
- •Загальна теорія статистики
- •Рекомендовано вченою радою факультету економіки і фінансів (Протокол № 3 від 23.11.2009)
- •Вступ…………………………………………………………………….5
- •1 Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •Вправи до розділу «Аналіз, концентрації, диференціації та подібності розподілів»
- •2 Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків
- •2.1 Загальні відомості про формування та види статистичних взаємозв'язків
- •2.2 Метод аналітичного групування
- •2.3 Кореляційно-регресійний метод аналізу взаємозв'язків
- •2.4 Оцінка щільності та перевірка істотності статистичних взаємозв'язків
- •Вправи до розділу «Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків»
- •3 Аналіз інтенсивності динаміки
- •3.1 Загальні поняття, види рядів динаміки
- •У процесі аналізу рядів динаміки розраховують і використовують аналітичні показники динаміки:
- •3.2 Аналіз рівнів ряду динаміки
- •3.3 Середні рівні рядів динаміки
- •Вправи до розділу «Аналіз інтенсивності динаміки»
- •4 Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •4.1 Змикання рядів динаміки
- •4.2 Прийоми виявлення основної тенденції розвитку (тренду)
- •4.3 Метод рухливих (ковзних) середніх
- •4.4 Аналітичне вирівнювання
- •Питання для самоперевірки до розділу «Аналіз тенденцій розвитку та коливань»
- •5 Індексний метод
- •5.1 Загальні поняття та види індексів
- •5.2 Індивідуальні індекси
- •5.3 Загальні (зведені) індекси
- •5.3.1 Вибір ваги (сувимірника) величини, яка індексується
- •Базисно - зважену і Поточно - зважену
- •5.3.2 Способи розрахунку загальних індексів
- •5.3.3 Базисні й ланцюгові зведені індекси. Індекси з постійними та змінними важелями
- •5.4 Застосування індексів в аналізі динаміки середніх рівнів
- •Вправи до розділу «Індексний метод»
- •Визначте загальний індекс витрат часу на одиницю продукції
- •6 Вибірковий метод
- •6.1 Основні поняття вибіркового методу
- •6.2 Види похибок, які виникають при проведені спостереження вибірковим методом
- •6.3 Залежність точності вибірки від чисельності спостережень і ступеню коливання ознаки у генеральній сукупності
- •6.4 Середня похибка вибірки
- •6.5 Гранична похибка вибірки
- •6.6 Різновиди вибірок
- •6.7 Визначення обсягу вибірки
- •Вправи до розділу «Вибірковий метод»
- •Перелік екзаменаційних питаннь до іспиту з дісципліни «статистика»
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Загальна теорія статистики
- •94204, Луганська обл., м. Алчевськ, пр. Леніна, 16.
2.4 Оцінка щільності та перевірка істотності статистичних взаємозв'язків
Оцінка впливу варіації факторної ознаки «х» на результативну «у» у методі аналітичного групування і лінійного рівняння регресії різна.
В аналітичному групуванні мірою щільності зв'язку є відношення міжгрупової дисперсії до загальної, яке називається кореляційним відношенням:
(2.5)
де
– міжгрупова дисперсія, яка вимірює
варіацію ознаки «у» під впливом фактора
«х»;
– загальна
дисперсія.
Міжгрупова та загальна дисперсії розраховуються за формулами:
(2.6)
(2.7)
Оцінимо щільність зв'язку між площею однокімнатних квартир і їх вартістю. Для цього необхідні розрахунки приведемо у таблицях 2.4 і 2.5.
Таблиця 2.4 – Розрахунок загальної дисперсії вартості реалізації однокімнатних квартир
Вартість квартир (уі) |
8000 |
9000 |
10000 |
11000 |
12000 |
Разом |
Кількість квартир (fi) |
20 |
32 |
34 |
26 |
18 |
130 |
|
9853 |
|||||
|
– 1853 |
– 853 |
147 |
1147 |
2147 |
Х |
|
68672180 |
23283488 |
734706 |
34205834 |
82972962 |
209869170 |
Таблиця 2.5 – Розрахунок міжгрупової дисперсії вартості реалізації однокімнатних квартир
Площа квартир, м2 |
Кількість квартир (fi) |
|
|
|
|
20-25 |
28 |
8571 |
9853 |
-1283 |
46090492 |
25-30 |
30 |
9367 |
-486 |
7085880 |
|
30-35 |
40 |
10225 |
372 |
5535360 |
|
35 і вище |
32 |
11250 |
1397 |
62451488 |
|
Разом |
130 |
9853 |
Х |
121163220 |
Кореляційне відношення для нашого прикладу аналітичного групування:
Тобто 57,7% варіації ціни за однокімнатні квартири пояснюється варіацією площі реалізованих квартир. Або ціна однокімнатної квартири на 57,7% залежить від площі квартири.
Перевірка
істотності взаємозв'язку в аналітичному
групуванні проводиться шляхом порівняння
фактичного значення
з його критичним значенням
для певного рівня суттєвості
і числа ступенів свободи
,
де
–
число груп,
– обсяг сукупності. Якщо
>
– то зв'язок вважається істотним.
Значення
визначається за допомогою таблиці
критичних значень кореляційного
відношення
і коефіцієнта детермінації R2
при
,
яка наведена у додатку.
Для
нашого прикладу критичне значення при
дорівнюватиме
.
Таким чином, розраховане фактичне значення значно перевищує критичне, а значить взаємозв'язок між факторами визнається істотним.
Оцінка щільності кореляційного зв'язку в лінійному рівнянні регресії проводиться з використанням коефіцієнта кореляції Пірсона:
(2.8)
Згідно до даних нашого прикладу про взаємозалежність видобутку вугілля від розміру інвестицій коефіцієнт кореляції становить:
Значення коефіцієнта кореляції коливається від -1 до 1. Чим ближче значення до одиниці, тим щільніший зв'язок. Коли зв'язок прямий, r – величина додатна, а коли зворотній – від'ємна. В нашому прикладі r додатна величина – зв'язок прямий, значення 0,8432 свідчить про вагомий вплив інвестицій на обсяг видобутку вугілля.
Перевірка істотності кореляційного зв'язку ґрунтується на порівнянні фактичного значення коефіцієнта детермінації R2 з критичними, аналогічно до кореляційного відношення в аналітичному групуванні.
Коефіцієнт
детермінації взаємопов’язаний з
лінійним коефіцієнтом кореляції r. Коли
зв'язок лінійний,
,
де
– індекс кореляції. Коефіцієнт
детермінації в нашому прикладі становить
R2=0,71
(0,84322),
це означає що 71% варіації видобутку
вугілля залежить від розміру інвестицій..
Критичне значення коефіцієнта детермінації
визначається за тим же принципом, як і
в аналітичному групуванні. Число ступенів
свободи для певного рівня істотності
,
де
–
число параметрів в рівнянні регресії,
– обсяг сукупності.
Таким
чином, при
коефіцієнт
детермінації дорівнюватиме
.
Тобто, фактичне значення коефіцієнта
детермінації значно перевищує його
критичне (0,71>0,362), що з імовірністю 0,95
підтверджує істотність зв'язку між
розміром інвестицій та видобутком
вугілля.
Коефіцієнт детермінації, як міра щільності кореляційного зв'язку, використовується як при лінійних так і при нелінійних зв'язках. Розраховується за формулою:
(2.9)
де
– факторна дисперсія;
– загальна
дисперсія.
Факторна та загальна дисперсії розраховуються за формулами:
(2.10)
(2.11)
Розрахунок коефіцієнта детермінації за формулами 2.10 та 2.11 для оцінки щільності зв'язку між розміром інвестицій та обсягом видобутку вугілля, надав відомий вже результат R2=0,71.