1. У якому разі має місце закінчений злочин, передбачений ст. 212 кк України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)»?:

а) при несвоєчасній сплаті цих податків, зборів (обов’язкових платежів), незалежно від розміру;

б) при умисній несвоєчасній сплаті цих податків, зборів (обов’язкових платежів), незалежно від розміру;

в) з моменту ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів незалежно від розміру коштів та форми вини;

г) з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значному розмірі при умисній формі вини.

2. У якому випадку настає відповідальність за умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції (ст. 227 кк України)?:

а) у разі, коли такі дії вчинені у значних розмірах;

б) у разі, коли такі дії вчинені у великих розмірах;

в) у випадку, коли це створило загрозу життю чи здоров’ю людини;

г) у випадку, коли це створило загрозу чи заподіяло шкоду життю чи здоров’ю людини.

3. Чи має значення для кваліфікації збуту підроблених грошей їх схожість із справжніми грошима («якість підроблення»)?

а) має значення для відмежування збуту підроблених грошей від шахрайства;

б) для кваліфікації не має значення, але враховується при призначенні покарання;

в) має значення лише для визначення моменту закінчення злочину;

г) в будь-якому випадку не має значення.

4. Іноземна валюта, як предмет контрабанди (ст. 201 кк України):

а) не може бути;

б) може бути у будь-яких випадках;

в) може бути лише у великому чи більшому розмірі;

г) може бути лише за умови, що це валюта країни-учасниці Міжнародної конвенції від 20 квітня 1929 р. щодо боротьби з підробкою грошових знаків.

5. Об’єктивна сторона фіктивного підприємництва (ст. 205 кк України) полягає у:

а) у створенні або придбанні суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона;

б) у реєстрації фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності або придбанні

юридичної особи з метою здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона;

в) здійсненні підприємницької діяльності без документів про державну реєстрацію;

г) створенні або придбанні суб’єктів господарської діяльності (юридичних осіб).

6. Особливості причинного зв’язку між порушенням правил безпеки та реальною шкодою або можливістю її настання у злочинах проти безпеки виробництва полягають у тому, що:

а) в більшості випадків має місце прямий причинний зв’язок; настання наслідку завжди зумовлене порушенням кількох вимог безпеки; такі порушення можуть бути допущені одним або кількома суб’єктами;

б) в більшості випадків має місце опосередкований, а не прямий причинний зв’язок; настання наслідку може бути зумовлене порушенням кількох вимог безпеки; такі порушення можуть бути допущені одним або кількома суб’єктами;

в) в більшості випадків має місце опосередкований, а не прямий причинний зв’язок; настання наслідку може бути зумовлене порушенням кількох вимог безпеки; такі порушення завжди допускаються кількома суб’єктами;

г) в більшості випадків має місце прямий причинний зв’язок; настання наслідку може бути зумовлене порушенням кількох вимог безпеки; такі порушення завжди допускаються кількома суб’єктами.