6. Удосконалення обліку готової продукції

Виробництво готової продукції, та отримання доходів від її реалізації в умовах конкуренції є центральними проблемами функціонування підприємств. Ринкові відносини вимагають від них швидкої окупності витрат та оперативного реагування на зміни споживчого попиту. В реальних умовах змінна структура споживчого попиту за номенклатурою виробів та обсягом реалізації не завжди збігається зі структурою виробничих потужностей і ресурсів. У зв'язку з цим виникає потреба формування підприємствами оптимальної виробничої програми, яка б найповніше задовольняла попит і забезпечувала максимальний прибуток за рахунок встановлення оптимальних цін та обсягу випуску продукції.

Бухгалтерський облік процесу виробництва залежить від конкретних умов, властивостей і характеру технології та організації виробництва, що визначаються індивідуальними особливостями. Інколи виникають ситуації, коли виготовлення одного продукту різними технологічними прийомами вимагає різної системи групування статей витрат та обрахування собівартості. Такі процеси призводять до ускладнення документування, обліку випуску готової продукції та подальшої її реалізації. Водночас у процесі здійснення виробничої діяльності підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання вступають у певні економічні відносини, результатом яких є цикл операцій, пов'язаних із реалізацією готової продукції. В цьому циклі приймаються управлінські рішення щодо продажу товарно-матеріальних цінностей, відбуваються процеси, які необхідні для передачі права власності покупцям на відвантажену, відпущену, реалізовану продукцію. В зв'язку з цим, на нашу думку, розгляд і дослідження деяких аспектів обліку готової продукції та її реалізації актуальні за нинішніх економічних умов і потребують врегулювання.

Дослідженню вказаних питань присвятили свої наукові розробки М. С. Пушкар, Ф. Ф. Бутинець, Н. М. Малюга, Н. В. Чебанова, М. І., Должанський, В. П. Завгородній, О. В. Лишиленко й інші вітчизняні вчені-економісти.

У курсовій роботі подано пропозицій щодо вдосконалення процедур обліку готової продукції та її реалізації. Однак проблеми, які виникають на одному підприємстві певної галузі, поширені, як правило, на інших цього ж або подібного профілю.

Для сільськогосподарського підприємства, доцільно ввести мікропроцесорну техніку, здатну ідентифікувати окрему одиницю готової продукції. Використання такої техніки є необхідним, вважає О. Глогусь, оскільки це дає змогу отримати інформацію про всі операції в момент та в місці їх здійснення На нашу думку, застосування мікропроцесорної техніки актуальне тому, що в такому разі інформація реєструється та обробляється в режимі реального часу і система управлінського обліку оперативно реагує на можливі відхилення основних показників діяльності. Це дозволяє ефективно управляти динамічною системою пересування місцями збереження й обробки готової продукції, в будь-який час володіти повною інформацією про асортимент вхідних і вихідних товарно-матеріальних потоків. [9]

З використанням комп'ютерної техніки на багатьох виробничих підприємствах прийнято вести облік реалізації готової продукції без застосування узагальнюючих документів, виняток становить формування оборотно-сальдової відомості за рахунком 26 "Готова продукція". Цей документ характеризує інформацію щодо оборотів і залишків готової продукції. Однак цього недостатньо, тому ми вважаємо за доцільне на підставі первинних документів складати реєстри документів з реалізації готової продукції. Реєстри необхідно формувати за напрямками реалізації, видами продукції, покупцями та замовниками. Щоденне заповнення цих реєстрів дасть змогу здійснювати оперативний контроль за реалізацією продукції, застосуванням цін та їх змінами, надходженням виручки.

У зв'язку з цим вважаю за доцільне на виробничих підприємствах до рахунку 26 "Готова продукція" відкрити два субрахунки:

- 261 "Готова продукція за обліковими цінами";

- 262 "Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції

від облікових цін".

Необхідність виокремлення зазначених субрахунків пояснюється тим, що в аналітичному обліку можливе відображення готової продукції за обліковими цінами, а надходження та відпуск готової продукції в синтетичному обліку - за фактичною виробничою собівартістю; при цьому облікові записи в системі рахунків можуть бути різними. Так, на думку М.С. Пушкаря, щоб позбутися розбіжностей в оцінці готової продукції, необхідно визначити відхилення між фактичною й умовною вартістю продукції після формування калькуляції та скласти виправні проводки:

- Дт 26 " Готова продукція"

- Кт 23 "Виробництво",

у разі, коли фактична собівартість готової продукції перевищує умовну вартість, або сторнувати такий запис, якщо фактична собівартість виявиться меншою від умовної вартості [35, c.376]. Ми ж вважаємо за доцільне, надходження на склад готової продукції відображати записом:

•- Дт 261 "Готова продукція за обліковими цінами"

•- Кт 23 "Виробництво".

Одночасно потрібно відобразити суму відхилень, яка виникає між фактичною виробничою собівартістю готової продукції та її вартістю за обліковими цінами. Якщо фактична собівартість готової продукції виявиться вищою, ніж її вартість за обліковими цінами, то додатково слід сформувати запис:.

- Дт 261 "Готова продукція за обліковими цінами"

- Кт 262 "Відхилення фактичної виробничої собівартості готовою продукції від облікових цін".

При від'ємному значенні відхилення запис на рахунках обліку буде зворотнім:

-Дт 262 "Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін"

- Кт 261 Готова продукція за обліковими цінами".

Для вдосконалення обліку готової продукції та її реалізації вважаємо за необхідне розмежувати витрати на збут, які пов'язані з доведенням існуючої продукції до споживача (тара, упаковка, вантажні роботи, транспортування, складування, витрати на утримання складів, магазинів, торгового персоналу тощо) та маркетингові витрати, що виникають у зв'язку з вивченням і стимулюванням попиту, пошуком інформації про ринки збуту і розширенням частки ринку виробника.

Інша пропозиція стосується використання у розрахунках із покупцями таких форм безготівкових розрахунків, які би гарантували своєчасне надходження грошей за відпущену покупцям продукцію. Найзручнішими, на думку Л. Слюсарчук, є використання попередньої оплати за продукцію, а також акредитивної форми розрахунків. На мою думку обидві форми безготівкових розрахунків найбільш безпечні й унеможливлюють виникнення безнадійної дебіторської заборгованості.[16, c.45]

На промислових підприємствах, зокрема тих, які мають значні обсяги виробництва і реалізації продукції, доцільно використовувати логістичні способи та прийоми управління випуском і збутом продукції, оскільки в збутовій діяльності й інформаційному забезпеченні процесу збуту готової продукції, який ще називають логістичним сервісом, вони дають найкращі результати. Для інформаційного забезпечення маркетингових і логістичних процедур необхідно формувати і передавати на відповідні рівні управління повну, своєчасну та достатню інформацію про кількісні та вартісні показники щодо залишків готової продукції на будь-який момент часу, про вартість відпущеної оплаченої та неоплаченої продукції, про сегменти ринків збуту і витрати, пов'язані із збутовою діяльністю. Необхідну інформацію постачає система обліку, в якій реєструються всі без винятку операції щодо руху готової продукції та її фактичної собівартості, залишків готової продукції за окремими групами та аналітичними позиціями. При цьому, як правило, облікова інформація вміщує набагато більше даних, ніж їх використовують у системі управління. [9]

З введенням П(С)БО 30 «Біологічні активи» змінилися методичні підходи до визначення фінансового результату від сільськогосподарської діяльності: визначення фінансового результату від реалізації сільськогосподарської продукції та біологічних активів проводиться на основі справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції; до складу фінансового результату включено витрати (доходи) від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів і витрати (доходи) від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю з вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу. З введенням зазначеного положення виникає ряд невирішених методологічних питань щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, повноти висвітлення у фінансовій звітності інформації про фінансові результати від сільськогосподарської діяльності, відповідність окремих положень іншим національним стандартам бухгалтерського обліку та міжнародним стандартам. Тому виникає проблема, як недостатня висвітленість у наукових публікаціях та нормативно-правових актах з питань бухгалтерського обліку окремих теоретично-методологічних підходів до формування фінансового результату від сільськогосподарської діяльності. [18]

Облікова політика повинна враховувати наявність на підприємстві біологічних активів, порядок їх оцінки при оприбуткуванні та на дату балансу, відображення інформації про них в первинних документах, з метою узагальнення інформації про наявність і рух біологічних активів та сільськогосподарської продукції на бухгалтерських рахунках, а потім і на статтях фінансової звітності.

Таким чином, впровадження П(С)БО 30 «Біологічні активи» та внесення, в зв'язку з цим, змін у деякі нормативно-правові акти Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку потребує внесення змін в облікову політику сільськогосподарських підприємств, яку вони у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначають самостійно

Отже, сьогодні проблема полягає не лише в обсягах та якісних характеристиках облікової інформації. Найбільшою проблемою залишається рівень використання останньої для оцінки якісних і кількісних параметрів об'єктів обліку, передусім готової продукції і витрат на збут. Ця інформація нині недостатньо застосовується для прийняття управлінських рішень і коригування виробничої діяльності, тому на кожному підприємстві доцільно вивчати інформаційні потреби управлінських підрозділів, формувати оперативні дані у вигляді звітів і використовувати їх для оптимізації програми виробництва і збуту продукції.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Таким чином, головною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, які виступають у ролі господарюючих суб’єктів. Готова продукція є важливою складовою матеріальної основи процесу виробництва.

Готова продукція - це продукція що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад. Оцінюється готова продукція за первісною вартістю відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» і П(С)БО16 «Витрати».

Ознайомившись з процесом викладення матеріалу щодо обліку готової продукції на підприємстві в різних літературних джерелах ми дійшли висновку, що основними нормативними документами, які визначають методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про облік готової продукції та фінансові результати від її реалізації та розкриття їх у фінансовій звітності є П(С)БО 8 «Запаси», П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати». Впровадження П(С)БО 30 «Біологічні активи» та внесення, в зв'язку з цим, змін у деякі нормативно-правові акти Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку потребує внесення змін в облікову політику сільськогосподарських підприємств, яку вони у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначають самостійно.

Об’єктом дослідження в даній курсовій роботі виступило Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПОЛІССЯ». Джерелом інформації для розкриття цієї теми стали фактичні дані підприємства за останній рік.

Для синтетичного обліку готової продукції на підприємствах використовуються рахунок 26 «Готова продукція». Сільськогосподарські підприємства використовують рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

Основними умовами збільшення виручки від реалізації, крім збільшення обсягів реалізації продукції, є підвищення якості продукції, правильно організовані маркетингові дослідження, збільшення номенклатури та асортименту продукції, що випускається, своєчасне реагування на зміни попиту на ринку збуту продукції, економне використання транспортних засобів по доставці заготовки та готової продукції.

Процес виготовлення продукції від закупівлі сировини, комплектуючих матеріалів до моменту її продажу дуже об’ємний. Тому облік готової продукції повинен забезпечити контроль за виконанням завдань по випуску продукції згідно договірного асортименту на всіх стадіях її руху, зберіганням готової продукції за обсягом, асортиментом та кількістю (в місцях складування i в дорозі), своєчасною випискою документів відвантаження, поданням розрахункових документів покупцям та контроль своєчасного здійснення платежів, використання матеріальних i фінансових ресурсів за допомогою складання планових i фактичних калькуляцій собівартості продукції.

Отже, визначимо проблеми обліку реалізації готової продукції та пропозиції щодо їх вирішення:

• недосконалість діючої нормативної бази, тобто, першочерговим завданням на сьогодні має бути внесення змін до вже існуючих та прийняття нових нормативно-правових документів;

• для сільськогосподарського підприємства, доцільно ввести мікропроцесорну техніку, здатну ідентифікувати окрему одиницю готової продукції. Застосування мікропроцесорної техніки актуальне тому, що в такому разі інформація реєструється та обробляється в режимі реального часу і система управлінського обліку оперативно реагує на можливі відхилення основних показників діяльності. Це дозволяє ефективно управляти динамічною системою пересування місцями збереження й обробки готової продукції, в будь-який час володіти повною інформацією про асортимент вхідних і вихідних товарно-матеріальних потоків;

• використання на підприємствах двох видів складу: «Склад готової продукції» та «Склад сировини», але для підвищення контролю за рухом запасів у малих підприємствах запропоновано використовувати додатковий склад «Готова продукція-сировина»;

• недостатній контроль за готовою продукцією як на складі, так і в бухгалтерії. Необхідно ввести в аналітичний облік субрахунки, на яких готова продукція обліковувалась б за її технічними особливостями, а також доцільно було б відкрити магазин-базу;

• ведення обліку реалізації готової продукції на багатьох підприємствах без застосування узагальнюючих документів, виняток становить формування оборотно-сальдової відомості за рахунком 26 «Готова продукція». Однак цього недостатньо, тому необхідно, на підставі первинних документів складати реєстри документів з реалізації готової продукції. Реєстри необхідно формувати за напрямками реалізації, видами продукції, покупцями та замовниками. Щоденне заповнення цих реєстрів дасть змогу здійснювати оперативний контроль за реалізацією продукції, застосуванням цін та їх змін, надходженням виручки.

Отже, бухгалтерський фінансовий облік готової продукції повинен забезпечити контроль за виконанням завдань з випуску продукції згідно договірного асортименту на всіх стадіях її руху; зберіганням за обсягом, асортиментом та якістю; своєчасною випискою документів на відвантаження; поданням розрахункових документів покупцям і контроль за здійсненням платежів; використанням матеріальних і фінансових ресурсів за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабіч В. В.Фінансовий облік (облік активів): Навч. Посіб. — К.: КНЕУ, 2006р. – 282 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік:– [8-ме вид., доп. і перероб.] – Житомир: ПП “Рута”, 2009. – 912 с.

3. Волкова І.А. Фінансовий облік-1. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 228с.

4. Гарасим П. М., Журавель Г. П., Хомин П. Я. Фінансовий, управлінський і податковий облік у господарських товариствах (ВАТ, ЗАТ, ТОВ, ПОП, ПАП). – Тернопіль, 2003. – 522 с.

5. Гироль С.В., Радченко О.Д. Складові облікової політики сільськогосподарських підприємств// Економіка АПК, 2008, №10, - С.-73-77.

6. Голов С.Ф., Костюченко В.М Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра, 2004. - 880с.

7. Голов С.Ф.-Фінансовий облік: Підручник. - К.; Лібра, 2005 р.- 976с.

8. Господарський кодекс України від 16.01.2003 року № 436-IV

9. Грібова О. Удосконалення обліку готової продукції та її реалізації// Наукові записки, 2005, №1(Вип.14).- С. 126-127.

10. Жук В.М.- Облік сільськогосподарської діяльності; Навч. Посіб.- Київ.: ТОВ «Юр-Агро-Веста», 2007р.

11. Загородній А.Г., Партин Г.О. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. Затверджено МОН - К., 2009. - 422 с.

12. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291

13. Кім С.Г., Сопко В.В. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навчальний посібник - К.: Центр учбової літератури, 2004р .- 440с.

14. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2007р.- 471с.

15. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із Законом N 2952-VI ( 2952-17 ) від 01.02.2011, ВВР

16. Круш П.В., Подвігіна В.І., Сердюк Б.М. та ін. Економіка підприємства: Навч. посіб. / за заг. ред. П.В.Круша, В.І. Подвігіна. - К.: Ельга-Н., КНТ, 2007. - 780 с

17. Курченко О. А. Проблемні питання методики обліку фінансових результатів відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи» та їх вирішення // Збірник наукових праць ЧДТУ. – 2009. – № 21. – с. 50 – 53.

18. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008р.- 608 с.

19. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. -2-ге вид., перероб. і доп. – Київ: Вид-во «Центр навчальної літератури», 2006. – 659 с.

20. Мервенецька В. Ф. Розкриття інформації про фінансові результати від сільськогосподарської діяльності в бухгалтерському обліку та звітності//Облік і фінанси АПК. – 2010. - № 2. – с. 80 – 84.

21. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 р. N 2.

22. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник.– К.; Кондор, 2009 р.- 503 с.

23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. №87.

24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 р. N 790.

25. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, наказ Міністерства фінансів №291 від 30.11.99 р.

26. Податковий кодекс України № 2755-VI від 2.12.2010 р.

27. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290.

28. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87, зі змінами і доповненнями.

29. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99

30. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246.

31. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 16 „Витрати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999р. №318.

32. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Закон України від 16.07.1999 p., №996-XІV // Відомості Верховної Ради (ВВР). –1999.

33. Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів. Державний комітет статистики України (Держкомстат). Наказ № 193 від 21.06.1996.

34. Пустовіт Г. Особливості обліку готової продукції та її реалізації у малих підприємствах//Бухгалтерський облік і аудит, 2004, №7. –С.27-28.

35. Пушкар М. С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2003. – 628 с.

36. Рижикова Г. М. Моделювання процесу формування обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) малих підприємств у промисловості України//Інвестиції:практика та досвід, 2010, №23. - С.62-66.

37. Скирпан О.П, Палюх М.С. Фінансовий облік: Навчальний посібник.– Тернопіль: ТНЕУ, 2008р.- 407с.

38. Сопко В. В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навч. посіб.- К.: КНЕУ, 2006р.- 526с.

39. Сулима М.І. Економічна ефективність виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах//Економіка АПК, 2009, №2. - С.88-95.

40. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - 3-тє вид. допов. І перероб. - К.:Алерта, 2008р.- 926 с.

41. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Інтернет-ресурси:

42. http://zakon.rada.gov.ua

43. http://buhgalter911.com - інформаційний портал, який оперативно розповідає про події в сфері бухгалтерського та податкового обліку.

44. www.buhgalteria.com.ua – сайт «Бухгалтерії» від «Бізнесу».

45. www.vobu.com.ua – сайт газети «Все про бухгалтерський облік».

46. www.portal.rada.gov.ua – офіційний веб-сайт ВРУ