Прояви суб`єктивності

1. Репродуктивна діяльність

- сприймати

- аналізувати

• Переживати художні цінності

2. Продуктивна

Цей двобічний процес є основою естетичного виховання. Метою є розвиток є емоційний та інтелектуальної сфери дитини.

Керуючись Державним стандартом початкової, базової і повної середньої освіти, затвердженим КМ України у 2004 році який призначений серед інших цілей подолати:

1. недооцінку в соціальній практиці ролі художньої культури, як впливового фактору

динамічного розвитку суспільства.

2. культурний нігілізм значної частини молоді, коли цінності високого мистецтва і їх еталонна роль у культурі піддаються сумніву або заперечуються

3. посилення розриву між масовою школою і високою художньою культурою, що набуває більш елітарного, а отже недоступного для звичайних школярів характеру.

Усунення цих суперечностей стане можливим під час дисциплін художньо - естетичного циклу.

Таким чином для досягнення мети доцільним буде використання таких форм організації естетичного виховання які мають виходити за межі традиційного уроку, бути привабливими, цікавими, різноманітними, пізнавальними, емоційно забарвленими, інтелектуальними.

Необхідно врахувати різноманітні фактори

рівень розвитку

можливості сприймання

забезпеченість ілюстративним матеріалом

місце проведення уроків

Важливо дотримуватися

індивідуально – зорієнтованого підходу

діалогового принципу педагогічної діяльності

Форми навчально – виховної роботи

Урок

Лекція

Семінар

Диспут

Головною формою організації навчання та виховання є урок. При вивченні естетичних дисциплін

доцільно застосовувати поряд із традиційним уроком і нетрадиційні уроки: урок – лекція, урок – семінар, урок – диспут, театралізований урок, урок – екскурсія.

Якщо урок – лекція це свого роду модифікація уроку передачі знань, то його застосування і становить перший – пізнавальний етап – засвоєння теми.

В подальшому логічним буде застосування семінару в основу якого покладено самостійне вивчення певної частини матеріалу. Семінар будується за принципом тематичного або проблемного підходу.

Вивчення предмету передбачає вільного обміну враженнями, обговорення, дискусії, зіткнення протилежних думок. Тому після лекції та семінарського заняття доречним буде організовувати диспути.

Лекція, семінар, диспут можуть складати базову тріаду форм організації навчально – виховного процесу старшокласників але способи їх проведення мають бути гнучкими, полі варіативними, пристосовуватися до певного колективу

3.5 Участь у предметних тижнях

Звіт

Про проведення предметних тижнів кафедри технологій та естетичної культури.

Розробляючи заходи щодо предметних тижнів, ми ставила перед собою таку мету:

• розкрити природні данні й творчі вміння, що закладені природою в кожну дитину;

• залучити дітей до творчості, пробудити й розвивати інтерес, художній смак, зацікавленість школярів до предметів художньо – естетичного циклу.

• сприяти розвитку пізнавальної та творчої активності учнів в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві, художній творчості, активізувати самостійний творчий пошук при вирішенні завдань.

Багато уваги необхідно приділити:

• формуванню у дітей емоційно – ціннісного ставлення до явищ дійсності та мистецтва;

• цілеспрямованому формуванню інтересів й мотивації навчання;

• формуванню художньо – образного мислення як основи розвитку творчої особистості;

• формування цілісної уяви про національну художню культуру та її місце у світовій художній культурі;

• розвитку сенсорних та інтелектуальних процесів, прийомів розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння класифікація, аналогія, узагальнення);

• розвитку наочно – образного, просторового, колористичного, композиційного мислення;

• розвитку творчої уяви й творчих здібностей, варіативного мислення, ініціативи, фантазії;

• оволодіння інтонаційно – образною мовою мистецтва на основі складання досвіду творчої діяльності й взаємозв’язків між різними видами мистецтва;

Для вирішення цих складних завдань, ми пропонуємо конкурси, вікторини, інші заходи які повинні зацікавити учнів образотворчим мистецтвом, декоративно – прикладним мистецтвом.

Всі ці форми організаційно – виховної та навчальної діяльності будуються на основі дидактичних принципів, серед яких ведучими є:

• принцип психологічної комфортності (створення певного предметно – розвиваючого середовища, що забезпечуватиме емоційно – комфортні умови навчального процесу);

• принцип творчості ( надбання досвіду творчої діяльності);

• принцип діяльності ( кожне нове знання подається не в готовому вигляді, я через процес самостійного „відкриття” дитиною певних особливостей та властивостей предметів, що вивчаються );

• принцип цілісного уявлення про оточуючий світ ( кожне нове уявлення формується у взаємозв’язку з іншими предметами та явищами оточуючого світу );

• принцип варіативності ( надання дитині власного вибору дій );

• принцип безперервності ( забезпечення спадкоємного зв’язку на рівні змісту, методології та методики навчання предметів естетичного циклу на всіх ступенях навчання .

План проведення декади естетичного виховання.

2010 рік

9. 02.

10-А клас

Ознайомлення з творчістю Архипа Куїнджи. Абстрактна композиія "Зимова казка"

Корнієнко Т.В.

10. 02.

5-9 класи

Виставка дитячої творчості.

Корнієнко Т.В. ЩукінаО.Д. Савченко Л. І.

11.02.

5-9 класи

Виставка дитячої творчості. "Юний художник"

Корнієнко Т.В.

12. 02.

7-В клас

Урок праці. Технологія вирощування плодово-ягідних культур.

Щукіна О. Д.

13. 02.

7-Г клас

Урок образотворчого мистецтва. „Фітодизайн”

Корнієнко Т.В.

16. 02.

5-А клас

Урок-гра "Урок мандрівка" До міста Образотворчого мистецтва.

Корнієнко Т.В.

17. 02.

5-7 класи

Виставка дитячої творчості. "Безсмертний подвиг українського народу"

Корнієнко Т.В.

19. 02.

клас

Урок праці. "Читання схем. Правила догляду за виробами плетеними гачком.

Савченко Л. І.

Урок 5 клас