.1999 р. було прийнято ЗУ «Про НБУ» згідно якого ЦБ України функціонує.
НБУ є ЦБ України, особливим центральним органом державного управління, що не відповідає за зобов’язаннями органів держ.влади. Основна функція НБУ – забезпечення стабільності грошової одиниці України. Інші основні функції НБУ:
1) проведення ГКП
2) емісія національної валюти та організування її обігу
3) кредитор останньої інстанції для банків та їх рефінансування
4) нормативне регулювання банківської діяльності та банківський нагляд
5) організування та нагляд за системою грошово-кредитної та банківської інформації, контролювання розвитку платіжних систем та автоматизації банківської діяльності
6) представництво інтересів України
7) управління золотовалютними резервами
Основними підрозділами НБУ є:
1) генеральний департамент грошово-кредитної політики
2) генеральний департамент регулювання грошового обігу
3) генеральний департамент регулювання платіжних систем і розрахунків
4) генеральний департамент банківського нагляду
7.3. Нагляд і контроль за діяльністю комерційних банків
Під банківським наглядом розуміють систему контролю та засобів впливу, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких ЦБ здійснює наглядову діяльність, у процесі їх діяльності вимог законодавства та економічних нормативів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
Контроль за банківською діяльністю – це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення регулярного спостереження і періодичних перевірок фінансово-господарської діяльності, організації роботи банку та його підрозділів.
Головними цілями банківського контролю є:
• захист акціонерів і вкладників кожного конкретного банку від некомпетентного управління та зловживань;
• підтримка стабільності на фінансовому ринку шляхом попередження "системного ризику".