
- •83. Розрахунок питомої ціни продукції
- •85. Механізм дії закону конкуренції
- •86. Спеціальні види реклами в туризмі.Реклама в пресі.Щитова реклама (зовнішні експозиції). Адресна і поштова реклама. Реклама на телебаченні і радіо.
- •87. Маркетингові дослідження рекламної діяльності.Ефективність маркетингової комунікаційної політики
- •88. Класифікація видів конкуренції
- •89. Методи збирання інформації,спостереження,інтерв'ю,панелі,експеримент,імітація
83. Розрахунок питомої ціни продукції
Ціна питома - середня ціна товарної одиниці, статистичний показник руху цін у міжнародній торгівлі; розраховується на основі економічної інформації, яка містить статистичні дані про вартість тих чи інших ввезених або вивезених товарів; аналізується за допомогою індексів.
Метод питомих показників використовується для визначення й аналізу цін невеликих груп продукції, що характеризуються наявністю одного основного параметра, величина якого значною мірою визначає загальний рівень ціни виробу. Етапи визначення ціни методом питомих показників: де Р0—ціна базисного виробу; V0—величина параметра базисного виробу. 2. Розраховується ціна нового виробу: 1. Розраховується питома ціна: де — ціна нового виробу; Vl — величина параметра нового виробу. Як параметр може використовуватися потужність виробу, його продуктивність, обсяг, термін використання, ККД і т.п. Оцінюватися параметр може як у натуральних одиницях, так і в умовних. Наприклад, базова модель М-700 (копіювальна техніка) оцінюється за параметром швидкості виробництва копій, що дорівнює 20 копій у хвилину. Підприємство випускає нову модель М-750, що робить 25 копій у хвилину. Базова ціна М-700 дорівнює 3600 гр. од. Визначається питома ціна параметра: Звідси ціна нового виробу: Цей метод можна застосовувати для обґрунтування рівня і співвідношень цін невеликих параметричних груп продукції, які можна охарактеризувати одним параметром. Він дуже недосконалий тому, що ігнорує всі інші споживчі властивості виробу, не враховує альтернативні способи використання продукції, а також цілком ігнорує вплив попиту і конкуренції.
84. Відбір основних видів засобів розповсюдження інформації. Відносини з пресою,пабліситі туристичного продукту та туристичної фірми,корпоративна комунікація ,лобіювання,консультування ,спонсорство і меценатство.
Для досягнення своїх цілей туристська пропаганда використовує різноманітні засоби і прийоми. З точки зору суб'єктів вона може здійснюватися за кількома напрямками, найважливішими з яких є:
організація зв'язків із засобами масової інформації; зв'язку з цільовими аудиторіями; відносини з органами державної влади та управління.
Встановлення міцних зв'язків із засобами масової інформації (преса, телебачення, радіо) дозволяє використовувати їх для розповсюдження відповідних відомостей з метою залучення уваги до діяльності туристського підприємства і його продуктів.
Відносини із засобами масової інформації є двосторонніми. Туристська фірма надає матеріали про свою діяльність і вживає заходів по випуску коментарів і інформаційних повідомлень. Взаємна довіра і повага між фірмою та засобами масової інформації служать необхідною основою хороших відносин.
Основними прийомами встановлення зв'язків із засобами масової інформації є:
повідомлення та інформаційні пакети для преси;
розсилка в засоби масової інформації прес-релізів (або прес-бюлетенів);
організація прес-конференцій та брифінгів;
інформаційні поїздки журналістів;
інтерв'ю;
особисті контакти.
При організації маркетингових комунікацій перед туристичними фірмами постає проблема, яка полягає в тому, що пропоновані ними послуги не мають матеріально - речової форми. У зв'язку з цим особливе значення має чітке описання як самих послуг, так і вигод, які клієнт отримує від їх придбання.
Планування і реалізація на туристичному підприємстві комплексу маркетингових комунікацій передбачає:
розробку комунікаційної стратегії;
підготовку і проведення конкретних заходів за кожним із складових елементів комплексу комунікацій.
Комунікаційна стратегія розробляється на основі прийнятої туристичним підприємством загальної стратегії маркетингу з урахуванням відповідних стратегій у сфері продукту, цін та збуту.
Лобіювання — цілеспрямована діяльність фірми у справі впливу на органи державної влади для прийняття ними потрібних нормативних актів та створення сприятливих для неї умов функціонування.
Спонсорство можна розглядати як систему взаємовигідних договірних відносин між спонсором і субсидованою стороною. Приміром, спонсор зобов'язується надати субсидованій стороні грошові кошти або свої товари, послуги, сировину тощо. Притому спонсорувати можна конкретних осіб, організації чи проведення певних спортивних, мистецьких та інших акцій. Зі свого боку, субсидована сторона зобов'язується сприяти досягненню маркетингових цілей спонсора. До найпопулярніших об'єктів спонсорингу належить спорт, що пов'язане з масовістю глядацької аудиторії деяких його видів.
Меценатство — добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги.
Меценатство розповсюджується на фінансову підтримку закладів культури і освіти, заснуваня нових театрів, галерей мистецтва, нових навчальних закладів, підтримку мистецької діяльності акторів, поетів, художників тощо