Вікасол;

тіамін;

ретинол;

рутин;

рибофлавін.

Які гормональні препа­рати характеризуються сильною протишоковою, протизапальною, протиалергійною активністю:

тиреоїдні гормони;

антитиреоїдні засоби;

анаболічні стероїди;

глюкокортикостероїди;

статеві гормони.

Синергізм — це:

однонаправлена дія двох лі­карських засобів;

різнонаправлена дія двох лі­карських засобів;

накопичення лікарської ре­човини;

послаблення дії однієї лікар­ської речовини під впливом іншої;

хворобливий стан, який ви­никає внаслідок вживання нарко­тичної речовини.

До відхаркувальних за­собів належить:

бромгексин;

діонін;

лібексин;

глаувент;

кодеїн.

Який вітамінний препарат виявляє виражений вплив на вуглеводний обмін:

рибофлавін;

тіамін;

піридоксин;

ретинол;

рутин.

При гіпохромній анемії призначають:

кислоту фолієву;

ретинол;

заліза сульфат;

магнію сульфат;

ергокальциферол.

Який лікарський засіб зміцнює стінку капілярів, впли­ває на окисно-відновні реакції в організмі та синтез колагену:

ретинол;

кислота аскорбінова;

рибофлавін;

піридоксин;

кислота фолієва.

Які препарати сприяють синтезу білка в організмі:

глюкокортикостероїди;

мінералокортикостероїди;

тиреоїдні гормони;

анаболічні стероїди;

антитиреоїдні засоби.

Який препарат впливає на обмін кальцію в організмі:

рутин;

піридоксин;

ергокальциферол;

ціанокобаламін;

рибофлавін.

Препарати якої групи покращують передачу нервових імпульсів, знижують внутрішньоочний тиск, звужують бронхи, спричинюють брадикардію:

М-холіноблокатори;

Н-холіноміметики;

Н-холіноблокатори;

антихолінестеразні засоби;

курареподібні засоби.

Неспецифічну стимулювальну дію справляють:

аналептики;

біогенні стимулятори;

нейролептики;

ноотропні засоби;

антидепресанти.

До антидепресантів — інгібіторів моноамінооксидази (МАО) — належить:

нуредал (ніаламід);

амітриптилін;

флуоксетин;

кофеїн;

сиднокарб.

Який препарат справляє протигельмінтну дію:

хінгамін;

декарис (левамізол);

інтерферон;

метронідазол;

хелікоцин.

До антибіотиків глибокого резерву належить:

ампіциліну тригідрат;

оксацилін натрію;

азтреонам;

цефалексин;

еритроміцин.

Противірусним засобом є:

хінгамін;

вермокс;

хіноцид;

інтерферон;

декарис (левамізол).

Звикання — це:

посилення терапевтичного ефекту лікарського засобу в разі повторного введення;

зниження терапевтичного ефекту в разі повторного введення;

накопичення лікарської ре­човини в організмі;

хворобливий стан, який ви­никає внаслідок вживання нарко­тичних речовин;

дія двох речовин в одному на­прямку.

До β-лактамних антибіоти­ків належить:

еритроміцин;

бензилпеніцилін натрію;

левоміцетин;

тетрациклін;

гентаміцин.

При протозойних інфек­ціях призначають:

метронідазол;

піперазину адипінат;

хлоксил;

нафтамон;

левамізол.

Який препарат справляє протигрибкову дію:

ампіокс;

цефалексин;

флуконазол;

нафтамон;

вермокс

Препарати якої групи зни­жують рівень холестерину:

вазодилататори;

статини, фібрати;

препарати кальцію;

інгібітори АПФ;

коагулянти

Який препарат справляє гепатопротекторну дію:

альмагель;

ранітидин;

легалон (карсил);

олія рицинова;

фестал.

При хронічному атонічно­му закрепі призначають:

магнію сульфат;

натрію сульфат;

абомін;

есенціале;

препарати сени.

Який препарат пригнічує апетит:

орлістат (ксенікал);

кислота хлоридна;

фестал;

панзинорм;

ессенціале.

При хронічному панкреа­титі застосовують:

олію рицинову;

фестал, мезим-форте;

контрикал;

пантрипін;

магнію сульфат.

До плазмозамінників належить:

кислота амінокапронова;

реополіглюкін;

вікасол;

неодикумарин;

синкумар.

Протипоказанням до за­стосування плазмозамінників є:

важка форма серцевої недо­статності;

отруєння;

опікова хвороба;

втрата організмом рідини;

загальне виснаження організму.

Для поліпшення мозково­го кровообігу призначають:

кавінтон;

симвастатин;

гемфіброзил;

ловастатин;

празозин.

Який препарат забезпечує осмотичний тиск крові, є осно­вою водно-сольового балансу в організмі та входить до складу більшості плазмозамінників:

магнію сульфат;

натрію сульфат;

натрію хлорид;

калію хлорид;

глюкоза.

Препарати якої групи справ­ляють виражену кумулятивну дію:

антикоагулянти прямої дії;

коагулянти;

антикоагулянти непрямої дії;

фібринолітичні засоби;

інгібітори фібринолізу.

Для зупинки внутрішніх кровотеч застосовують:

неодикумарин;

гепарин;

фраксипарин;

синкумар;

кислоту амінокапронову.

Антисептичну та крово­спинну дію справляє:

водню пероксид;

тромбін;

фібринолізин;

стрептоліаза;

вікасол.

При авітамінозі В₁(тіамі­ну) розвивається:

пелагра;

цинга;

бері-бері;

ксерофтальмія;

рахіт.

Антитиреоїдні засоби при­значають при:

гіпертиреозі;

гіпотиреозі;

мікседемі;

кретинізмі;

спазмофілії.

Яке побічне явище розви­вається внаслідок застосування гіпоглікемічних синтетичних засобів:

збудження ЦНС;

пригнічення ЦНС;

пригнічення кровотворення;

зниження рівня цукру в крові;

підвищення рівня цукру в крові.

Одним із принципів хіміо­терапії є:

вживання великої кількості рідини, що має кисле середовище;

вживання великої кількості рідини, що має лужне середовище;

визначення чутливості збуд­ника захворювання до низки хіміо­терапевтичних засобів;

використання методу при­криття;

вживання вуглеводів.

Для лікування хвороби Паркінсона використовують:

карбамазепін;

циклодол;

фенобарбітал;

нітразепам;

зопіклон.

У разі безсоння призна­чають:

циклодол;

карбамазепін;

наком;

мадопар;

донорміл.

У разі вживання похідних барбітурової кислоти розвивають­ся такі побічні явища:

підвищення артеріального тиску;

залежність і звикання;

явища паркінсонізму;

підвищення м'язового тонусу;

дисбактеріоз.

Адаптогенні властивості має:

ноотропіл;

пірацетам;

екстракт елеутерококу;

настоянка конвалії;

адонізид.

Який препарат справляє сильну місцевоанестезуючу та протиаритмічну дію:

анестезин;

дикаїн;

ксикаїн (лідокаїн);

новокаїн;

бупівакаїн.

Протизаплідним засобом є:

синестрол;

прогестерон;

тестостерону пропіонат;

ретаболіл;

жанін.

У разі вживання протиза­плідних засобів розвивається таке побічне явище:

зниження тромбоагрегацїї;

підвищення тромбоагрегації;

сечогінна дія;

зниження маси тіла;

збудження ЦНС.

До гормональних пре­паратів задньої частки гіпофіза належить:

кортикотропін;

гонадотропін;

окситоцин;

паратиреоїдин;

тиреоїдин.

До утеротоніків належить:

магнію сульфат;

фенотерол;

сальбутамол;

пітуїтрин;

гініпрал.

Для людей похилого віку дози серцевих глікозидів, сечо­гінних засобів, седативних, ней­ролептиків і препаратів групи морфіну зменшують на:

1/2;

3/4;

2/3;

1/4;

не змінюють.

Препарати якої групи при­гнічують імунітет:

тиреоїдні засоби;

анаболічні стероїди;

глюкокортикостероїди;

інтерферони;

біогенні стимулятори.

До протималярійних за­собів належить:

хіноцид;

метронідазол;

ністатин;

гризеофульвін;

флуконазол.

Для оброблення рук мед­персоналу використовують:

фенол;

іхтіол;

хлоргексидину біглюконат;

фурацилін;

етакридину лактат.

До природних пеніцилінів належить:

карбеніцилін;

бензилпеніцилін натрію;

ампіцилін;'

оксацилін;

ампіокс.

Який з препаратів групи адреноміметичних засобів Ви порадите хворому на бронхіальну астму:

тетризолін (візин, тизин);

клонідин (клофелін);

кленбутерол (спіропент);

добутамін (добутрекс);

гуанфацин (естулік)?

Укажіть механізм антигіпертензивної дії еналаприлу:

антагонізм з ангіотензиновими рецепторами;

блокування іонів кальцію в міофібрилах та розслаблення м'я­зів судин;

інгібування АПФ;

блокування β-адренорецепторів;

блокування α-адренорецепторів.

Специфічним антидотом у разі отруєння ФОС є:

гігроній;

пірилен;

дипіроксим;

гастроцепін (пірензепін);

бензогексоній.

Допоможіть лікарю вибрати препарат з групи холіноміметичних засобів для лікування міастенії: