1. ефективність використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) під час виробництва різних товарів і надання послуг.

2. її результативність, тобто співвідношення обсягу вироблених благ чи цінностей (матеріальних і нематеріальних) до затрат праці.

3. ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції.

4. Такий рівень напруженості праці, який забезпечує раціональне використання психофізіологічних здібностей людини при збереженні високої продуктивності праці і здоров'я.

17. Енергоозброєність праці:

5. загальний показник використання всієї сукупності основних виробничих фондів.

6. показник оснащеності праці основними виробничими фондами. Визначається відношенням середньорічної балансової вартості виробничих основних фондів до середньооблікової чисельності робітників або працівників.

7. Споживання всіх видів енергії на одного робітника за певний період.

8. визначаються рівнем організації виробництва, праці й управління.

Розкрити питання: тарифна система оплати труда (зміст, призначення).

Під час визначення індивідуальної заробітної плати працівників

підприємств усіх форм власності й господарювання центральне місце

належить тарифній системі. Рівень заробітної плати конкретних виконавців

має формуватися під впливом таких чинників:

• складність роботи (кваліфікація, відповідальність);

• умови праці (шкідливість, важкість, інтенсивність, привабливість);

• кількість праці (відпрацьований час у межах норми, надурочний

час);

• результати праці (виконання нормованих завдань, норм виробітку,

якісних показників).

Тарифна система оплати праці є сукупністю нормативів, за допомогою яких здійснюються диференціація і регулювання рівня заробітної плати різних груп і категорій працівників.

Основними елементами тарифної системи є тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і фахів робітників, кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців, тарифні сітки та ставки і схеми посадових окладів або єдина тарифна сітка. У сучасних економічних умовах

кожне підприємство може самостійно розробляти тарифну систему,

дотримуючись державних гарантій і вимог генеральної, галузевої,

регіональної тарифних угод відповідно до чинного законодавства.

ТЕСТИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ

Варіант 3

1. Організація праці:

1. відносини між соціальними групами (спільностями) та окремими індивідами з приводу їх суспільного становища, способу й укладу життя, з приводу умов формування й розвитку особистості, соціальних спільностей.

2. фундаментальна форма діяльності людини, спрямована на створення матеріальних і культурних цінностей та надання різноманітних послуг.

3. система виробничих взаємозв'язків працівників із засобами виробництва та між собою, що утворює певний порядок організації для здійснення процесу праці.

4. провідник продуктивної дії людини на предмети та природні запаси, тобто знаряддя або комплекс речей, за допомогою яких людина в процесі трудової діяльності впливає на предмети праці для перетворення їх у споживчі вартості

2. Економічно активне населення

1. частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг.

2. особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого дня, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному підприємстві), безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.

3. частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.

4. це працівники, що мають певні професійні знання, вміння та навички для реалізації їх у трудовому процесі.