Яєчна продуктивність

Важливе місце яєчної продуктивності в харчуванні.

Вони містять 12-19 % білка

12 % жиру

вітаміни, мінеральні речовини, вуглеводи.

Яйця індичок, гусей, качок в кондитерському виробництві, курей і перепелів – в харчуванні.

Несучість птиці оцінюють за кількістю і середньою масою яєць, отриманих від одної несучки за певний період. Спеціалізовані породи (леггорн, японська) до 365 яєць в рік качок м’ясних – 100-120 яєць.

Середня маса яйця курки – 55 г, гуски – 150 г.

4. Спадковість ознак продуктивності та кореляція між ними

Успадковуваність основних кількісних ознак у с.-г. Тварин визначається такими середніми показниками:

надій корів	- 0,20-0,40;
вміст жиру в молоці	- 0,40-0,70
вміст білку в молоці	- 0,45-0,70
стабільність
лактаційної кривої	- 0,10-0,30
форма вим’я	- 0,28-0,35
жива маса при народженні	- 0,11-0,53
жива маса в 12-15 міс.	- 0,36-0,94
плодючість корів	- 0,10-0,25
жива маса
овець	- 0,30-0,50
вовни	- 0,23-0,60
настриг вовни	- 0,40-0,60
жива маса
свиней	- 0,40-0,50
молочність свиней	- 0,12-0,61
скороспілість	- 0,10-0,39
середньодобові прирости	- 0,14-0,77
несучість курей	- 0,12-0,61
маса яйця	- 0,50-0,70
жива маса дорослих курей	- 0,50-0,65
жива маса 2-3 міс. курчат	- 0,25-0,50

Ступінь успадкування ознак – визначається коефіцієнтом успадкованості h² – частка фенотипової мінливості, зумовлена генетичними відмінностями, іншими словами зміна ознаки зумовлене спадковістю.

Успадкування – це процес передачі спадкових ознак від покоління до покоління.

При обчисленні коефіцієнта успадковуваності враховують фенотипову кореляцію батько – нащадок. h² = 2r або h² = 2R, де r – коефіцієнт кореляції R- коефіцієнт регресії.

де Д_к,Д_r – середні показники кращих і гірших дочок, які походять від кращих і гірших матерів (М_КМ_r), порівняно з середнім рівнем по стаду.

Величину коефіцієнта успадкування виражається у частках одиниці або у %. Коефіцієнт успадкування використовують для прогнозування ефективності відбору у великих групах тварин.

Спадковість – це частка впливу генетичних факторів в загальній фенотиповій мінливості.

Генотип особини формується при зачатті і залишається константним протягом всього життя.

Але на прояв продуктивності впливає як генотип так і паратипові фактори. А саме: продуктивність є характер реакції генотипів на умови середовища. Більшість кількісних ознак знаходиться під контролем адитивних генів (кількох генів). При адитивному характері успадкування ознак споріднені між собою тварини подібні між собою більше, ніж неспоріднені, тому, що вони мають більше загальних генів.

Для визначення ступеня подібності між різними спорідненими тваринами розроблено різні генетико-статистичні методи, які виражають кореляцію між генотипом і фенотипом особин.

За допомогою цих методів встановлюється ефективність відбору племінних тварин за кожною селекційною ознакою.

Коефіцієнт успадковуваності коливається від 0 до 1. 1 – це 100 % успадкування. 0- свідчить про відсутність успадкування. За ступенем успадковуваності господарсько-корисні ознаки поділяють на

високоуспадковувані	- 0,6-0,7
середньоуспадковувані	- 0,4-0,5
низькоуспадковувані	- 0,3-0,05

Складні ознаки, які відображають загальний вихід тваринницької продукції (плодючість, вихід молока, м’яса, вовни, яєць) і мають високу фенотипічну мінливість, як правило мають низький ступінь успадковуваності. Але це не означає, що за даними показниками буде низький ефект відбору, навпаки високий.

Наприклад: