Творча діяльності учнів складається з:

1. Накопичення досвіду і знань.

2. Наявність доступних для дитини матеріалів, технік виконання.

3. Систематичність і послідовність роботи.

Слід пам’ятати, що кожна дитина має певні здібності, тому головне завдання вчителя —вчасно їх помітити, заохотити й надати можливість їм розвиватися.

Стимуляція процесу мислення.

Намагаючись стимулювати в учнів процесс мислення, викликати в них віру у власні сили, упевненість у своїх можливостях, я не подаю все в готовому вигляді, а пропоную дітям подолати певні перешкоди, труднощі на своєму шляху.

Так, формуванню та розвитку творчих здібностей обдарованих дітей сприяє їх залучення до виконання диференційованої роботи, самостійна підготовка повідомлень, вивчення матеріалу наперед.

Використання на уроках проблемних завдань. Суперечності, що виникають під час їх розв’язання

проблеми, викликають дискусію, спонукаючи до роздумів, пошукової діяльності та формування висновків.

Дитина, яка працює творчо, здатна перетворити будь-яку працю на мистецтво, створити красу для себе та оточуючих.

Виявивши серед учнів класу обдарованих дітей свою роботу я базую на принципах демократичності, майстерності, системності та гуманізму. Я намагаюся створити для таких дітей найоптимальніші умови для розвитку та навчання за такими етапами.

1. Повністю не регламентую діяльність учня,

2. Повноцінний процес навчання з елементами творчості;

3. Появу інтересів, крізь які проходять усі зовнішні впливи, сприяючи виникненню внутрішніх

стимулів.

3.2 Завдання професійної діяльності на конкретний період

(2010 – 2011 навчальний рік)

З 2001 року в окремих закладах України під керівництвом інституту проблем виховання АПН України в м. Києві проведені регіональні експерименти з апробації навчальних програм і інтегрованих курсів „Мистецтво” та „Художня культура”.

Інтегрований курс „Мистецтво” для 5 – 8 класів спрямований на забезпечення розуміння учнями відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення зв`язків між ними, вміння застосовувати (переносити) набуті знання і вміння у практичній художньо – творчій діяльності. Курс структуровано за моделлю поліцентричної інтеграції знань.

Це передбачає виокремлення двох домінантних змістових ліній – „Музичне мистецтво” (1год) та „Візуальне (образотворче) мистецтво” (1год), які поєднуються тематично в єдиний цикл, до змісту якого входять елементи синтетичних мистецтв (театр, кіно та інші)

Восени 2009 року в загальноосвітніх навчальних закладах України розпочалося вивчення предмета «Художня культура». Предмет розрахований на три роки, упродовж яких учні старших класів почергово опановуватимуть три складові його частини. «Художня культура» вивчатиметься у 9-му класі, «Художня культура України» — у 10-му, «Зарубіжна художня культура» завершуватиме предмет у 11-му класі. Програмовий матеріал цієї дисципліни формують відомості з візуального, музичного, театрального та екранних видів мистецтв у їх історичному і культурному розвитку. Вони об’єднані єдиним смисловим базисом — принципом узагальнення духовного і матеріального розвитку української, європейської та світової культури.

Інтегрований курс „Мистецтво” для 5 – 8 класів та курс «Художня культура» для 9 – 11 класів розроблені з урахуванням наступності, таким чином реалізуються дидактичні принципи послідовності, неперервності змісту загальної мистецької освіти, застосовується культурологічний підхід.

Перед собою я поставила завдання до впровадження предметно-інтегрованої моделі загальної мистецької освіти, поліхудожнього виховання учнів на уроках „Мистецтво”, „Художня культура” в СЗШ №316. Моя робота спрямована на естетичне, насамперед, полі художнє виховання школярів.

Поліхудожнє виховання визначаю як особистісне зорієнтоване планомірне залучення учнів до різних видів мистецтва у їх взаємодії, результатом якого буде формування інтегральних естетичних властивостей особистості, поліхудожньої свідомості та здатності до поліхудожньої діяльності, в якій виявляється комплекс набутих компетенцій, що забезпечить готовність до художньо – творчої реалізації та художньо – естетичного самовдосконалення.

Слід зауважити, що предмет «Художня культура» значною мірою визначає зміст завершального етапу художньо-естетичного розвитку учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Разом із цим, його можна розглядати як пропедевтичний курс до дисципліни «Культурологія», що вивчається у вищих навчальних закладах України і в якій ще більшою мірою узагальнюються здобутки світової цивілізації.

Якщо спробувати конкретизувати головні завдання, що ставить перед учнями основної школи предмети „Мистецтво” та «Художня культура», то ми отримаємо приблизно таку картину.

1. Учні мають бути обізнаними з основами культурологічних і мистецьких концепцій стосовно визначення закономірностей розвитку світової художньої культури;

2. Повинні опанувати навички аналізу і характеристики принципів відображення та вираження художнього образу в різних видах мистецтв у їх історичному, стильовому та культурному аспектах,

3. Опанувати навички аналізу зв’язків мистецтва з природним, соціальним, духовним і культурним розвитком суспільства, із хронологією розвитку наукової думки, зв’язків художніх традицій різних культур.

Принципи і методи викладання предметів художньо – естетичного циклу