МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПАМ’ЯТКА З ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

для студентів І-II курсів

спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність»

денної та заочної форми навчання

Маріуполь – 2011

УДК 378 (075.8):002.55

Упорядники:

Кудлай В.О., асистент кафедри культурології та інформаційної діяльності

Мендрін О.В., ст. викладач кафедри культурології та інформаційної діяльності

Сабадаш Ю.С., д. культурології, доцент кафедри культурології та інформаційної діяльності

Рецензенти:

Нікольченко Ю.М., доцент кафедри культурології та інформаційної діяльності

Петрова І.О., к. і. н., доцент кафедри культурології та інформаційної діяльності

Тухватулліна О.С., ст. викладач кафедри культурології та інформаційної діяльності

Затверджено на засіданні кафедри культурології та інформаційної діяльності

Протокол № __ від ___________________

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2

ПРОЦЕСИ ПОШУКУ ТА ПІДГОТОВКИ ЛІТЕРАТУРИ, ІНШИХ ДЖЕРЕЛ З ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ 3

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 11

ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ 15

Додаток А 16

Додаток В 25

Загальні положення

Фахова підготовка документознавців передбачає виконання низки творчих наукових завдань, серед яких особливе місце посідають курсові роботи. Курсова робота є кваліфікаційною роботою студента, яка засвідчує рівень його академічної підготовки, набутих знань та навичок, уміння практичного їх застосувати для вирішення конкретних фахових завдань, та передбачає проведення власного дослідження з обраної проблематики, а також представлення його результатів у відповідній формі.

Курсова робота виконується за тематикою, затвердженою кафедрою, відповідно до специфіки завдань професійної діяльності. Для студентів 2 курсу практична частина роботи виконується обов’язково на базі і за матеріалами конкретного підприємства (організації) та із застосуванням комп’ютерних технологій як інструменту дослідження.

Студенти мають право вільного вибору теми із запропонованого кафедрою переліку, хоч можуть запропонувати і свою, відповідним чином обґрунтувавши і затвердивши її на кафедрі. У кожному випадку студент подає науковому керівнику і потім на кафедру проектне завдання (див. Додаток В) до теми курсової роботи.

Тематика курсових робіт розробляється і затверджується випускаючою кафедрою. Кафедра попередньо визначає керівників курсових робіт за темами та критерії їх оцінювання. Термін захисту визначається навчальною частиною у відповідності з навчальним планом та графіком навчального процесу.

Мета і завдання курсової роботи – практичне застосування набутих знань, умінь і навичок для самостійного виконання конкретного фахового завдання відповідно до завдань «Освітньо-професійної програми» та «Освітньо-кваліфікаційної характеристики».

Основні етапи виконання роботи:

• обґрунтування актуальності теми, обраної для дослідження;

• опрацювання літературних джерел та електронних баз даних, законодавчих та нормативних матеріалів;

• загальна характеристика наукового і виробничого контексту досліджуваної проблеми;

• аналіз досліджуваних явищ, динаміки їх розвитку;

• виготовлення ілюстративних матеріалів (кінофотофономатеріалів: малюнків, креслень, таблиць, діаграм, схем, графіків, мультимедійних презентацій і т. ін.);

• оформлення роботи відповідно до затверджених кафедрою вимог.

Процеси пошуку та підготовки літератури, інших джерел з теми курсової роботи

Аналітико-синтетичне опрацювання проблемних питань теми курсової роботи передбачає опрацювання сукупності джерел, що поділяються на такі типи: опубліковані, неопубліковані та електронні. Охарактеризуємо кожен з цих типів:

Опубліковані документи

1. Нормативно-правові акти та методичні документи (Закони України; Укази Президента України, рішення Верховної Ради, постанови Кабінету Міністрів України, накази та розпорядження міністерств, державних комітетів, інших центральних органів виконавчої влади; нормативно-правові акти, інструктивні та методичні видання органів державної влади та місцевого самоврядування; національні та міжнародні стандарти).

2. Монографії (наукові, інженерно-виробничі тощо).

3. Статті (із збірника наукових/чи інших/статей; журнальні; газетні).

4. Матеріали конференцій.

5. Автореферати дисертацій.

6. Методичні рекомендації, поради, консультації.

7. Довідкові видання (довідники, енциклопедії, словники, прейскуранти тощо).

8. Навчальні видання (підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій тощо).

9. Інформаційні видання (бібліографічні; реферативні; аналітично-оглядові; добірки матеріалів, дайджести тощо).

10. Рекламні видання.

Неопубліковані джерела

1. Дисертації (кандидатські та докторські).

2. Звіти про науково-дослідні роботи.

3. Депоновані рукописи.

4. Документація юридичного змісту (зберігається в документаційному (документальному) фонді установи, в службі діловодства, інших підрозділах).

5. Архівні документи (зберігаються в державних архівах, архівних підрозділах установ).

Електронні джерела

В основному, це – документальні та фактографічні бази даних, створені в службах діловодства, архівних установах, бібліотеках, інформаційних органах (інформаційно-аналітичних службах), а також інформаційні масиви Інтернет, інших мереж.

Робота з літературними та іншими джерелами

Під час опрацювання джерел студенту необхідно їх конспектувати, зазначаючи повний бібліографічним опис, а в разі переписування фрагментів текстів – обов’язково вказувати сторінку першоджерела (це полегшить оформлення посилань у роботі). Водночас доцільно вести картотеку джерел з метою контролю за процесом їх опрацювання.

Ознайомлення із змістом публікацій сприяє одержанню вичерпного уявлення про стан розробленості проблеми, що обумовлює більш чітке окреслення завдань роботи, а також визначенню змісту етапів її написання.