
- •Подпрятов г.І., Войцехівський в.І., Мацейко л.М., Рожко в.І.
- •Додаток 1. Префікси кодів деяких країн-виробників продукції.................................540
- •Розділ 1. Загальні відомості та народногосподарське значення стандартизації
- •1.1. Коротка історія розвитку стандартизації
- •1.2. Роль стандартизації в розвитку народного господарства країни
- •1.3. Взаємозв'язок стандартизації з товарознавством та іншими галузями знань.
- •1.4. Основні поняття та визначення в галузі стандартизації
- •1.5. Суть стандартизації як науки
- •1.6. Мета і функції стандартизації
- •1.7. Предмет, мета і завдання курсу зі стандартизації
- •Розділ 2. Розвиток стандартизації в агропромисловому комплексі
- •2.1. Мета і завдання стандартизації
- •2.3. Проблема якості продукції в сільському господарстві й стандартизація
- •2.4. Роль стандартизації в розв'язанні продовольчої проблеми
- •Розділ 3. Організаційні основи стандартизації
- •3.1. Державна система стандартизації
- •3.2. Органи і служби стандартизації
- •3.3. Категорії та види стандартів
- •3.4. Планування робіт зі стандартизації
- •3.5. Класифікація стандартів, їх зміст
- •Клас сз. Плодові і ягідні культури
- •3.6. Порядок розроблення, затвердження та впровадження стандартів
- •3.7. Державний нагляд за додержанням стандартів
- •3.8. Міжгалузеві системи стандартизації
- •Розділ 4. Теоретичні та методичні основи стандартизації
- •4.1. Принципи стандартизації
- •Методи стандартизації
- •4.2.1. Метод системи переважаючих чисел
- •4.2.2. Вибір і обґрунтування параметричних рядів
- •4.2.3. Метод уніфікації
- •4.2.4. Метод агрегатування машин і механізмів
- •4.2.5. Метод типізації
- •Таким чином, при розробці типової технології виробництва будь-якої сільськогосподарської культури ми використовуємо метод стандартизації - типізацію.
- •4.2.6. Метод комплексної стандартизації
- •4.2.7. Метод випереджуючої стандартизації
- •4.2.8. Систематизація загально-технічних стандартів
- •4.2.9. Штрихове кодування продукції
4.2.2. Вибір і обґрунтування параметричних рядів
Науково-технічний прогрес сучасного виробництва супроводжується створенням і освоєнням щорічно. Однак проводиться велика номенклатура виробів, які мають аналогічне призначення істотно не відрізняються за конструкціями і основними параметрами. Це гальмує спеціалізацію виробництва, збільшує виробничі витрати, подовжує терміни освоєння нових машин. Тому найважливіша задача стандартизації – максимально скоротити різноманіття типів, видів моделей машин і обладнання до повного мінімуму.
Стандарти на параметри встановлюють найбільш раціональні типи і види виробів, що підлягають виготовленню в різних галузях народного господарства. Ряди на ці найбільш раціональні параметри називаються параметричними.
У загальному в Україні прийнято виділяти головні, основні й допоміжні параметри виробу, а для параметрів машин і обладнання запропонована класифікація з виділенням головних та основних параметрів.
Наприклад, для тракторів колісних і гусеничних - усіх типів головними параметрами є потужність і тягове зусилля на гачку, а основними параметрами: ширина колії, дорожній просвіт, швидкість руху, конструктивна маса трактора, маса, що доводиться на одиницю потужності трактора; допоміжними – висота точки причеп, заправна місткість, літраж циліндрів, число опорних катків гусеничного трактора тощо. Допоміжні параметри необхідно систематично переглядати.
Вибір параметрів, за якими розробляються параметричні ряди, має велике значення і визначається призначенням машини та її взаємозв'язком з іншими машинами.
Наприклад, виходячи з вимог експлуатації трактора в різних грунтово-кліматичних умовах, забезпечення можливості агрегатування з причіпними машинами і знаряддями різних типів, головним параметром трактора потрібно визнати тягове зусилля на крюку. Тому типаж тракторів поділяється на 12 класів, кожний з яких відрізняється від іншого величиною номінального тягового зусилля. У сільськогосподарському виробництві найбільше застосування отримали трактори 9 класів; 0,2; 0,6; 0,9; 1,4; 2; 3; 4; 6,0.
Для ряду тракторів важливо забезпечити певний дорожній просвіт (відстань від землі до нижньої точки трактора) і колію (відстань між колесами). Ці розміри визначають можливість використання тракторів для міжрядних обробітків сільськогосподарських культур. Такі трактори виділені за призначенням у цільову групу і називаються універсально-просапними. До них належать трактори МТЗ-80, Т-40М.
Умови роботи тракторів з навісними сільськогосподарськими машинами вимагають встановити граничну масу машини. Обмеження маси не тільки зменшує металоємність, але і забезпечує швидкість трактора. Таким чином, для навісних сільськогосподарських машин головним параметром маса.
Параметричні ряди будуються на основі рядів переважних чисел, які мають забезпечити взаємне ув'язування декількох типів або виробів, наприклад, місткість ковша, а значить, і маса ковша екскаватора, повинні бути кратні місткості кузова автомобіля-самоскида, тобто його вантажопідйомності.
Вантажопідйомність і місткість транспортних засобів градуйовані параметричними рядами на підставі ряду R5 (ГОСТ 8032-84). У цьому разі вантажопідйомність вантажних автомобілів; буде 2,5; 4,0; 6,3; 10 т; маса контейнерів – 250, 400, 630, 1000 кг; маса ящиків – 20, 40, 63, 100 кг; маса окремих банок і коробок – 250,400,630, 1000г; місткість складів – 250, 400, 630, 1000т.
Ряд переважних чисел R10 представляє можливим стандартизувати потужності електродвигунів і генераторів. Для синхронних трифазних електродвигунів установлений ряд номінальних потужностей 100 - 125 - 160 - 200 -250 - 320 - 400 - 500 - 630 - 800 - 1000 кВт.
Наведені приклади показують, що стандартизація параметрів машин на. методу параметричних рядів веде до спеціалізації виробництва, зменшення виробничих витрат, більш повного використання машин, та обладнання тощо.