11. Синтаксична синоніміка простих речень з порівнянням зі складнопідрядними порівняння.

Синтаксична синоніміка - це різноструктурні конструкції (словосполучення і речення), що мають спільне граматичне значення але відрізняються смисловими відтінками, стилістичними особливостями. При аналізі синонімічних структур треба брати до уваги як критерій спільності, що лежить в основі синонімії, так і критерій розбіжності між ними.

На сьогодні не опрацьовано достатньо критеріїв розмежування неповних підрядних порівняльних речень і другорядних членів речення, виражених порівняльними конструкціями. Дослідженням цього питання займались І.К.Кучеренко, К.Г.Городенська І.Р.Вихованець, В.М.Русанівський, Л.Теньєр.

Основними граматичними засобами вираження порівняльних семантико-синтаксичних відношень є порівняльні сполучники як, мов, мовби, немов, немовби, наче, неначе, начебто, неначебто, ніби, нібито, пор.: Сорочка була сіра, як земля; Хлопці билися, немов півні; Дівчата цвіли, неначе лілії.

Складні речення, частини яких пов'язані порівняльними семантико-синтаксичними відношеннями, на відміну від складнопідрядних, в яких актуалізується одна із семантичних функцій елементарних речень або синтезується одна семантико-синтаксична функція з двох і більше власне-семантичних відношень, виявляють свою дериваційну специфіку. Якщо в процесі дериваційного перетворення перших згортається предикат підрядної частини (другої предикативної частини), внаслідок чого утворюється субстантивний компонент (відпредикатний іменник), а сполучник, що виражає семантичні відношення між елементарними предикативними частинами замінюється прийменником, який разом з відпредикативним іменником формує єдиний детермінантний член, що конденсує в собі другу предикативну частину і семантичні відношення між предикативними частинами, то дериваційна перебудова складнопідрядних речень з порівняльними семантико-синтаксичними відношеннями полягає в подальшому згортанні вже сконденсованої на попередньому етапі підрядної частини і в заміні її детермінантом, вираженим формою безприйменникового орудного відмінка К.Г.Городенська вважає, що "...в складнопідрядних реченнях порівняльними семантико-синтаксичними відношеннями в процесі її синтезу предикат підрядної частини, що тотожний предикату і головної частини згорнувся, не діставши формального вираження. Його представляє завуальовано інший, формально втілений компонент ції підрядної частини. Дальше згортання підрядної частини спричиняється до утворення члена з детермінантною функцією, який конденсує в собі і значення підрядної частини, і порівняльні відношення, які представляв раніше порівняльний сполучник. Порівняємо трансформацію складнопідрядного речення з порівняльними семантико-синтаксичними відношеннями: Поїзд мчить, як стріла → Поїзд мчить стрілою. Детермінант стрілою являє собою згорнене елементарне речення стріла мчить і порівняльні «семантико-синтаксичні відношення, що передають сукупність двох , власне-семантичних відношень - модально-пропозитивних і відношень тотожності - в сконденсованому вигляді.

Як виразники порівняльних семантико-синтаксичних відношень сполучники як, мов, мовби, немов, немовби, наче, неначе, начебто, неначебто, ніби, нібито рівноправні. Вони розрізняються лише своїми стилістичними характеристиками. Основним, стилістично нейтральним засобом вираження порівняльних відношень є сполучник як, решта сполучників належить до стилістично забарвлених. Однак дериваційна перебудова складних речень, частини яких пов'язані семантико-синтаксичними порівняльними відношеннями, залежить не від стилістичної характеристики сполучника, а від лексичного наповнення іменника-аргумента підрядної частини, порівняйте: Чоловік дивиться, як вовк → Чоловік дивиться вовком; Дівчина крутиться, мов дзига → Дівчина крутиться дзиґою.

У дериваційних парадигмах складнопідрядних речень з порівняльною підрядною частиною виділяються такі прості ускладнені речення, детермінантний другорядний член яких виражає порівняльну семантичну функцію відповідної синтаксеми, пор.: Пташка квилила, мов чайка → Пташка квилила чайкою. Хлопець витьохкував, як соловей → Хлопець витьохкував солов 'єм.

Порівняльна конструкція, що складається з іменника у Н.в. та сполучника, виступає порівняльним зворотом, коли вона пояснює підмет, уточнює частину складеного або складного присудка, виражену іменем, або уточнює означення. Така ж конструкція є підрядною частиною, якщо вона пояснює дієслівний присудок головного речення: Говорить, а очі як жарини, в нього так і блищать → Говорить, а очі в нього так і блищать, немов жарини. По возах дядьки гудуть свої пісні густо, немов джмелі → По возах дядьки, немов джмелі, свої пісні гудуть густо.

Порівняльний зворот незалежно від ступеня його поширеності є членом простого речення і не утворює предикативної одиниці, а порівняльне підрядне речення має у своєму складі обидва головні члени і, звичайно ж, утворює окрему предикативну одиницю. Тому речення: Трудитись має кожен, як бджола; Бач, перев'язалася, як на весіллі - прості з порівняльним зворотом, а речення: Трудитись має кожен, як трудиться бджола; Бач перев 'язалася, як перев'язуються на весіллі - речення з підрядним порівняльним.

Н.С.Валгіна вважає, що «порівняльні звороти від порівняльних підрядних речень відрізняються своєю структурною неповнотою (порівняно зі структурою простого речення)». З неповнотою речення пов'язані порівняльні конструкції: якщо в них пропущено підмет або присудок, які легко поновлюються з головної частини, то це – речення з підрядним порівняльним; якщо ж у порівняльній частині, хоч і є слово у називному відмінку, але немає присудка і його не можна встановити з попередньої частини – це є порівняльний зворот». Тому речення Маланка топчеться в пітьмі, як миша в пастці – речення з підрядним порівнянням, оскільки в підрядній частині наявні валентнозумовлені предикатом компоненти Непоодинокими постають випадки, коли порівняльну структуру можна тлумачити по-різному. Так, у реченні У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає компонент як зелений гном можна розглядати і як означення до іменника коник, і як підрядна частина у складному реченні, що пояснює дієслово-присудок головної частини: коник (який?) як зелений гном. Це речення слід вважати простим з порівняльним зворотом, мотивуючи це тим, що у його складі немає дієслівних форм, які виражають предикативність, а формальне встановлення їх не веде до відновлення речення.

Література:

1. Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис. Лабораторний практикум. – К.: Вища шк., 1989. – С. 147 – 172.

2. Загнітко А.П. Теоретична Граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк: ДонНУ, 2001.

3. Загнітко А.П., Домрачева І.Р. Українська мова: Синтаксис. Тестові завдання для перевірки знань, умінь та навичок учнів 8-9 кл. – Донецьк: ЦПА, 1998. – 40с.

4. Каранська М.У. Додатки. Різновиди додатків // Синтаксис сучасної української літературної мови. – К.: НМК ВО, 1992. – С. 74 –76.

5. Каранська М.У. Прямий і непрямий додаток // Там само. С. 76 – 79.

6. Ковтунова И.И. О синтаксической синонимике // Вопр. культури речи. - Вып. 1. – М, 1955.

7. Кононенко В.И. Синонимика синтаксических конструкций в русском языке. – К.: Наукова думка, 1970.

8. Лабунець Н.Ф. Підрядні означальні речення // Українська мова і література в школі. – 1972. – № 9. – С.50 – 52.

9. Сучасна українська мова. Синтаксис: Підручник / За ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 1994.

10. Синонимика в синтаксисе современного немецкого языка. – Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1974.

11. Фоменко Ю.В. Типи синтаксических неразложимых словосочетаний в русском языке // Русский язык в школе – 1981. – № – С. 94 – 100.