
- •Тема і. Теоретичні проблеми синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації. Основні поняття й основні одиниці синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації План
- •1. З історії вивчення синтаксичної синоніміки.
- •2. Контамінація і редукція як чинники дериваційного синтаксису.
- •3. Основні напрями теоретичних досліджень у сучасному дериваційному синтаксисі
- •4. Два аспекти синтаксичної деривації.
- •5. Валентність в синтаксичній синоніміці
- •6. Модифікації, варіації, трансформації в синтаксичній синоніміці і синтаксичній деривації
- •1. Загальнотеоретичні підходи до тлумачення синтаксичної синонімії.
- •2. Проблеми розмежування синтаксичної синоніміки і варіативності
- •3. Синтаксична синоніміка в межах словосполучення.
- •4. Закономірності вияву синтаксичної синоніміки в межах речення.
- •6. Синтаксична синонімія простих речень з відокремленими прикладками зі складнопідрядними реченнями з підрядними означальними.
- •7. Синтаксична синоніміка простих формально ускладнених речень з відокремленими додатками зі складнопідрядними і складносурядними реченнями.
- •8. Синонімія безсполучникових складних речень і складносурядних речень
- •9. Неповні речення в системі синтаксичної синоніміки
- •10. Порівняльні звороти у системі синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації.
- •11. Синтаксична синоніміка простих речень з порівнянням зі складнопідрядними порівняння.
- •12. Власне-семантична, семантико-синтаксична і формально-синтаксична інтерпретації двоскладності/одно складності. Речення з кількома присудками у системі снтаксичної синоніміки.
- •1. Універсально-типологічні модифікації і трансформації слов'янського речення.
- •2. Дериваційні відношення між словосполученням і реченням. Проблема дериваційного зв'язку основних синтаксичних одиниць-конструкцій.
- •3. Згортання речення у субстантивне невласне-словосполучення.
- •4. Згортання речення у субстантивне словосполучення.
- •5. Згортання речення у дієслівні невласне-словосполучення.
- •5. Дериваційна парадигма синтаксичних одиниць у системі синтаксичної деривації і синтаксичної синоніміки. Парадигма речення в аспекті дериваційного синтаксису
- •6. Службові частини мови в синтаксичній синоніміці та
- •7. Прийменник у системі синтаксичної деривації: первинні і вторинні прийменники, проблеми кваліфікації і семантичних обсягів.
- •8. Корелятивність/некорелятивність синтетичних/аналітичних синтаксичних форм головних і другорядних членів речення. Парцелювання як засіб синтаксичної синонімії.
- •10. Синтаксична синонімія простих речень з обставинами допусту зі складнопідрядними і складносурядними реченнями.
- •11. Синтаксична синонімія простих речень з обставинами умови і відповідними підрядними умови.
- •7. Валентність в синтаксичній синоніміці і синтаксичній деривації
- •8. Модифікації, варіації, трансформації в синтаксичній синоніміці і синтаксичній деривації
- •1. Проблеми синтаксичної деривації та синтаксичної синоніміки на сторінках часопису "Мовознавство".
- •Контамінація і редукція як чинники дериваційного синтаксису.
7. Валентність в синтаксичній синоніміці і синтаксичній деривації
План.
Проблема тлумачення валентності у сучасній лінгвістиці. Еволюція лінгвістичних поглядів на валентність: особливості поглядів на валентність Л.Теньєра, Ч.Філлмора, І.Вихованця, С.Д.Кацнельсона.
Категорія валентності: статус і місце в системі частин мови.
Семантико-синтаксична категорія валентності і вчення про другорядні члени речення.
Парадигма речення і категорійна семантика валентності, трансформації речення і валентність.
Валентність і сполучуваність: спільне і відмінне.
Валентність дієслова і відмінок іменника.
Власне-семантична і формально-граматична валентність дієслова.
Структура семантико-синтаксичної категорії валентності.
Акціональні дієслівні лексеми та їх валентність.
Двовалентні, тривалентні дієслова.
Чотиривалентні і п'ятивалентні дієслівні лексеми.
Шестивалентні і семивалентні дієслова.
Реципрок і рефлексив у системі валентності.
Категорійна семантика валентності дієслова у похідних.
Імпліцитна й експліцитна валентність дієслівних лексем.
Література:
Вихованець І.Р. Система відмінків української мови. – К., 1987.
Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988.
Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. –Донецьк, 1996.
Загнітко А.П. Післямова // Масицька Т.Є. Граматична структура дієслівної валентності. – Луцьк, 1998.
Кацнельсон С.Д. Типология языка й речевое мьшление. – Л., 1972.
Кацнельсон С.Д. К понятию тииов валентности // Вопросы языкознания. – 1987. – № 3.
Масицька Т.Є. Семантико-синтаксична валентність дієслова: Автореф.... канд. філол. наук. – К., 1995
Масицька Т.Є. Граматична структура дієслівної валентності. – Луцьк, 1998.
Сойко Й.В. Проблеми теории валентности (на материале немецкого языка) // Современное зарубежное языкознание. – К., 1983.
Степанова М.Д. О «внешней» й «внутренней» валентности слова // Иностранные языки в школе. – 1967. – № 3.
Степанова М.Д. Теория валентности й валентный анализ (на материале немецкого языка): Учебное пособие. – М., 1973.
Степанова М.Д. Вопросы валентности в современном языкознании й части речи: на материале немецкого языка // Лингвистика й методика высшей школы. – М., 1978. – Вып. 8.
Степанова М.Д., Хельбиг Г. Части речи й проблема валентности в современном немецком языке. – М., 1978.
Теньер Л. Основы структурного синтаксиса. – М., 1988.
Филлмор Ч. Дело о падеже // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 10. – М., 1981.
Филлмор Ч. Дело о падеже открывается вновь // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 10. – М., 1981.
8. Модифікації, варіації, трансформації в синтаксичній синоніміці і синтаксичній деривації
План.
Поняття модифікації, варіації, трансформації, диференційні ознаки модифікації, варіації, трансформації.
Основні/неосновні вияви модифікації, варіації, трансформації в синтаксичній деривації.
Модифікації, варіації, трансформації і синтаксичні одиниці.
9. ДЕРИВАЦІЙНІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ ОДИНИЦЯМИ ОДНОГО РАНГУ План.
Дериваційні одноярусні словосполученнєві відношення.
Дериваційні одноярусні реченнєві відношення.
Міжярусні дериваційні відношення: основні/неосновні напрями відношень.
10. ВЛАСНЕ-СЕМАНТИЧНА, СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА І ФОРМАЛЬІІО-СИПТАКСИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ДВОСКЛАДІЮСТІ/ ОДІЮСКЛАДНОСТІ
План.
Поняття власне-семантичної, семантико-синтаксичної будови речення.
Формально-граматична двоскладність й односкладність.
Семантико-синтаксична двоскладність й односкладність.
Співвідношення/неспіввідношення двоскладності й одно складності.
11. ДЕРИВАЦІЙНІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ ОДИНИЦЯМИ РІЗНИХ РАНГІВ
План.
Первинність і вторинність у синтаксичній деривації.
Трансформаційні процеси й особливості дериваційних відношень первинних і вторинних синтаксичних одиниць.
Дериваційні відношення між словом, словосполученням і реченням.
12. ДЕРИВАЦІЙНА ПАРАДИГМА СИНТАКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ У СИСТЕМІ СИНТАКСИЧНОЇ ДЕРИВАЦІЇ І СИНТАКСИЧНОЇ СИНОНІМІКИ
План.
Поняття дериваційної парадигми, різні підходи до тлумачення дериваційної парадигми.
Внутрішньоярусні дериваційні перетворення.
Зовнішньоярусні дериваційні перетворення.
Спеціалізованість аналітичних синтаксичних морфем на дериваційних процесах.
13. ПОРІВНЯЛЬНІ ЗВОРОТИ У СИСТЕМІ СИНТАКСИЧНОЇ СИНОНІМІКИ І СИНТАКСИЧНОЇ ДЕРИВАЦІЇ
План.
Порівняльний зворот, його диференційні ознаки.
Синтаксичні функції порівняльного звороту у структурі простого речення.
Порівняльний зворот і порівняльне речення: шляхи розмежування.
14. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ В СИСТЕМІ СИНТАКСИЧНОЇ СИНОНІМІКИ І СИНТАКСИЧНОЇ ДЕРИВАЦІЇ
План.
Вторинні аналітичні синтаксичні морфеми у системі синтаксичної деривації.
Семантична спеціалізованість вторинних синтаксичних аналітичних морфем.
Суб'єктивні смисли і напрями синтаксичної деривації: частки у системі синтаксичної деривації.
15. АВТОРИЗОВАНІ КОНСТРУКЦІЇ У СИСТЕМІ СИНТАКСИЧНОЇ СИНОНІМІКИ І СИНТАКСИЧНОЇ ДЕРИВАЦІЇ
План.
Поняття авторизації, основні засоби вираження авторизації.
Авторизація і парадигма речення.
Авторизація і суб'єктивні смисли.
Вторинні авторизовані конструкції, система вираження суб'єктивних смислів.
16. КОРЕЛЯТИВНІСТЬ / НЕКОРЕЛЯТИВНІСТЬ СИНТЕТИЧНИХ/ АНАЛІТИЧНИХ СИНТАКСИЧНИХ ФОРМ ГОЛОВНИХ І ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ
План.
Внутрішньореченнсві процеси аналітизму.
Поняття розщепленого головного і другорядного члена речення, основні тенденції вияву.
Морфологічний і синтаксичний аналітизм: спільне і відмінне.
Синтаксичний, функціональний аналітизм як наслідок активних синтаксичних дериваційних процесів.
17. ОБСТАВИННА ДЕТЕРМІНАЦІЯ РЕЧЕННЯ І ТЕКСТУ У СИСТЕМІ СИНТАКСИЧНОЇ СИНОНІМІКИ І СИНТАКСИЧНОЇ ДЕРИВАЦІЇ
План.
Поняття детермінанта, диференційні ознаки детермінантів.
Основні різновиди детермінантів, детермінанти й об'єктивні смисли речення.
Внутрішньотекстова детермінація: основні закономірності зовнішньореченнєвої деривації.
Постреченнєві і дореченнєві елементи як дериваційне вторинні.
Розділ III. МАТЕРІАЛИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
До теми „Снтаксична синоніміка і синтаксична деривація на сторінках періодичної лінгвістичної літератури"