Партійні системи

Важливим елементом представницької демократії є партійна система. Партійна система - це сукупність політичних об'єднань, зв'язаних з іншими елементами політичної системи держави і суспільства та між собою певними упорядкованими відносинами. За кількістю парламентських фракцій, ступенем впливу партій серед електорату (виборців) прийнято виділяти кілька типів партійних систем:

1. Однопартійна система характеризується існуванням лише однієї легальної партії з забороною створення інших, домінуючою роллю партії в державі зрощуванням партійного апарата з державним.

Однопартійна система існувала в 20-40-і роки в Італії, у ЗО-40-і роки в Німеччині, у 20-80-і роки в Радянському Союзі. Вона і сьогодні існує в Китаї, на Кубі, у Північній Кореї. Іракові та деяких країнах Африки.

2. Чистий "біпартизм" чи двопартійна система, за якої дві партії мають у своєму розпорядженні рівну підтримку населення та в силу цього періодично чергуються у влади. Яскравим прикладом такої біпартійної системи є Велика Британія (консервативна та лейбористська партії) і США (республіканська і демократична партії), де ці партії періодично змінюються у керма влади,

3. "Неповний біпартизм". за якого дві великі партії домінують у політичному житті країни, однак жодна з них не в змозі набрати більшість без підтримки третьої партії, чиї розміри значно менші, але чий вплив виявляється вирішальним для перемоги однієї з домінуючих партій. (Прикладом тут є ФРН. де з 1969 до 1982 року уряд формував блок соціал-демократів з вільними демократами, а постійний блок християнських демократів із християнськими соціалістами перебував в опозиції. Подібна система діє в Австралії).

4. “Мультипартизм із домінуючою партією”, що відрізняється наявністю відносно сильної партії серед декількох інших, набагато скромніших за розмірами і до того ж конкуруючих між собою, а також тривалою та безупинною перемогою однієї з партій на виборах і одноособовим формуванням домінуючою партією уряду.

Швеція та Японія, а також Іспанія.

5. Чистий мультипартизм". що включає велику кількість партій, причому жодна з них не набирає більш як 30% голосів. У країні з такою системою уряд формується з представників декількох партій на основі їхнього пропорційного представництва в парламенті згідно з результатами виборів.

Крайнім вираженням цього типу є атомізована партійна система, що характеризується наявністю великої кількості політичних партій. Ця система властива всім республікам колишнього СРСР та більшості країн Східної Європи.

Різновидом атомізованої системи є авторитарний псевдопартизм. що представлений, насамперед, країнами Латинської Америки (Уругвай. Парагвай. Гаїті). Тут діють багато партій, що конкурують між собою, а реальна влада в країні знаходиться в руках військової верхівки. Партійна система України - типовий приклад для країн колишнього СРСР. Для неї характерна наявність великої кількості партій та організацій, жодна з яких не має масової підтримки населення і не домінує на політичній сцені.

Поняття "політичний режим"

характеризує специфіку політичної влади, спосіб її формування, сукупність засобів та методів її реалізації. Ж.Л. Кермон вважає, що політичний режим - це сукупність елементів ідеологічного і соціологічного порядку, що сприяють формуванню політичної влади країни на деякий період. Серед цих елементів учений виділяє:

принцип легітимності;

структуру інститутів; систему партій;

форму та роль держави;

У залежності від співвідношення цих елементів у політичній науці прийнято виділяти авторитарний, тоталітарний і демократичний режими.