4. Фінансова діяльність державних і казенних підприємств.

Державне підприємство – унітарне підприємство, яке створене державними органами влади шляхом виокремлення частини державної власності.

Керівництво здійснюють або КМУ або Міністерства, відомства. Державне підприємство діє на засадах підприємництва і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності всім належним йому майном. Фінансування з державного або місцевих бюджетів.

Казенне підприємство – вид державного підприємства, яке за рішенням КМУ не підлягає приватизації.

Воно може створюватися за наявності однієї з кількох умов:

1) підприємство є суб’єктом природніх монополій;

2) головним споживачем продукції (більше як 50 %) є держава;

3) підприємство проводить виробничу або іншу діяльність, яка відповідно до законодавства може здійснюватися тільки державним підприємством;

4) підприємство, яке випускає переважно більше як 50% суспільно-необхідної продукції, виробництво якої є збитковою.

5. Підприємство з іноземними інвестиціями – це підприємство будь-якої організаційної форми, створюється відповідно законодавства України, іноземна інвестиція у статутному капіталі якого становить не менше 10%.

Відповідальність іноземних інвесторів залежить від організаційно-правової форми підприємства.

Ці підприємства можуть створюватися в результаті:

• часткової участі у підприємствах, що створюються спільно фізичними і юридичними особами;

• придбання корпоративних прав діючих підприємств;

• створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам.

Види іноземних інвестицій:

1) іноземна валюта, що визначається конвертованою НБУ;

2) валюта України (у разі реінвестицій);

3) будь-яке рухоме і нерухоме майно, пов’язані з ним майнові права;

4) акції, облігації, інші цінні папери, корпоративні права, виражені у конвертованій валюті;

5) іноземні інвестиції у вигляді будь-яких прав інтел-ї власності;

6) права та впровадження господарської діяльності в тому числі на користування надрами і використання природних ресурсів;

7) інші цінності згідно законодавства.

Якщо інвестиції здійснюються не в грошовій формі, то вони мають бути оцінені в іноземній конвертованій валюті та в гривнях.

Державна реєстрація іноземних інвестицій передбачає надання таких документів до органу державної реєстрації:

• інформаційні повідомлення про власника іноземних інвестицій до відповідного податкового органу;

• документи, що підтверджують вартість іноземних інвестицій;

• документи, що підтверджують форму здійснення іноземних інвестицій;

• документи, що свідчать про внески заявником сплати за реєстрацію (20 неоплачених мінімальних доходів громадян) на день здійснення реєстрації іноземних інвестицій.

Тема 3

Власний капітал пп

1. Складові функції та джерела ВК пп

2. Формування СК пп різних форм власності

3. Збільшення і зменшення СК пп

Капітал пп – це фінансові, матеріальні, грошові вкладання, необхідні для виконання фінансово-господарської діяльності і для створення додаткової вартості.

Власний капітал – це частка майна, яка фінансується за рахунок капіталу власників і власних коштів пп. Крім того власний капітал- це частина активів пп, що залишаються в розпорядженні пп після вирахування всіх зобов’язань пп.

ВК = Активи – Зобовязання

Власний капітал складається з наступних елементів:

1. Статутний капітал або пайовий

2. Додатковий капітал:

• Додатковий вкладений капітал

• Інший, додатковий капітал

• Резервний капітал

• Нерозподілений прибуток (збиток)

• Неоплачений капітал

• Вилучений капітал

Статутний капітал – це виділені підприємству фінансові ресурси ( у вигляді цін., нема тер. активи, ц.п), що закріплені за пп на правах власності або повного госпвідання.

Статутний капітал дає можливість формувати власні кошти – основні і оборотні СК юридичні особи, реєстр. у держ органі реєстр. разом з реєстрацією статутних д-тів.

Пайовий капітл форм. юр. особи (кредитні спілки, споживчі товариства, колективні сільсько-господарські підприємства), в деяких установчих передбачено внесення пайових внесків.

Додатковий капітал у складі ВК утворює резерви по пп (резерви пп можуть бути використані на певні цілі у завдання матер. шкоди власникам)

Складовими додаткового капіталу є дод. вкладений капітал та інший додатковий капітал.

Цей додатковий вклад капіталу і і нший додатковий використовується для:

1. Резерви покриття балансових збитків, за умови, якщо на ці цілі не передбачено інших джерел.

2. Збільшення ста тутового або пайового капіталу.

3. Покриття різниці факт. викуплених корпоративних прав та їх номіналом, який обліковується, як вилучений капітал.

Додатковий капітал при відображенні в балансі непокритого збитку не можна використовувати при збільшеному статутному капіталу чи викупі власних корпоративних прав і розподіл з метою викупу дивідендів у грошовій формі.

Резервний капітал подається окремою позицією пасиву балансу , складається з обов’язкових резервів пп.

Нерозподільчи прибуток ( неприбутковий збиток) . За цією позицією відображається або сума прибутку реінвестованих в пп або сума непокритого збитку.

Нерозподільчий прибуток – це залишок державний підприємством прибутку, який не витрачений за відповідними напрямами на дату складання звіту. Він збільшує ВК, але при збиткових результатах діяльності ВК зменшується на величину непокритого збитку.

Класифікація ВК:

1. За джерелами формування:

• Вкладений – внески засновників

• Додатково накопичений

2. За ступенем фіксації

• Фіксований (зареєстрований)

• Незареєстрований

3. За власністю

• Персоніфікований

• Не персоніфікований

Вкладений – це капітал, внесений власниками пп (статутний капітал, пайовий капітал, додатково оплачуваний капітал). Сума вкладеного капіталу може збільшуватись також унаслідок конвертування боргових зобов’язань пп в акції або частки.

Накопичений – це капітал, отриманий в процесі діяльності пп. Він включає капітал від переоцінки, державний капітал, не розподільчий прибуток.

Зареєстрований – умовно постійний капітал, сума якого визначається у установлених додатках (статутний капітал, пайовий капітал)

Не зареєстрований – умовно змінний капітал, який включає додатоковий капітал та нерозподілений прибуток.

За окремими видами пп існують законодавчо закріплені мінімальні розміри зареєстрованого капіталу.

Персоніфікований – капітал з визначеними частками та їх власниками.

Не персоніфікований – капітал визначений лише в загальній вартості окремих його елементів та належний усім співвласникам пп.

Функції ВК:

1. Функція заснування та введення в дію підприємств.

2. Відповідальності та гармонії.

3. Забезпечення життєвості підприємства.

4. Забезпечення кредитоспроможності.

5. Фінансування та забезпечення ліквідності.

6. Забезпечення незалежності.

7. База для нарахування дивідендів

8. Рекламна функція, управління та контроль.

Джерелами ВК є:

1. Внутрішні

2. Зовнішні

Внутрішні- це частина прибутку після сплачення податку:

• Безкоштовно отримані активи

• Амортизаційні відрахування

• Затрати на капітальний ремонт

• Збільшення ВК за рахунок переоцінки основних фондів

Зовнішні- це:

• Залучені додаткові, пайового і аукціонного капіталу

• Безоплатно передані матеріальні та нематеріальні активи, що використовуються в склад балансу пп

Розмір статутного фонду визначається власниками або учасниками і обумовлені функціями, які на нього покладені та вимогами законодавчого порядку і джерела формування статутного фонду залежно від типу пп, форми власності, специфіки галузі і масштабів бізнесу.

Українське законодавство регулює мінімальний розмір статутного фонду.

Для АП – 1250 мін. зарплати встановлений на момент реєстрації підприємства.

Для ТзОВ – 100 мін зарплати,з умовою оплати 30% внесків до моменту реєстрації і оплатою повної вартості протягом року.

Для приватного пп. – розмір статутного фонду не встановлюється.

Розмір статутного фонду новоствореного пп розраховується шляхом підсумування наступних вимог:

1. Кошторисна вартість б-тва.

2. Вартість технологій устаткування.

3. Вартість запроваджуваних технологій (включаючи навч. прац)

4. Вартість мінімального виробництва запасів.

5. Запас готової продукції

6. Величина вир. майб періодів.

Співвідношення Оплаченої і неоплаченої частин СК характеризує власні фінансові можливості пп кількісно співвід. оплачених і неоплачених частин СК розрахунок за пасивом балансу і стандарту б.о. №4 «ВК». У балансі підсумкова сума власних засобів зменш. на суму неоплаченого капіталу.

Формування статутного капіталу на пп різних організаційно-правових форм

Організаційно-правова форма пп	Назва СК	Порядок формування капіталу
АТ: ПАТ і ПрАТ, ТзОВ, ТзДВ	Статутний капітал	Сума часток засновників визначені установ. д-тами
Повні товариства і командитні товариства	Статутний капітал	Сукупність внесків учасників
Державні підприємства	Статутний капітал	Форм. як сукупність виділених підприємству основних і оборотних коштів
Пп засновані на власностіобєднання громадян	Пайовий капітал	Сукупність пайових внесків членів для спільного ведення підприємницької діяльності

Цілі збільшення і зменшення СК.

Цілі збільшення статутного капіталу:

1. Мобілізація власних фінансових ресурсів з метою модернізації і виконання самостійних заходів.

2. Підвищення фінансової незалежності, що означає покращення кредитоспроможностті пп.

3. Акумулювання фінансового капіталу для здійснення фінансових інвестицій у формі участі в кількості та створення пор. інвестицій .

4. Зменшення ринку цінних акцій шляхом додавання випуску акцій з метою залучення інвесторів.

5. Збільшення бази для нарахування дивідендів з метою зниження їх норми для залучення додаткових інвесторів.

6. Збільшення статутного фонду здійсн. При одночасному збільшенні загального капіталу пп за умови зовнішніх джерел фінансування або при збереженні загального капіталу на постійному рівні за рахунок внутрішнього фінансування.

Методи збільшення статутного фонду пп:

1. Реальне збільшення капіталу пп- це означає збільшення підсумку балансу. Реальне збільшення можливе за рахунок внесків власників та учасників.

2. Без збільшення капіталу пп- без зміни підсумку балансу. Це можливо за рахунок перерозподілу у СК частин ВК, тобто співвідношення між доданим вкладами, та резервними капіталу можливе збільшення СК без зменшення балансу.

Цілі зменшення статутного капіталу:

1. Згортання діяльності.

2. Проведення певної дивідендної політики

3. Приведення у відповідність величини основних і оборотних засобів з розміром ВК пп.

4. Концентрація СК в руках найбільш активних власників.

Зменшення СК можливе при збитковості пп.

Методи зменшенн СК:

1. Зменшення номінальної вартості акцій

2. Зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості