- •Особливості застосування прив’язок до права власності на рухоме майно та майно у дорозі.
- •Приватизація та особливості її проведення.
- •Відповідальність продавця відповідно до Віденської конвенції про міжнародну купівлю-продаж товарів.
- •Правове регулювання іноземного інвестування за законодавством України.
- •За яких обставин іноземні юридичні особи мають право бути власниками землі в Україні?
- •Форма зовнішньоекономічної угоди.
- •Націоналізація та особливості її проведення.
- •Бартер, особливості правового регулювання.
- •Загальна характеристика права власності.
- •Факторинг.
- •Націоналізація та її особливості.
- •Підприємство з іноземними інвестиціями: правові аспекти та пільги.
- •За яких обставин іноземні юридичні особи мають право бути власниками землі в Україні?
- •Особливості застосування колізійних прив’язок до права власності на рухоме майно.
- •Приватизація та особливості її проведення.
- •Операції з давальницькою сировиною.
- •Право власності на землю іноземців.
- •Підприємства з іноземними інвестиціями.
- •Ф’ючерсні угоди та їх особливості.
- •Порівняти поняття - націоналізація та приватизація.
- •Способи відчуження майна.
- •Державні гарантії іноземного інвестування.
- •Розкрити зміст поняття „конфіскація” та порівняти з поняттям „націоналізація”.
- •Міжнародний фінансовий лізинг.
- •За яких обставин іноземні юридичні особи мають право бути власниками землі в Україні?
- •Способи відчуження майна.
- •Пільги, що надаються іноземним інвесторам.
- •Віденська конвенція про міжнародну купівлю-продаж товарів та її значення.
- •Загальна характеристика правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
- •Особливості колізійно-правового регулювання права власності.
- •Франчайзинг, особливості врегулювання відносин.
- •Процедура ввезення обладнання як іноземної інвестиції.
- •Право власності на землю іноземних інвесторів.
- •Поняття, суб’єкти та об’єкти іноземного інвестування за законодавством України.
- •Правовий режим іноземного інвестування: основні положення.
- •Лізинг, особливості правового регулювання.
Правовий режим іноземного інвестування: основні положення.
ЗУ «Про інвестиційну діяльність» 1991, ЗУ «Про режим іноземного інвестування» 1996.
Іноземні інвестиції – цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності із метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту (інфраструктура, робочі місця)
Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Суб’єкти фізичні та юридичні особи, іноземні держави та м.о.
Види ІІ: конвертована валюта, рухоме і нерухоме майно, папери, корпоративні права, грошові вимоги, інтелектуальна власність, ліцензія.
ІІ відображу у статутному фонді
Для ІІ на території України встановлений національний режим інвестиційної діяльності. Гарантії, реєстрація ІІ у державних адміністраціях пільги.
Форми ІІ
Часткова участь
100 іноз капітал
Придбання діючого підприємства
Придбання майна
Право на користування землею або ресурсами
Майнових прав
Лізинг, особливості правового регулювання.
Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.
Майно, зазначене в частині першій цієї статті, яке є державною (комунальною) власністю, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном, відповідно до закону.
Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів.
Перехід права власності на об'єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу.