
- •Поняття та методика розрахунку рентабельності.
- •2. Безготівкові розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
- •3. Джерела формування фінансових ресурсів підприємства за рахунок власних та прирівняних до власних коштів.
- •6. Чекова форма безготівкових розрахунків.
- •7. Напрями формування балансового прибутку підприємства.
- •8.Безготівкові розрахунки за акредитивами.
Поняття та методика розрахунку рентабельності.
Для характеристики ефективності господарського підприємства окрім показників доходу і прибутку використовують показник рентабельності.
Рентабельність – це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних затрат підприємства. Показники рентабельності розраховується як відношення різноманітних показників прибутку вкладеного капіталу обсягів продажу та ін.. і здійснених витрат.
Рентабельність продукції розраховується для всієї продукції реалізованої і для її окремих видів.
R= прибуток у звичайній діяльності/ повна собівартість реалізованої продукції *100%
R певн.видів = ціна певного вир – собівартість пев. вир. / собівартість*100%.
Рентабельність інвестиційних ресурсів.
1.загальний рівень рентабельності.
R= прибуток від звичайної рентабельності / загальна виробнича собівартість.
R= прибуток від звич. діяльн./ середньо річної вартості основних фондів і оборо.коштів.
Rвироб.фондів.= Прибуток від звич. Діяльності / вартість від основних фондів *100%
R=прибуток від звич.діяльності/ середня сума активного балансу *100%
R(власного акціон. Капіталу) = суми власного капіталу/ прибутку чистого*100%
Рівень економічної рентабельності активів.
ROA= EBIT/AT*100%.
Рівень рентабельності власних коштів підприємства.
ROE = NP/E*100%.
Рентабельність продажу.
RC=OI/NS*100%
Рентабельність заново створеної вартості.
RS=OI/CS-IN*100%.
2. Безготівкові розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових інструментів як на паперових носіях, так і в електронному варіанті. До найпоширеніших розрахункових інструментів, які застосовуються у практиці здійснення безготівкових розрахунків суб'єктами господарювання, є платіжне доручення.
Платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Схема застосування цього платіжного інструменту найбільш поширена в Україні.
Застосовуються платіжні доручення в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:
• за фактично відвантажену (продану) продукцію, надані послуги тощо;
• у порядку попередньої оплати, якщо це обумовлено в договорі;
• для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше від строку, встановленого законодавством України;
• при перерахуванні підприємствами сум, які належать фізичним особам, на їх рахунки;
• для сплати податків і зборів / страхових внесків до бюджетів та державних цільових фондів;
• в інших випадках, відповідно до укладених договорів та законодавства України.
Платіжне доручення виписує платник, дотримуючись установлених правил оформлення платіжних інструментів, і подає в обслуговуючий банк не пізніше ніж протягом 10-ти календарних днів після дати виписування доручення. Сума взятого банком для виконання доручення списується з рахунку платника і зараховується на рахунок отримувача, якщо він відкритий у тому самому банку. Якщо ж отримувач обслуговується іншим банком, то списані кошти будуть переведені в банк отримувача, згідно з порядком міжбанківських розрахунків. Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, якщо його сума не перевищує суму, що є на рахунку платника. Якщо коштів на рахунку платника недостатньо, то приймання документа банком здійснюється тільки у випадку, який передбачений договором між банком і платником.
Здійснення платежу з використанням платіжних доручень:
1 - відвантаження продукції, надання послуг і виписування рахунка-фактури;
2 - оформлення платником платіжного доручення і відправлення його в обслуговуючий банк;
3 - списання коштів із рахунку платника згідно з платіжним дорученням;
4 - перерахування суми коштів у банк отримувача;
5 - зарахування коштів на рахунок отримувача;
6 - передача отримувачеві витягу з поточного рахунку про зарахування коштів.
Розрахунки із застосуванням платіжних доручень мають такі переваги: це досить простий, зручний і швидкий спосіб здійснення платежів. Поряд з тим слід виділити і недоліки застосування платіжних доручень при розрахунках: не гарантує платіж одержувачу; не гарантує отримання товару платником (у разі попередньої оплати).