
- •1.1. Історія розвитку нестандартного уроку
- •Сучасні погляди педагогів на нестандартний урок.
- •1.3. Класифікація нестандартних уроків та методика їх проведення
- •1.3.1 Інтегровані уроки
- •1.3.4 Уроки – дослідження
- •2.2. Дослідження ефективності використання нестандартних уроків при вивченні предмету « я і Україна»
1.3.1 Інтегровані уроки
У сучасному педагогічному процесі значного розвитку набула ідея між предметної інтеграції. Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків. Деякі методисти схильні вважати, що інтеграція – зовсім не нове явище у початковій школі, адже ще К. Д. Ушинський шляхом інтеграції письма і читання створив синтетичний метод навчання грамоти.[10, с.346-347].
Блискучим прикладом проведення інтегрованих уроків був В.О. Сухомлинський. Саме його „уроки мислення в природі”, які він проводив у Павлишській школі для 6-річних учнів - це інтеграція основних видів пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення) з метою навчання, виховання і розвитку дітей 6-7 років. Цікаво, що характерною рисою початкової школи більшості закордонних країн стало навчання за інтегрованими курсами.
Аналіз
чинних програм для чотирирічної
початкової школи та вивчення досвіду
вчителів свідчить про широкі можливості
для інтеграції навчального матеріалу
з окремих предметів. Як зазначає О.
Савченко, такі нестандартні уроки дають
можливість учителеві разом із учнями
опанувати значний за обсягом навчальний
матеріал, домогтися формування міцних,
усвідомлених міжпредметних зв’язків,
уникнути дублювання у вивченні низки
питань,досягти цілісності знань. [14, С.
89-90] ррррррлолллллррррррррррррррррррррррррр
Підготовка інтегрованих уроків
передбачає: оооооооооооооооооооооооооо
-
аналіз річного календарного
планування; ооооооооооооооооооооооооооо
-
зіставлення матеріалу різних предметів
для виділення тем, близьких за змістом
або метою
використання; оооооооооооооооооооооооооооооооооооо
-
визначення завдань
уроку; ттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттт
-
«конструювання»
уроку. рррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррр
Найбільш відповідальним етапом
підготовки інтегрованого заняття є
визначення завдань уроку. З огляду на
це, справедливим буде виділення
навчальної, розвивальної та виховної
мети окремо для кожного з предметів, що
інтегруються.
Учитель
С. Барсук (учасник творчої групи Л.
Варзацької) наводить
класифікацію
інтегрованих уроків. Інтегровані
уроки
вонаподіляє
залежно від:
1. Навчальних предметів, що
інтегруються: ааааааааааааааааааааааааааааааа
-
урок природознавства з образотворчим
мистецтвом; ааааааааааааааааааааа
-
урок природознавства з рідною
мовою; аааааааааааааааааааааааааааааааа
-
урок природознавства з художньою
працею; ыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
-
урок природознавства з математикою
тощо; ыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
2.
Визначення мети
уроку: ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
-
урок з автономними
цілями; ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
-
урок з домінуючими та супровідними
цілями; ыыыыыыыыыыыыыыыы
3.
Місця проведення
уроку: ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
-
уроки, що проводяться у класній
кімнаті; ыыыыыыыыыыыыыыыыы
-
поза класом: урок
у залі, музеї, на виставці; урок творчості
серед природи;
-
комплексна форма (класна у поєднанні з
позакласною); ыыыыы
4.
Тривалості уроку: ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
-
академічний урок; ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
-
спарений (два-три 45- чи 30-хвилинних
уроки); ыыыыыыыыыыыыы
5.
Кількості інтегрованих
уроків: ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
-
подвоєні ( інтегрування змісту двох
навчальних предметів); ыыыыыыыы
-
потроєні ( інтегрування змісту трьох
навчальних предметів).
Найефективніше
проводити інтеграцію на уроках
природознавства, адже саме цей предмет
можна легко поєднати і з мовою, і з
читанням, і з образотворчим мистецтвом,
і з математикою і т.д. Це дає можливість
комплексного закріплення та систематизації
знань учнів з різних предметів. Ааа
У фаховій літературі останніх років можна знайти багато розробок інтегрованих уроків. Вивчення значної кількості таких уроків та власний досвід їх проведення дозволяють зробити висновок про наявність певної структури такої форми уроку. ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы Перший етап проведення інтегрованого уроку – організаційний. Другий - ознайомлення з темою та метою.
На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої - актуалізація знань з усіх інтегро -ваних предметів. Час її проведення має бути не більше, ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку потребує від класовода особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною, чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо, вступна бесіда триває двічі (втричі) довше. Саме тому, об'єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на Їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції. Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку. О.Савченко зазначає, що «змістовні, цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичайний плин шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища». [3,с.38]
Наприклад в 3 класі можна провести такий інтегрований урок з природознавства ( інтегрується з малюванням) за темами « Як розрізняють тварини» та « Ілюстрація. Навколишній світ».
1.3.2. Уроки - змагання
Уроки - змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси) передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.
Готуючись до уроку – змагання, учитель проводить таку роботу (пункти 6 і 7 розробляються всім класом): аааппппппппппппппппппппппппппппппппппппп 1. Спостереження за учнями;ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа 2.Проведення різноманітних тестувань, індивідуальних бесід з метою виявлення лідерів класу;ппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппп 3.Підготовка кількох школярів для роботи в ролі консультантів команд і асистентів учителя для записування отриманих балів на дошці; 4.Опрацювання на звичайних уроках окремих ігрових ситуацій; 5. Роз'яснення критеріїв оцінювання журі (артистизм, виразність співу, ерудиція, оригінальність виконання танку, ритмічність гри на музичному інструменті, чітка дикція під час виконання поетичного твору тощо). пппппппппппппппппп 6. Визначення кількості балів, одержаних за правильну відповідь чи обrpунтоване доповнення;ппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппп 7. Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу, добір ТЗН та музичних творів; 8.пРозподіл учнів класу на команди. [9,с.87-89]пппппппппппппппппппппппп Організовуючи учнів класу в команди, класовод враховує, щоб до них увійшли як хлопчики, так і дівчатка з різним рівнем розвитку, типом темпераменту та стилем навчання.ддддпппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппп І.Мушак пропонує такі методи розподілу дітей на команди: за допомогою лічилочки; за інтересами; за кольором волосся; за першою буквою імені; за розрахунком на перший-п'ятий; за цифрами (геометричними фігурами, умовними позначками), намальованими на картках. [9, С. 13-15] Діти в командах самостійно обирають своїх капітанів, учитель тільки тактовно спрямовує цей вибір. У ролі ведучого виступає класовод, якому допомагають консультанти. До складу журі запрошують адміністраторів, учителів - предметників старшої школи, шкільного психолога, лікаря, працівників їдальні тощо (відповідно до теми уроку-змагання). ппппппппппппппппппппппппппп Готуючи урок-вікторину, вчитель не повинен забувати, що головне завдання цієї форми навчання - дати учням знання з певної теми. Ця освітня мета уроку має в першу чергу враховуватися при побудові запитань. Вони мають бути правильними з теоретичного і методичного поглядів, базуватися на сучасних досягненнях у галузі природознавства, містити доступні дітям природничі терміни, елементи дослідів.
Усі питання вікторини повинні бути цікавими і нестандартними. Слід уникати сталих форм запитання на зразок: "Дайте визначення...", "Назвіть...", "Розкажіть...". Під час формування запитань учитель може використати ілюстрації, роздавальний матеріал, твори мистецтва і літератури, ТЗН. Запитання вікторини мають поєднувати теоретичні знання і практичні вміння з природознавства, міжпредметні зв'язки та досвід учнів.
Урок-вікторина має характер змагання, що також повинно впливати на побудову запитань. Для активнішого змагання запитання вікторини слід формувати чітко, конкретно, без зайвих слів. Лише в такому випадку учні зможуть дати швидку відповідь.
Ще одною важливою умовою ефективного проведення вікторини є вміле її втілення. Насамперед учитель повинен попередити учнів про те, що у них буде урок-вікторина з певної теми, щоб вони могли заздалегідь підготуватися до неї. На уроці слід залучити до роботи всіх учнів. Цього можна досягти, поділивши клас на кілька команд з невеликою кількістю учасників, де кожен член команди виконуватиме певне завдання.
Не менш важливим є підбиття підсумків вікторини. Логічним закінченням уроку-вікторини повинно бути оголошення переможців і оцінювання учнів.
Використання уроку-вікторини в процесі викладання природознавства має широкі можливості. Практичне спрямування курсу природознавства, його міжпредметні зв'язки, використання знань учнів допомагають учителеві в процесі навчання проводити урок-вікторину як повноцінне заняття, що має свою мету і виконує поставлені завдання. Ця нестандартна форма організації навчання сприяє розвитку інтересу до вивчення природи, збагачує мислення і мовлення дітей, допомагає кращому запам'ятовуванню інформації, виробляє в учнів практичні вміння і навички. [3,с.298-301].
Урок-вікторину доцільно використовувати під час вивчення таких тем: "Підсумки весняних спостережень", "Корисні копалини", "Різноманітність природи України".
Отже,
уроки-змагання дають змогу дітям
працювати активно, зацікавлено: виконавці
відчувають радість творчості, а їхні
друзі-судді мають можливість проявити
самостійність, продемонструвати вміння
оцінювати почуте й обrpунтовано
висловлюватися. При цьому навіть у
найслабкішого учня формується почуття
відповідальності за власні знання.
Бажання
не підвести однокласників спонукає
дитину підвищувати свій рівень знань,
тренувати навички та вміння, допомагає
розкрити особисті здібності задля
перемоги команди, до складу якої вона
входить. [12,
С. 49-50]ппппппппппппппппп
Доцільно
вчити дітей не тільки радіти успіхам
(власним та однокласників), а й співчувати
невдачам товаришів, робити все можливе
для досягнення перемоги. Залучення
дитини до спільної праці з ровесниками,
на думку О.Митника та В.Шпак, допомагає
їй відчути й зроуміти необхідність
дотримуватися загальноприйнятих норм
і правил взаємодії, привчає підпорядковувати
особисті цілі й бажання спільній справі,
сприяє розвитку комунікативних умінь.
[7,
с. 23]
1.3.3. Уроки – конференції
Поняття "урок-конференція з природознавства" є звуженим і означає те, що учні вивчають на уроці; ті питання і проблеми, які ставить перед ними нова тема. Як відомо, конференція - це збори, нарада представників урядових, громадських, наукових організацій для обговорення та розв'язання певних питань. Уроку передує обов'язкова самостійна підготовка учнів. Окремі з них за дорученням учителя вивчають задане питання з наукової та художньої літератури, періодичних видань.Таким чином, володіючи інформацією з різних джерел, учитель разом із учнями будує урок-конференцію. Замість одноосібного викладання матеріалу відбувається обмін тими знаннями, які здобули учні. Вчитель лише коригує, підсумовує і узагальнює. [4, с.126] Водночас слід зауважити, що в жодному разі не можна перетворювати такий урок на доповідь школярів. На уроці-конференції повинно бути обговорення нової інформації, а не лише її повідомлення. Тому перед кожним наступним "виступом" учня вчитель має двома-трьома реченнями ввести клас у коло питань, яке він розкриє, зосередити увагу дітей головному. Таке чергування виступів учнів, обговорювання класу та повідомлення вчителя сприяють легшому засвоєнню інформації. ссссссссссссссссссссссссссссссссссс Практичні завдання можуть бути різноманітні, залежно від теми конференції. Це може бути виготовлення гербарію, зібрання колекції, підготовка роздавального матеріалу, закладання дослідів, повідомлення цікавих фактів, демонстрування виробів із корисних копалин і ін. сссссс
Важливо звернути увагу, що на уроці-конференції учні мають почуватися рівноправними господарями. Адже вони не просто відповідають на запитання, виконують завдання, а допомагають учителеві проводити урок. Тому використання такої форми роботи виховує у школярів самостійність, повагу до співрозмовника, розвиває уміння слухати, виділяти головне,уміння довести свою думку. Виступи учнів у ролі вчителя впливають на формування особистості школяра, допомагають краще зрозуміти свої права і можливості. [12,с.192-193].
Отже, урок-конференція у початкових класах - це перша сходинка до наукової діяльності майбутніх науковців, дослідників.