2.2. Опитування та його види

Саме з цим методом найчастіше асоціюють соціологію, безпідставно

вважаючи його найдоступнішим та універсальним. Таке ставлення до нього

зробило його найпопулярнішим та найвідомішим.

Однак в опитуванні соціолог змушений зважати

на дві дуже важливі речі. По-перше, під час

опитування справді відбувається взаємовплив

дослідника і респондента: дослідник впливає на

опитуваного і способом формулювання запитань, і

самими запитаннями (у респондента виникає думка:

оскільки про це запитують, то це важливо,

принаймні для деяких людей). Опитуваний своїми

відповідями теж впливає на дослідника - на його

бачення проблеми, способи її розв'язання. По-

друге, в результаті опитування дослідник одержує,

не розв'язок проблеми, а її оцінку чи спосіб

розв'язання з погляду опитаної сукупності людей.

А це - не одне і те ж. До того ж, громадська думка,

не обов'язково є істиною в останній інстанції.

Скажімо, опитування показало, що люди не задоволені ходом

приватизації землі. Чи означає це, що приватизація у нас іде не. так і не

туди? Не обов'язково. Однак це означає, що деякі категорії людей (ті, яких

опитали) саме так оцінюють цей процес.

Крім того, під час опитування респондент

висловлює свою суб'єктивну думку, яка теж може

бути неадекватною щодо дійсності. Наприклад, із

досвіду соціологів відомо, що опитувані схильні

перебільшувати час, який вони затрачають на

роботу, і применшувати час на «перекури»,

неслужбові розмови тощо. Отже, дослідникові,

який застосовує опитування, треба особливо

пильнувати, щоби вимірювати саме ту властивість

об'єкта, яку можна і треба вивчати за допомогою

саме цього методу, тобто забезпечувати валідність інформації -

частини її надійності.

Якість, надійність і достовірність інформації в опитуванні. їх

забезпечують правильно вибраними умовами опитування, поведінкою

анкетера (інтерв'юера) і побудовою питальника.

Суттєво вплинути на результати опитування може, наприклад,

місце його проведення. Адже на роботі люди більше схильні роз-

Опитуванням

називають метод

збору первинної

вербальної інформації,

оснований

на безпосередньому

(інтерв'ю)

чи опосередкованому

(анкета) соціальному

взаємовпливові

між

дослідником і опи

туваним (респондентом)

Дослідникові,

який застосовує

опитування, треба

особливо пильнувати,

щоби вимірювати

саме ту

властивість об'єкта,

яку можна і

треба вивчати

СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

мовляти на виробничі теми, вдома - на побутові та пов'язані з відпочинком.

І бесіда, і заповнення анкети в присутності інших людей

(співробітників, членів сім'ї) майже завжди приводить до того, ЩО

дослідник одержує не відповіді людини з потрібними йому соціадь-

ио-демографічними ознаками, а відповіді колективні, що, знову ж, не

одне і те ж.

Тому найоптимальнішими умовами опитування

вважають спеціально відведену кімнату.

Якщо ж такої немає, то дослідник мусить принаймні

подбати, щоб уникнути впливу сторонніх

чинників (інших людей, шуму тощо). Помилкою

було б, наприклад, проводити опитування тоді,

коли респондент паралельно зайнятий іншою

роботою чипереглядом телепередачі. Суттєве

значення має також формулювання запитань і

те, як їх задають.

Щоб забезпечити надійність і достовірність

інформації, запитальник слід побудувати так, щоб

опитуваний:

- зрозумів запитання;

- зумів вибрати відповідь;

- зумів висловити її.

Найважливіше, щоб опитуваний не тільки

міг, а й хотів щиро відповісти на запитання.

Залежно від потреби та умов, опитування

проводять у вигляді анкетування, інтерв'ю чи соціометричного

опитування.