Оформлення курсової роботи

Належне оформлення курсової роботи є відповідальною частиною підготовки результатів проведеного дослідження. Курсові роботи, при оформленні яких допущені значні помилки, до захисту не приймаються. Курсова робота повинна бути написана чітко, охайно, без скорочень (за винятком загальновживаних).

А. Загальні правила оформлення

1. кожний розділ, а також вступ і висновки починаються з нової сторінки;

2. робота виконується на стандартних аркушах білого паперу А4 (210x297);

3. наявність полів: ліворуч – 3 см, праворуч – 1 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см. Текст друкується з абзацами (1,25 см), кегль – 14, шрифт – Times New Roman, міжрядковий інтервал – 1,5;

4. заголовки розділів друкуються великими літерами і відділяються від основного тексту пропуском у 2 інтервали;

5. текст таблиць друкується за такими правилами: кегль – 12, шрифт – Times New Roman, міжрядковий інтервал – 1.

В. Правила оформлення окремих частин роботи

1. титульна сторінка оформлюється відповідно до встановленого зразка (див. додаток А), за нею розміщується план змісту роботи; список використаних джерел подається після висновків курсової роботи, він оформлюється згідно до вимог бібліографічного опису творів друку (див. додаток Б);

2. курсова робота обов'язково зшивається, сторінки нумеруються (тільки в належному вигляді роботи надаються на кафедру). Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Нумеруються усі сторінки курсової роботи;

3. на другій сторінці подається зміст роботи, в якому визначаються назви розділів і підрозділів, а також порядкові номера сторінок, з яких починаються структурні частини роботи;

4. заголовки структурних частин "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ". "ВИСНОВКИ", "ДОДАТКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", друкують великими літерами по центру рядка. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка;

5. перелік умовних позначень повинен містити у абетковому порядку скорочення, позначення або абревіатури, що вживаються у тексті роботи та їхнє розшифрування;

6. при оформленні списків завдань, що їх ставить перед собою автор, варто використовувати ненумеровані списки, починаючи формулювання кожного з завдань позначкою «-»;

7. у тексті вступу слід уникати перенасиченості виділенням тих чи інших його частин за допомогою начертання літер. Водночас правильним буде починати кожну структурну частину вступу з абзацу;

8. нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№».

   1. Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки не мають порядкового номера. Тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВКИ". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

   2. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

   3. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

9. додатки позначають послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: «Додаток А». Кожен додаток починається з нової сторінки. У першому рядку друкується текст «Додаток...» (та літера додатку). У наступному рядку, симетрично зазначається заголовок додатку, який друкується малими літерами з першої великої. Текст додатку може бути поділений на розділи та підрозділи, що нумеруються у межах кожного додатка. У такому випадку перед кожним додатком ставлять його номер. Наприклад «А.З» – третій розділ додатка А.

С. Оформлення ілюстративних матеріалів

1. ілюструвати роботу слід, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

   1. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

   2. Ілюстрації позначають словом «Рис. » або «Мал. » і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

   3. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу).

   4. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

   5. Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі.

   6. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках "(рис.3.1)" або зворот типу: "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано нарис. 3.1";

2. таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця..." із зазначеннями номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

   1. Якщо в розділі є лише одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

   2. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовж, табл. ..." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовж, табл. 1.2". Слово Таблиця 2.3. розмішують над назвою таблиці, праворуч. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву наводять жирним шрифтом.

   3. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

   4. Не варто розміщувати початок таблиці наприкінці сторінки. У такому випадку краще всю таблицю перенести на наступну сторінку.

D. Оформлення посилань

У курсовій роботі студента велике значення має оформлення його наукового апарату, посилання на джерела, примітки, список використаних джерел. Необхідно пам'ятати, що у будь-якому дослідженні для аргументації, крім цитат, велике місце займають цифри, факти, нові матеріали і документи, які вводяться в науковий обіг дослідником, критика інших поглядів і позицій тощо, на які потрібно робити посилання в роботі.

За відсутності необхідності посилання на окрему сторінку, або при посиланні на роботу в цілому, у квадратних дужках вказується лише номер роботи у Списку використаних джерел, наприклад: [14]. При цитуванні або посиланні на окремі положення роботи, в тексті у квадратних дужках ставиться номер, під яким у списку літератури подається назва джерела, номер, том (якщо це багатотомна праця), знак «,» сторінка. Наприклад: посилання на матеріал, представлений на 48-й сторінці роботи, що у Списку використаних джерел знаходиться на 21-ій позиції виглядатиме наступним чином: [21, с. 48]. При посиланні на декілька першоджерел, вони відповідно розділяються знаком «;», наприклад: [2; 14]. Якщо ж іде посилання на висновки, позиції інших учених, цифри, факти то в цьому випадку тексту посилання передує слово: "див." (скорочено "дивіться"). Виноски для зазначення джерел інформації бажано не використовувати.