7. Технологічний поділ праці:

1. зумовлюється різним ступенем складності виконуваних робіт і полягає у відокремленні складних робіт від простих.

2. передбачає поділ виробничого процесу за однорідними видами робіт, фазами і циклами виробництва.

3. означає закріплення за працівниками окремих операцій при виготовленні виробу для скорочення виробничого циклу.

4. відбувається між різними категоріями працівників, які входять до складу персоналу (робітники, керівники, фахівці і службовці), а також між основними і допоміжними робітниками.

8. Трудовий прийом:

1. сукупність трудових дій, що виконуються за незмінних предметів і засобів праці і становлять технологічно завершену частину операції (наприклад, установка заготовки в пристосування).

2. це сукупність технологічних і трудових дій, які спрямовані на предмети праці для отримання готової продукції.

3. це частина виробничого процесу, що виконується стосовно певного предмета праці одним робітником або групою робітників на одному робочому місці.

4. трудові рухи, дії, прийоми.

9. До непродуктивної роботи належить:

1. час, коли працівник не працює з об'єктивно необхідних причин.

2. усунення або виправлення браку, що виник з вини самого працівника, виконання роботи для власних потреб.

3. певні завдання на початку та наприкінці зміни

4. безпосереднє виконання змінного завдання.

10. Трудомісткість праці:

1. То + Тд + Торм + Твоп + Тпт + Тпз

2. Фс=Фк-Фн

3. T/Q

4. Q/T

11. Норма обслуговування:

1. це максимально допустимі витрати робочого часу (в люд/год., люд/хв.) на виготовлення одиниці продукції робітником (бригадою робітників) при найбільш повному використанні устаткування за певних організаційно-технічних умов.

2. визначає кількість продукції, яку потрібно виготовити, або обсяг роботи, який має бути виконаний за одиницю робочого часу.

3. Визначає кількість одиниць устаткування, робочих місць, квадратних метрів площі, які обслуговуються одним робітником або бригадою.

4. визначає необхідний асортимент і обсяг робіт, що мають бути виконані одним працівником або групою (бригадою, ланкою) за даний відрізок часу (зміну, добу, місяць).

12. Нормативи керованості:

1. регламентовані величини параметрів роботи, які забезпечують найдоцільніше його використання з урахуванням типу виробництва, виду устаткування, оброблюваних матеріалів, характеру оброблення, застосовуваних інструментів і особливостей виготовлення продукції.

2. визначають кількість працівників, які повинні бути безпосередньо підпорядковані одному керівнику.

3. розробляються самими підприємствами для спеціалізованих робіт, на які немає галузевих та міжгалузевих нормативів, або коли чинні організаційно-технічні умови не дозволяють ними користуватися.

4. регламентовані затрати часу на виконання сталого комплексу трудових прийомів.

13. Фотографія виробничого процесу:

1. процес вивчення та вимірювання всіх без виключення затрат робочого часу впродовж робочої зміни чи ЇЇ частини.

2. визначає тривалість елементів виробничої операцій, що циклічно повторюються (як правило, досліджуються основний та допоміжний час).

3. розчленування операції на окремі елементи.

4. одночасне вивчення затрат робочого часу виконавців, часу використання устаткування і режимів його роботи.

14. Коефіцієнт втрат робочого часу:

1. То+Тд+Торм+Тпт+Тпз/Тзм*100%

2. Тпнт+Тптд/Тзм+100%

3. Топн-Топф/Топф*100%

4. Тмах/Тмін

15. Сутністю аналітичного (розрахунково-аналітичному) методу є:

1. підготовчо-завершальний час не враховують під час розрахунку норми часу, оскільки питома вага цієї категорії затрат часу в загальному балансі робочого часу незначна.

2. операцію попередньо розчленовують на елементи. Норму часу в цьому разі розраховують на кожний елемент операції.

3. норма встановлюється в цілому на операцію без розчленування її на складові елементи.

4. порівняння складності та обсягу даної роботи з такими, що виконувались раніше;

16. Продуктивність:

1. ефективність використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) під час виробництва різних товарів і надання послуг.

2. її результативність, тобто співвідношення обсягу вироблених благ чи цінностей (матеріальних і нематеріальних) до затрат праці.

3. ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції.

4. такий рівень напруженості праці, який забезпечує раціональне використання психофізіологічних здібностей людини при збереженні високої продуктивності праці і здоров'я.

17. Фондовіддача: