- •1.2. Тематичний план з дисципліни «звітність підприємств» із погодинним розподілом
- •1.3. Зміст програми за темами
- •Тема 1. Основи побудови і загальні вимоги до звітності підприємств
- •Тема 2. Баланс підприємства
- •Тема 3. Звіт про фінансові результати
- •Тема 4. Звіт про рух грошових коштів
- •Тема 5. Звіт про власний капітал
- •Тема 6. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах
- •Тема 7. Зведена і консолідована фінансова звітність
- •Тема 8. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва
- •Тема 9. Податкова звітність
- •Тема 10. Статистична і спеціальна звітність
- •Тема 1. Основні побудови і загальні вимоги до звітності підприємств
- •Термінологічний словник до теми «Основи побудови і загальні вимоги до звітності підприємств»
- •Тема 2. Баланс підприємства
- •Термінологічний словник до теми «Баланс»
- •Тема 3. Звіт про фінансові результати
- •Термінологічний словник до теми «Звіт про фінансові результати»
- •Тема 4. Звіт про рух грошових коштів
- •Термінологічний словник до теми «Звіт про рух грошових коштів»
- •Тема 5. Звіт про власний капітал
- •Термінологічний словник до теми «Звіт про власний капітал»
- •Тема 6. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах
- •Термінологічний словник до теми «Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності»
- •Тема 7. Зведена і консолідована фінансова звітність
- •Термінологічний словник до теми «Зведена і консолідована звітність»
- •Тема 8. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва
- •Тема 9. Податкова звітність
- •Перелік документів, які підлягають здачі в податкову інспекцію за результатами роботи за звітний період
- •Позначки yа Декларації про прибуток про подання звітності
- •Термінологічний словник до теми «Податкова звітність»
- •Тема 10. Статистична і спеціальна звітність
- •Список літератури Основної
- •Додаткової
Термінологічний словник до теми «Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності»
Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Принцип бухгалтерського обліку — правила, якими слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відбитті їх результатів у фінансовій звітності.
Облікове оцінювання — попереднє оцінювання, яке використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.
Дата балансу — дата, на яку складено баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.
Подія після дати балансу — подія, яка відбувається між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Література: [7; 3—6; 11. с. 207—220; 15, с. 558—560; 16, с. 96—100; 17, с. 114—118]
Тема 7. Зведена і консолідована фінансова звітність
При вивченні цієї теми необхідно, по-перше, з’ясувати, що складання консолідованої звітності стосується лише материнських підприємств, поняття про які подається в термінологічному словнику. Але при певних умовах (п. 5 П(С)БО 20) материнське підприємство не подає консолідовану звітність. Крім того, потрібно знати, що можуть існувати умови, за яких звіти дочірніх підприємств не включаються до консолідованої фінансової звітності (п. 7 П(С)БО 20).
По-друге, треба усвідомити, що основним принципом консолідації звітності, як і будь-якого зведення, є впорядковане додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства, про що наголошується в п. 10 цього стандарту.
Але при цьому деякі статті мають бути виключені. Це, зокрема, стосується, по-перше, сум внутрішньогрупового сальдо, як це робиться при будь-якому зведенні звітності для усунення подвійного відбиття одних і тих самих сум. По-друге, при складанні консолідованої звітності підлягає виключенню балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частка материнського підприємства в кожному дочірньому.
Тобто, коригуванню підлягають балансові статті «Довгострокові фінансові інвестиції» і «Статутний капітал» (на одну і ту саму суму). Але у випадку, якщо материнське підприємство придбало акції дочірнього за ціною, яка вища від номінальної вартості, процедура коригування ускладнюється за рахунок визначення гудвілу, вартість якого показується в цьому разі окремим рядком (075) у консолідованому балансі «Гудвіл при консолідації», як це передбачено в п. 16 цього стандарту.
По-третє, підлягає вилученню сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій.
Поняття нереалізованих фінансових результатів є новим, тому треба добре усвідомити його і, головне, зрозуміти, що сума таких прибутків чи збитків після їх виключення з пасиву балансу включається до балансової вартості запасів підприємства, які відбиваються в активі консолідованого балансу, інакше порушиться рівність балансу. Наприклад, якщо у якогось із підприємств групи с нереалізований прибуток, то сума цього прибутку виключається з пасиву балансу і, відповідно, зменшується балансова вартість товарів (продукції), яка залишилась нереалізованою за межі групи на дату балансу.
І, нарешті, потрібно знати, що при консолідації звітності може виникнути необхідність відображення частки меншості. Відповідно до п. 12 П(С)БО 20 вона визначається як добуток відсотка голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств. Тобто ця частка виникає там, де материнському підприємству належить менш ніж 100% голосів (акцій) у дочірньому підприємстві. Зауважимо, що визначена таким чином частка меншості у капіталі дочірнього підприємства відображається в консолідованому балансі окремо від зобов’язань і власного капіталу материнського підприємства у вписуваному рядку 385 «Частка меншості».
Аналогічно вписується рядок «Частка меншості у консолідованому звіті про фінансові результати», з яким також потрібно ознайомитися.
Ця сама тема передбачає вивчення П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», який тісно пов’язаний з П(С)БО 20 (зверніть увагу на єдину термінологічну основу обох стандартів). При вивченні цього стандарту основну увагу слід зосередити на відмінності в обліку і звітності двох основних форм об’єднання: злиття і придбання. Основні відмінності різних видів об’єднання підприємств наведені в таблиці 6.
Якщо в разі злиття здійснюється просте додавання активів і пасивів об’єднаних підприємств без будь-якого їх переоцінювання, то при придбанні необхідно визначити справедливу вартість придбаних активів і зобов’язань, що є досить складною і трудомісткою справою. Можливість появи гудвілу або негативного гудвілу вимагає його обліку і амортизації. Для того, щоб краще усвідомити сутність визначення, обліку і амортизації (списання) гудвілу (особливо негативного) пропонується скористатись схемою (рис. 19).
Таблиця 6. Основні відмінності різних видів об’єднання підприємств
Показник |
Придбання |
Злиття |
1. Умови розрахунку за отримані корпоративні права |
Обмін на будь-які активи, випуск акцій або прийняття на себе зобов’язань |
Тільки через обмін акціями |
2. Розподіл контролю |
Одне підприємство отримує право контролю над іншим |
Спільний розподіл контролю між всіма учасниками |
3. Оцінювання статей |
Справедлива вартість |
Балансова вартість |
4. Гудвіл |
Визнається |
Не визнається |
5. Витрати, пов’язані з об’єднанням |
Включають до вартості придбання |
Відносять на витрати звітного періоду |
6. Період, за який об’єднуються показники звітності |
3 дати придбання |
3 початку звітного періоду |
Оскільки визначення балансової вартості негативного гудвілу залежить від того, чи прогнозується подальша діяльність придбаного підприємства з обчислюваними збитками, потрібно усвідомити, що під обчислюваними збитками розуміють додаткові витрати покупця на поліпшення діяльності придбаного підприємства. Як приклад таких витрат наводять витрати на рекламу продукції, робіт, послуг придбаного підприємства.
Гудвіл при консолідації виникає в тому разі, коли материнське підприємство придбаває весь пакет акцій дочірнього за суму, яка перевищує балансову вартість придбаних чистих активів. Наприклад, якщо вартість придбання акцій (балансова вартість інвестицій) 100 тис. гри., а балансова вартість придбаних чистих активів (яка, як правило, збігається з сумою власного капіталу) — 80 тис. грн., то при консолідації баланс) з активу материнського підприємства вилучається балансова вартість довгострокових фінансових інвестицій на суму 100 тис. грн., а з пасиву дочірнього — власний капітал на суму 80 тис. грн., при цьому різницю в сумі 20 тис. грн. (100—80) слід відбити в активі консолідованого балансу як «гудвіл при консолідації».
Що стосується зведеної фінансової звітності, треба нагадати, що правила її складання та подання регламентовані Законом України про бухгалтерський облік і фінансову звітність (стаття 12), де зазначено, що зведену звітність подають не тільки міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, а і об’єднання підприємств. Слід ознайомитися також з відповідними пунктами порядку надання фінансової звітності, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 за № 419 (п. 7—9).
Слід також знати, що наказом МФУ від 24.02.2000 за № 37 затверджений Перелік видів діяльності, з яких складається зведена фінансова звітність.
