
- •Тема 7. Хроматографія
- •7.1. Основні поняття хроматографії
- •1.Суть і особливості хроматографічних методів аналізу
- •2.Основні етапи розвитку хроматографії (на самостійне опрацювання)
- •Класифікація хроматографічних методів аналізу
- •IV. За методикою проведення аналізу:
- •Практичне використання найпоширеніших хроматографічних методів (на самостійне опрацювання).
- •5. Сорбція та розподіл молекул між фазами
- •5.1. Сили міжмолекулярної взаємодії.
- •7.2. Основні положення теорії хроматографічного аналізу
- •Хроматограма та її характеристики
- •Пояснення причин розмивання хроматографічних піків.
- •Селективність колонки
- •Ефективність хроматографічного розділення. Теорія еквівалентних тарілок.
- •Дифузійна (кінетична) теорія
- •Критерій розділення.
- •Вибір температури
- •7.3. Газова хроматографія
- •3Агальні положення. Рухома фаза у газовій хроматографії
- •2. Вплив різних факторів на хроматографічне розділення суміші речовин
- •2.1. Вплив швидкості потоку і тиску газу-носія на ефективність розділення.
- •2.2. Селективність і тривалість розділення у газовій хроматографії.
- •2.3. Хроматографія з програмуванням температури.
- •2.4. Особливості газоадсорбційної хроматографії. Адсорбенти
- •2.5. Особливості газорідинної хроматографії
- •Література
Дифузійна (кінетична) теорія
У теорії еквівалентних тарілок прийнято, що під час елюювання на кожній тарілці встановлюється рівновага розподілу сорбату між рухомою і нерухомою фазами. Однак у динамічних умовах рівновага розподілу сорбату між фазами не встановлюється, і на розмивання хроматографічної зони впливає також дифузія молекул сорбату в рухомій фазі, у порах сорбенту та інші складні процеси масообміну. Врахувавши ці фактори, Ван Деємтер запропонував рівняння, яке пов'язує BETT (H) з лінійною швидкістю (U) потоку рухомої фази.
У цьому рівнянні коефіцієнтом А виражають вихрову дифузію. У набивній колонці молекули рухаються між зернами сорбенту складними траєкторіями, які мають різну довжину. Молекули виходять із колонки в різний час, внаслідок чого відбувається розмивання смуги. Вихрова дифузія не залежить від швидкості потоку рухомої фази, але залежить від розміру часточок сорбенту та щільності їх упакування. Чим менші часточки нерухомої фази й більш однорідне заповнення колонки, тим менший коефіцієнт А, тим менше розмивання внаслідок вихрової дифузії.
В – коефіцієнт, який відображає вплив повздовжної дифузії, він залежить від природи газу-носія і пропорційний коефіцієнту молекулярної дифузії (дифузія, що відбувається внаслідок теплового руху атомів, молекул). Якщо деякий компонент певної концентрації ввести всередину довгої трубки, заповненої рідиною або газом, то він повільно дифундуватиме у напряму обох кінців трубки. Внаслідок дифузії через певний проміжок часу компонент рівномірно розподілиться по всій довжині трубки. Цей останній ефект у хроматографії ніколи не реалізується, однак початкова стадія дифузного розмивання смуг у рухомій фазі має місце. Це розмивання пропорційне часу перебування компонента у рухомій фазі. Розширення смуги обернено пропорційне швидкості. Зниження швидкості потоку призводить до розмивання. Така дифузія має більше значення, якщо рухома фаза – газ, оскільки швидкість дифузії у газах на декілька порядків вища, ніж у рідинах.
С – коефіцієнт, який відображає опір масопередачі (перенос речовини з однієї фази в другу через поверхню розподілу фаз) у двох фазах. У процесі руху зони компонента крізь колонку його молекули безперервно переносяться з рухомої фази в нерухому і назад. Цей процес відбувається не миттєво, оскільки для переносу молекул крізь рухому фазу до поверхні нерухомої фази і навпаки необхідний деякий час. Молекули, що знаходяться близько від поверхні нерухомої фази, можуть проникнути до неї майже відразу, тоді як ті з них, що знаходяться на великій відстані, можуть потрапити до нерухомої фази за значно триваліший час, тобто далі за напрямком руху рухомої фази. У результаті такого уповільненого переносу частини молекул крізь нерухому фазу відбувається розмивання зони, яке називають розмиванням через опір масопередачі у рухомій фазі. Молекули, які дифундують у рухомій фазі на більшу відстань, випереджують молекули, які не відходять від поверхні нерухомої фази. Опір масопередачі спостерігається в обох фазах і пов'язаний зі швидкістю рухомої фази прямопропорційно. Чим повільніше переміщується рухома фаза, тим більше молекул встигає сорбуватися на вузькій ділянці сорбенту, тим менше розмивання. Чим менший діаметр зерна сорбенту або менша товщина плівки рідкої нерухомої фази, тим менший опір масопередачі у ній, тим менше розмивання.
Коефіцієнти А, В і С є постійними для даної хроматографічної системи.
Цінність рівняння Ван-Деемтера в тому, що з його допомогою можна визначити умови, що дозволяють звести до мінімуму розмивання зон і, отже, досягти максимального розділення.
Існує оптимальна швидкість потоку рухомої фази, за якої встановлюється мінімальне значення ВЕТТ, тобто максимальна ефективність хроматографічної колонки. Параметри, об'єднані в коефіцієнтах A, В і С, визначити експериментально або обчислити теоретично важко, а іноді практично неможливо. Тому оптимальну швидкість потоку рухомої фази знаходять на підставі визначення залежності H від U на даній колонці для будь-якої системи "сорбент-сорбат". У конкретній хроматографічної системі величину Н можна змінювати, тільки змінюючи швидкість руху рухомої фази.
Врахувавши теорію еквівалентних тарілок і дифузійну теорію, можна дійти висновку, що ефективність тим вища, чим менший діаметр зерна сорбенту, щільніше його упакування в колонці, чим менша товщина плівки рідкої нерухомої фази (при цьому зменшується вихрова дифузія, менший опір масопередачі у нерухомій фазі), менші коефіцієнти дифузії сорбату в рухомій фазі, тобто менша в'язкість (менший опір масопередачі у рухомій фазі).