Умови добору технік і прийомів створення зображень.

Арт-терапевтичні сесії з дошкільнятами і молодшими школярами не повинні обмежуватися звичайним набором образотворчих засобів (папір, пензлі, фарби) і традиційними способами їх використання. Дитина більш охоче включається в процес, відмінний від того, до чого вона звикла. Перелічимо умови підбору технік і прийомів створення зображень, від яких залежить успішність арт-терапевтичного процесу з дітьми.

Умова 1. Техніки і прийоми повинні підбиратися за принципом простоти і ефектності.

Дитина не повинна відчувати труднощі при створенні зображення за допомогою пропонованої техніки. Будь-які зусилля в ході роботи повинні бути цікаві, оригінальні, приємні дитині. Арт-терапія припускає створення безпечних умов, що сприяють самовираженню і спонтанній активності, викликає нові способи активності і допомагає їх закріпити.

Умова 2. Цікавими та привабливими мають бути і процес створення зображення, і результат.

Умова 3. Образотворчі техніки і способи повинні бути нетрадиційними.

По-перше, нові образотворчі способи мотивують діяльність, спрямовують і утримують увагу. По-друге, має значення отримання дитиною незвичайного досвіду. Раз досвід незвичайний, то при його надбанні знижується контроль свідомості, слабшають механізми захисту. У такому зображенні присутня більша свобода самовираження, а значить, неусвідомлена інформація. Маленькі діти із задоволенням включаються в створення зображень незвичайним способом, наприклад, за допомогою сухого листя або ниток.

Прийоми роботи: образотворчі техніки.

Забруднення

Визначення «Забруднення» вибрано у зв'язку з неструктурованістю зображень, відсутністю сюжету, поєднанням абстрактних форм і колірних плям.

Найбільш насиченими за втіленням і емоційно яскравими є гуашеві або акварельні зображення. Фарби ініціюють спонтанність, допомагають більш відкрито виявляти різноманітні емоції, досліджувати власні переживання. Їх можна наділити в привабливу для дітей форму: вони можуть замазувати фарбою вхід до печери; бризками, плямами, різноманітними лініями створювати міста, явища природи, казкових істот; зафарбовувати кольоровою крейдою власний силует, намальований на підлозі.

Забруднення за зовнішнім виглядом часом виглядають як деструктивні дії з фарбами, крейдою. Однак ігрова оболонка відвертає увагу від вчинків, які не приймаються в звичайному житті, дозволяє дитині без побоювань задовольнити деструктивні потяги.

Діти не малюють в тому розумінні, до якого вони звикли за роки навчання. У забрудненні немає категорій «правильно-неправильно», «добре-погано», немає еталонів. Відсутність критеріїв оцінки виключає і саму оцінку. Хоча є діти, які не можуть обійтися без оцінок, зовнішніх або внутрішніх, а тому висувають для себе та інших власні критерії.

Нестандартність процесу призводить дітей до власних маленьким відкриттів. Новизна забруднення в незвичності, і в той же час, природність, спорідненість дитячої природі сприяють тому, що дитина «забуває» про соціальні заборони і табу.

Прагнення до задоволення від контакту з водою і брудом природним чином розкривається, коли дитина відчуває психологічну безпеку і розслабляється.