2 Докладніше про обробку і комп'ютерний аналіз соціологічної інформації див.:

Как провести социологическое исследование. - С. 179-202; Парникель Ю. Прикладная

социология. - Псков, 1997. - С. 115-141.

Типовим прикладом

дисперсійного

аналізу є результати

зіставлення

впливу обсягу

журналістського

тексту та його

теми на читацький

інтерес до

цього тексту

КОНКРЕТНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Завдання ж дослідника надати цим абстрактним

знакам певного значення, наповнити їх змістом,

усебічно й об'єктивно витлумачити їх, зробити

висновки на їх основі, п р о а н а л і з у в а т и . Без

цього соціологічне дослідження буде щонайменше

незакінченим. Воно не стане д о с л і д ж е н ням,

тобто актом наукової творчості.

Етап аналізу соціологічних відомостей є якраз

чи не найбільш творчим етапом («інтуїція», до речі,

перекладається з латини як «уважно дивлюся», дехто

цей термін тлумачить не тільки як «здатність безпосереднього

розпізнавання істини без обгрунтування

за допомогою доказів», але й як «здогад, проникливість,

що грунтуються на попередньому досвіді»1).

Водночас він передбачає також глибоке усвідомлення

і чіткедотримання певних норм і законів.

Аналіз відомостей - своєрідна протилежність кодуванню. На етапі

кодування, як ми уже знаємо, змістовну інформацію транскрибують у

числа, при аналізі ж числа (правда, інші, певним чином оброблені) наповнюють

змістом. У процедурному сенсі етап

аналізу соціологічних даних - це «співвіднесення

одержаної інформації про об'єкт, який вивчають,

з уже наявним обсягом знань про нього. Отже,

зміст і мета етапу аналізу полягають у тому, щоб

пояснити сенс окремих результатів, об'єднати і

виділити узагальнювальні положення, звести їх в

одну теоретичну систему»2.

Особливості аналізу в тій чи іншій науці

завжди зумовлені двома чинниками: предметом

аналізу й завданнями цієї науки. Предметом соціологічного

аналізу є числа - індикатори суспільних

ситуацій. Це перша його особливість.

Друга полягає в тому, що соціологічний аналіз здійснюють у предметній

зоні соціології, тобто він має на меті витлумачити певні суспільні явища

та суспільні проблеми.

Наукова глибина й обґрунтованість аналізу залежать від багатьох

обставин, але передусім:

1 Словник іншомовних слів. - к., 1974. - с. 292.

2 Гречихин В. Лекции по методике и технике социологических исследоШіИІІ, «=

С. 215.

Сам комп'ютер,

зрозуміло,

аналізувати не

може. Він діє за

наперед розробленою

програмою,

яку задає

людина. Видані

комп'ютером, або

й встановлені

вручну відомості

(а це найчастіше

звичайні числа) -

лише матеріал,

основа для подальшого

аналізу

Творчість, як відомо,

передбачає

натхнення, інтуїцію,

осяяння і т. д.

Соціологічний

аналіз без них також

немислимий,

але і без глибоких

знань він неможливий,

точніше,

буде поверховим і

приведе до хибних

висновків

Обробка, аналіз І подання результатів дослідження

від програми дослідження. Вона якраз є методологічною базою

для аналізу відомостей, особливо та її частина, у якій здійснено інтерпретацію

та операціоналізацію понять. Хибно витлумачені на .початку,

вони будуть такими ж хибними наприкінці;

від повноти використання одержаної інформації. На жаль, значну

частину зібраної під час КСД інформації часто не використовують.

Студенти, наприклад, практично ніколи не аналізують ставлення до

проблемиокремо людей різної статі, віку, хоча відповідні запитання в

їхніх анкетах - майже обов'язкові. Рідко коли соціологи виявляють інтерес

до характеристики читачів найпопулярнішої рубрики і т. д. Тим часом

подібна (її інколи називають додатковою) інформація часто є

вирішальною. Якось незадовго до виборів соціологи на замовлення одного

кандидата в депутати встановили, що виборці, які збираються голосувати,

свої симпатії поділяють приблизно порівну між цим кандидатом

та його суперником. Спроба переорієнтувати прихильників суперника

була не надто успішною. І кандидат вибори програв. А одержані відомості

свідчили: ті, хто не збирається голосувати, прихильні, переважно,

до цього кандидата. Якби ці відомості команда кандидата врахувала, і

замість гасла «Голосуйте за...» висунула інше, - «Виявіть громадянську

свідомість і йдіть проголосуйте!», то результати виборів, цілком

ймовірно, були б іншими;

від глибини знань дослідника об'єкта і

предмета дослідження. Якщо соціологічному дослідженню

не передує глибоке теоретичне вивчення

явища і проблеми, то таке дослідження у

кращому разі дасть тільки додаткову інформацію

про явище і аж ніяк не про проблему та способи її

розв'язання. Зазвичай же цінність такого дослідження

мізерна;

від обізнаності дослідника з правилами аналізу

соціологічної інформації. Аналіз відомостей

починається як перевірка гіпотез. Дослідник встановлює,

наскільки розроблені в програмі дослідження

гіпотези відповідають дійсності. Спочатку

розв'язують задачі опису, тобто перевіряють

описові гіпотези. Таку перевірку завжди супроводжує зовнішнє і внутрішнє

порівняння відомостей - з іншими, одержаними під час КСД, і

зовнішніми, відомими з інших джерел. У результаті дослідник одержує

опис явища без розкриття його механізму, причин. Наприклад, аналіз

відомостей соціологічного дослідження «Ефективність впливу ЗМІ на

аудиторію» показав, що в Україні приблизно однакова кількість людей

Соціолог, який

береться за КСД

одразу, б е з попереднього

вивчення

проблеми

(мовляв, про все

дізнаюся безпосередньо

з результатів

КСД),

неминуче помиляється:

знайти

можна тільки те,

що шукаєш і вартість

чого знаєш

КОНКРЕТНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

читає книжки тільки українською і тільки російською

мовами. Цей факт потребує пояснення, встановлення

причиново-наслідкових зв'язків, тобто висунення

нових, не передбачених програмою, але

закладених у ній гіпотез і перевірки їх за допомогою

причинового аналізу (саме причиновий аналіз

найчастіше використовують для перевірки гіпотез).

Застосовуючи його, дуже важливо враховувати, що

кореляція певних ознак ще не означає причинового

зв'язку між ними, а при такому зв'язку важливо не

переплутати причини і наслідку місцями. У згаданому

прикладі легко було встановити, що

більшість тих, хто читає книжки лише російською

мовою, проживає в східних областях, але помилкою

було б із кореляції цих двох ознак виводити причинові,

а тим паче, причиново-наслідкові зв'язки.

Ефективний причиновий аналіз можна здійснити

теж лише з використанням комп'ютерів.

Зрештою, аналізуючи соціологічну інформацію,

дослідник може і найчастіше здійснює повторний чи додатковий

факторний, типологічний, дисперсійний аналізи, застосовує схеми експерименту.

Скажімо, здійснивши таксономію, дослідник помітив в одній

із утворених груп яскраво виражену нетипотворчу ознаку (наприклад,

що для людей із вищою освітою, активних читачів газет улюбленою є

певна телепередача). Тоді є сенс провести факторний аналіз у цій групі.

Описуючи емпіричні відомості, можна прийти до формулювання,

за словами І. Фомічової, соціологічних законів нижчого рівня. Наприклад,

досліджуючи аудиторію, завжди фіксують закономірність: що більше

коло джерел інформації використовує людина, то регулярніше вона

використовує кожне із джерел1. Це, як видно, ще не пояснює механізму

явища, його причин, але дає змогу робити висновки, передбачати одні

властивості, виходячи з інших, тобто перейти до наступного етапу аналізу

- пояснення встановлених фактів.

У результаті аналіз має виявити загальне, особливе і конкретне я

явищі, яке вивчають, і зв'язки між ними, а також суттєві, неодмінні й загальні

властивості явища. Виділяючи суттєве, соціолог розкриває природу,

суть явища, неодмінне - специфіку явища, яка вирізняє його з-поміж інших,

загальне - те, що об'єднує його з іншими.