Становлення громадянського суспільства в Україні

Суспільно-економічні та політичні реформи в Україні, починаючи з 1990-х років, створюють важливі передумови формування громадянського суспільства в країні. Переважна частина національної власності, переставши бути державною, опинилася в руках "нової" старої бюрократії, але вже на правах приватної. Більшість населення не включена в активну економічну діяльність у першу чергу через відсутність необхідних законодавчих актів, через фіскальну податкову політику. Істотну роль в економіці грає кримінальний бізнес Відносини між державою та суспільством розвиваються на основі мнимого конституціоналізм)': хоча в країні створені і функціонують інститути парламентської демократії, населення позбавлене реальної можливості контролювати діяльність влади як на національному, так і на обласному та місцевому рівні. Влада та народ як і раніше протистоять один одному.

Не створено інституціональну структуру громадянського суспільства. Дитячі, молодіжні. творчі союзи й об'єднання або перестали функціонувати, або переживають кризу, нові структури народжуються вкрай повільно Профспілки, одержавлені в радянські часи, досі ще не стали інститутом вираження інтересів найманих робітників. Таким чином, на Україну чекає довгий шлях до громадянського суспільства.

Україна в системі сучасних між відносин.

Після розпаду СРСР і Варшавського договору у світі склалася нова геополітична обстановка. Одержавши державну незалежність. Україна мала визначити своє місце в цьому новому геополітичному просторі, розробити таку модель поводження на міжнародній арені, яка б уможливлювала проведення нею міжнародної політики, відповідної до своїх національних інтересів. Суверенність держави означає, крім всього іншого, самостійність її зовнішньої політики.

З моменту свого народження Українська держава заявила про свій без'ядерний статус, про добровільну готовність ліквідувати зі своєї території всю ядерну зброю - як стратегічну, так і тактичну. Ця ініціатива високо оцінена в усьому світі і зіграла свою значну роль у "ланцюговій реакції"" роззброювання, у зниженні рівня збройного протистояння не тільки в Європі, але і в усьому світі.

Україна заявила про свою неучасть у будь-яких військових і військово-політичних блоках. З мстою зміцнення своєї незалежності і зміцнення безпеки Україна, як і ряд країн Східної Європи (Польща. Чехія. Словаччина. Угорщина. Болгарія), вступила в створену під егідою НАТО програму "Партнерство заради миру" Позаблоковий статус Української держави припускає розвиток дружніх відносин як із країнами НАТО. так і) Росією Слід зазначити, що Україна не вважає кроки в напрямку зближення з Європейським Союзом як недружні заходи для відношення до Росії. Важливість входження в європейський економічний і політичний простір є для України не питанням політичних амбіцій, а складає проблему виживання як розвиненої і демократичної держави. Адже наша країна в силу історичних традицій була і буде складовою частиною європейської цивілізації і християнської культури

9