
- •1. Предмет та його зміст.
- •2. Класифікація електричних установок.
- •3. Напруги використання електричної енергії.
- •Тема: Типи електростанцій. План:
- •1. Принцип дії та поділ електростанцій.
- •2. Принцип дії тес та їх поділ.
- •Принцип дії тес.
- •3. Принцип дії аес.
- •Тема: Структурні схеми передачі електроенергії до споживачів. План:
- •1. Призначення енергетичних систем.
- •Принципова схема району електропостачання
- •2. Надійність електропостачання.
- •Тема: Повітряні лінії. План:
- •1. Конструктивне виконання повітряних ліній.
- •Будова ізолятора.
- •Технічні показники проводів
- •3. Опори повітряних ліній.
- •Підготовка траси.
- •1. Призначення і будова кабелю.
- •2. Способи прокладки кабелів напругою 6-10 кВ.
- •Прокладання кабелів у траншеях.
- •Прокладання кабелів у каналах.
- •Прокладання кабелів у тунелях.
- •Прокладання кабелів в блоках.
- •Прокладка кабелів на галереях і естакадах.
- •Тема: Класифікація електроспоживачів. План:
- •1. Загальні відомості про силове освітлення
- •2. Класифікація споживачів по групам.
- •Тема: Структура електроспоживачів, поняття про графіки електронавантажень. План:
- •1. Структура електроспоживачів та їх поділ.
- •2. Поняття про графіки електропостачання напругою до 1кВ.
- •3. Добовий та річний графік
- •4. Розрахунки електричних навантажень.
- •Розрахунок номінальної потужності.
- •Розрахунок потужності в довготривалому режимі.
- •Розрахунок навантаження методом коефіцієнту навантаження.
- •Розрахунок змінної потужності.
- •3. Умови вибору ефективного числа
- •Тема: Компенсація реактивних потужностей в системі електропостачання. План
- •1. Параметри і режими електричної системи.
- •2. Баланс активних потужностей;
- •3. Баланс реактивних потужностей.
- •Тема: Методи компенсації реактивної потужності. План:
- •1. Основні споживачі реактивної потужності.
- •2. Коефіцієнти потужностей.
- •3. Методи компенсації реактивної потужності поділяються на три групи:
- •Тема: Використання компенсаційних пристроїв та їх розміщення. План:
- •1. Переваги використання сд.
- •2. Використання статичних конденсаторів.
- •3. Схеми приєднання конденсаторів
- •Приєднання конденсаторів до шин розподільчого пристрою напругою 6 – 10 кВ.
- •4. Маркування конденсаторів
- •Тема. Основні розрахунки при компенсації реактивної потужності. План:
- •1.Загальні вимоги до встановлення компенсуючих пристроїв.
- •2.Розрахунок потужності компенсуючого пристрою підприємства з
- •3. Розрахунок потужності компенсуючого пристрою підприємства з невеликою кількістю встановлених трансформаторів.
- •Приклад розрахунку компенсуючого пристрою.
- •5.Визначення компенсуючої реактивної потужності.
- •Тема: Схеми електричних з’єднань та типи підстанцій. Магістральні та радіальні схеми. План:
- •1.Типи заводських підстанцій.
- •2. Внутрішньозаводське електропостачання.
- •Недоліки радіальної схем:
- •Тема: Схеми розподільних мереж напругою до 1 кВ. План:
- •1. Схеми міських розподільчих мереж.
- •2. Схеми цехових електричних мереж напругою до 1кВ.
- •Тема: Картограма навантаження та вибір центру електричних навантажень. План:
- •Вибір місця розташування підстанцій.
- •Побудова картограми навантажень.
- •Тема: Критерії вибору силових трансформаторів. План
- •1. Потужності силових трансформаторів
- •Тема: Внутрішньо цехове електропостачання. План:
- •1.Схеми розподільчих підстанцій напругою вище 1кВ.
- •2. Приєднання трансформаторних підстанцій до ліній напругою 6-10кВ для живлення міських споживачів.
- •Тема: Вибір схем та напруг для внутрішньо цехового електропостачання. План:
- •1. Вибір напруги.
- •2. Вибір варіанту електропостачання.
- •Тема: Короткі замикання в електричній системі. План:
- •1. Загальні відомості
- •2. Причини виникнення і наслідки коротких замикань
- •3. Призначення розрахунків струмів кз
- •Криві зміни струму короткого замикання.
- •Тема: Методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •1. Основні співвідношення між струмами при трифазному короткому замиканні.
- •2. Загальні відомості
- •Тема: Розрахунок струмів короткого замикання в іменованих одиницях. План:
- •1.Загальні відомості.
- •2.Приклад розрахунку струмів короткого замикання в іменованих одиницях.
- •Розв’язок:
- •Тема: Розрахунок струмів короткого замикання від джерела необмеженої потужності. План:
- •1.Загальні відомості.
- •2.Приклад розрахунку струмів короткого замикання від джерела необмеженої потужності.
- •Розв’язок:
- •Тема: Електродинамічна та термічна дія струмів короткого замикання. План:
- •1. Електродинамічна дія струмів короткого замикання.
- •2. Термічна дія струмів короткого замикання.
- •Тема: Вибір струмоведучих частин та апаратів. План:
- •1. Загальні відомості.
- •2.Вибір шин та ізоляторів.
- •3.Вибір кабелів.
- •4.Вибір реакторів.
- •5.Вибір високовольтних вимикачів.
- •6.Вибір високовольтних запобіжників.
- •7. Вибір трансформаторів струму.
- •8.Вибір трансформаторів напруги.
- •9. Приклад вибору високовольтних апаратів.
- •1. Призначення релейного захисту та вимоги до нього.
- •2. Класифікація реле, що використовуються в релейному захисті.
- •3.Призначення максимально-струмового захисту.
- •4.Вибір струмів та часу спрацювання максимально-струмового захисту.
- •5.Вибір струмової відсічки.
- •1.Вимоги до релейного захисту силових трансформаторів.
- •2. Релейний захист трансформаторів гпп .
- •3.Диференціальний поздовжній захист.
- •4.Газовий захист.
- •5.Максимально-струмовий захист.
- •6.Захист від перевантажень.
- •Тема: релейний захист цехових трансформаторних підстанцій, статичних конденсаторних установок, високовольтних двигунів. План:
- •1.Захист цехових трансформаторних підстанцій.
- •3.Диференціальний поздовжній захист.
- •4.Газовий захист.
- •5.Максимально-струмовий захист.
- •6.Захист від перевантажень.
- •Тема: релейний захист цехових трансформаторних підстанцій, статичних конденсаторних установок, високовольтних двигунів. План:
- •1.Захист цехових трансформаторних підстанцій.
- •2.Релейний захист статичних конденсаторів.
- •3.Релейний захист високовольтних двигунів.
- •1.Максимально-направлений захист повітряних ліній.
- •2.Струмовий поперечно диференціальний захист для захисту паралельних ліній.
- •3.Захист паралельних ліній.
- •4.Захист мереж від замикань на землю.
- •Тема: конструктивне виконання цехових мереж напругою до 1000 в. План:
- •1.Призначення електричних мереж.
- •2.Способи прокладки електричних мереж до 1000 в.
- •2.Способи прокладки електричних мереж до 1000 в.
- •Прокладка проводів в захисних трубах.
- •Відкрита прокладка проводів.
- •Скрита електропроводка.
- •Тема: шинопроводи, схеми цехових мереж. План:
- •1.Призначення та типи шинопроводів.
- •2.Схеми цехових мереж.
- •Тема: вибір струмоведучих частин по допустимому струму нагрівання.
- •1.Умови вибору допустимих струмових навантажень.
- •2.Криві нагрівання і охолодження проводів і кабелів.
- •3.Рекомендації щодо вибору допустимих струмових навантажень.
- •Тема: захисні апарати в мережах до 1 кВ. План:
- •1.Призначення захисних апаратів.
- •2.Запобіжники та їх характеристики.
- •3.Автоматичні вимикачі та їх характеристики.
- •4.Захист електричних мереж.
- •Перша умова:
- •Друга умова:
- •Третя умова:
- •Третя умова:
- •Тема. Вимоги та призначення автоматичного включення резерву (авр) та автоматичного повторного включення (апв). План:
- •Третя умова:
- •Третя умова:
- •Тема. Вимоги та призначення автоматичного включення резерву (авр) та автоматичного повторного включення (апв). План:
- •1.Вимоги до засобів автоматизації.
- •2.Призначення автоматичного включення резерву та авр при напрузі живлення вище
- •Тема. Автоматичне керування батареєю конденсаторів. План:
- •1.Автоматичне керування батареєю конденсаторів по напрузі.
- •2.Автоматичне керування батареєю конденсаторів в функції часу доби.
- •3.Автоматичне розвантаження по частоті.
- •4.Автоматичне розвантаження по струму.
- •Тема. Облік електроенергії на підприємствах. Місце встановлення лічильників. План:
- •1. Види обліку електроенергії та вимоги.
- •2.Місце встановлення засобів обліку.
- •3.Схеми включення лічильників.
- •Тема. Основні визначення в електроустановках при розрахунках та будові заземлень. Типи заземлення систем. План:
- •1. Основні визначення та призначення заземлень.
- •2.Типи заземлення систем.
- •Тема. Допустимі опори струмів заземлень. План:
- •1. Заземлювальні пристрої в електричних мережах до 1кВ з глухо заземленою нейтраллю.
- •2.Заземлювальні пристрої в електричних мережах до 1кВ з ізольованою нейтраллю.
- •3.Заземлювальні пристрої в електричних мережах більше 1кВ з ізольованою нейтраллю.
- •4.Заземлювальні пристрої в електричних мережах більше 1кВ з ефективно заземлювальною нейтраллю.
- •Тема. Природні та штучні заземлювачі. Перерізи заземлювальних провідників та головна заземлювальна шина (гзш). План:
- •1.Використання природних заземлювачів.
- •2.Використання штучних заземлювачів.
- •3. Перерізи заземлювальних провідників.
- •4.Головна заземлювальна шина.
- •5.Захисні заземлювальні провідники.
- •Тема. Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •1.Рекомендації до розрахунку заземлювальних пристроїв.
- •Тема. Блискавкозахист будівель та споруд. План:
- •1.Перенапруги та захист від перенапруг.
- •2.Типи блискавкозахисту будівель та споруд.
Тема. Розрахунок заземлювальних пристроїв
План:
Рекомендації до розрахунку заземлювальних пристроїв.
Використання штучних заземлювачів.
1.Рекомендації до розрахунку заземлювальних пристроїв.
При розрахунку заземлювальних пристроїв визначається тип заземлювача, їх кількість, місце розташування та переріз заземлювальних провідників. Цей розрахунок виконується для очікувального опору заземлювального пристрою згідно ПУЕ.
Грунт, що є навколо заземлювача, не є однорідним. Наявність в грунті піску, будівельного сміття та грунтових вод викликає вплив на опір заземлювача. Тому ПУЕ рекомендує визначити питомий опір p грунту шляхом безпосередніх вимірів в тому місці, де будуть розміщуватись заземлювачі.
Отриманий шляхом замірів питомий грунту є важливою величиною,що визначає опір заземлювального пристрою. При цьому слід враховувати сезонні коливання питомого опору. Весною та осінню він нижчий, чим зимою та літом. Збільшення питомого опору землі в зимній та сухий час враховується за допомогою коефіцієнтів збільшення. Коефіцієнт збільшення показує, у скільки раз розрахунковий питомий опір грунту більший в порівнянні з виміряним в теплу пору року (в травні - жовтні). Величина коефіцієнта підвищення залежить від стану грунту в час замірів і від кількості опадів , що випали перед замірами. Розрізняють три значення коефіцієнтів:
Ψ1 – питомий опір грунту відповідає приблизно мінімальному значенню (грунт вологий, перед вимірами була велика кількість опадів);
Ψ2 – питомий опір грунту відповідає приблизно середньому значенню (грунт середньої вологості, перед вимірами була невелика кількість опадів);
Ψ3 – питомий опір грунту відповідає приблизно найбільшому значенню (суха земля, перед вимірами не було опадів).
Розрахункове значення питомого опору грунту в місці спорудження заземлення:
p = pвим ∙ Ψ;
Де: pвим – виміряний питомий опір;
Ψ – коефіцієнт підвищення опору.
При відсутності даних вимірів для розрахунку використовуються приблизні значення питомих опорів грунтів (Ом ∙ м):
Пісок вологий …………………………………10-100;
Гравій, щебінь………………………………… 200;
Орана земля, змішаний грунт
(глина, вапно, щебінь)……………………….. 10;
Суглинок або глина
(вологість 40% по об’єму)…………………… 4-8;
Глина (40% по об’єму)……………………….. 1-4;
Кам’янистий шар………………………………400.
Розрахункові значення коефіцієнтів підвищення опору для різних грунтів та глибин закладення.
Характер грунту |
Глибина закладки, м |
Розрахункові коефіцієнти підвищення |
||
Ψ1 |
Ψ2 |
Ψ3 |
||
Суглинок |
0,8-3,8 |
2,0 |
1,5 |
1,4 |
Садова земля (0,6м), низче шар глини |
0-3 |
- |
1,32 |
1,2 |
Гравій з добавкою глини, низче глина |
0-2 |
1,8 |
1,2 |
1,3 |
Вапняк |
0-2 |
2,5 |
1,51 |
1,2 |
Гравій з додатком піску |
0-2 |
1,5 |
1,3 |
1,2 |
Торф |
0-2 |
1,4 |
1,1 |
1,0 |
Пісок |
0-2 |
2,4 |
1,56 |
1,2 |
Глина |
0-2 |
2,4 |
1,36 |
1,2 |
Знаючи розрахунковий питомий опір грунту, можна визначити опір одного заземлювача. Опір вертикального пруткового заземлювача довжиною до 5 м діаметром не менше 16 мм визначається:
Rо.пр.=0,00227 ∙ p;
Де: p – розрахунковий питомий опір.
Опір електроду із кутової сталі розмірами 50х50х5мм довжиною 2,5м:
Rо.кут.=0,0034 ∙ p;
Опір електроду із труби діаметром 60мм довжиною 2,5м:
Rо.тр.=0,00325 ∙ p;
При використанні штучних заземлювачів потрібно мати на увазі, що одиночні заземлювачі, що закладені в грунт (при відстані один від одного не менше 2,5-3 м), викликають явище взаємного екранування між заземлювачами. В результаті екранування загальний опір п заземлювачів не дорівнює сумі опорів одиночних заземлювачів R1, тому опір складного заземлювача дорівнює:
R∑= R1/ п∙η;
Де: η – коефіцієнт екранування (використання) трубчатих заземлювачів, який залежить від числа та взаємного розташування заземлювачів. Величина коефіцієнта екранування η визначається з таблиці:
Число трубчастих заземлювачів |
Коефіцієнт екранування η при відношенні відстані між трубами до їх довжини (а/l) |
|||||
|
Труби розташовані в ряд |
Труби розташовані по контуру |
||||
5 |
0,87 |
0,8 |
0,68 |
- |
- |
- |
10 |
0,83 |
0,7 |
0,55 |
0,78 |
0,67 |
0,59 |
20 |
0,77 |
0,62 |
0,47 |
0,72 |
0,60 |
0,43 |
30 |
0,75 |
0,60 |
0,40 |
0,71 |
0,59 |
0,42 |
50 |
0,73 |
0,58 |
0,30 |
0,68 |
0,52 |
0,37 |
100 |
- |
- |
- |
0,68 |
0,52 |
0,33 |
200 |
- |
- |
- |
0,61 |
0,44 |
0,30 |
300 |
- |
- |
- |
0,60 |
0,43 |
0,28 |
Число вертикальних заземлювачів визначається
п = R0/ Rз∙η;
Де: R0=R1 і R∑ = Rз.
Заземлювачі з’єднують шляхом горизонтальних (протяжних) металевих полос, опір яких Rп потрібно враховувати, якщо опір R∑ вертикальних заземлювачів більший опору Rз, що прийнятий по нормах:
Rп ={0,366 ∙ p/ ηп ∙ lп}∙lg (2∙ lп/bп ∙ tп);
Де: ηп – коефіцієнт використання полоси;
lп - довжина полоси, см;
bп - ширина полоси, см;
tп – глибина закладки полоси, см.
Якщо враховується опір з’єднувальної полоси – горизонтального поперечного заземлювача, то зменшується необхідна кількість заземлювальних вертикальних електродів.
Після вибору розрахункової величини опору Rз знаходять опір штучних заземлювачів Rшт, при цьому враховують опір Rприр. природніх заземлювачів:
Rшт = Rз ∙ Rприр./ Rприр. - Rз;
Провідність штучних заземлювачів 1/Rшт складається із провідностей вертикальних заземлювачів 1/R∑ і стальної горизонтальної полоси 1/Rп, яка з’єднує вертикальні заземлювачі:
1/Rшт = 1/R∑ +1/Rп;
Де: R∑ – обраховується з урахуванням коефіцієнта екранування.
По формі розташування заземлювачів розрізняють виносне та контурне заземлення.
При виносному заземленню всі заземлювачі розташовують в певному місці, причому відстань між заземлювачами не менше 2,5-3м. За допомогою магістралей заземлення до виносного заземлення приєднується електрообладнання.
Приклад №1. Визначити число заземлювачів підстанції напругою 10/0,4кВ. На стороні 10кВ нейтраль силового трансформатора ізольована, на стороні 0,4кВ наглухо заземлена. Загальна довжина повітряної лінії 10кв lп=10км, а кабельної лінії 10кВ lк=20км. Питомий опір грунту, що виміряний в червні дорівнює pвим = 0,6∙104 Ом ∙ см. В період вимірювань вологість була середньою.
Розв’язок.
Ємнісний струм замикання на землю в мережі 10 кВ визначається:
Із=U(35 ∙ lк+ lп)/350=10(35∙ 10+ 20)/350=10,6А.
Опір заземлювального пристрою в мережі 10 кВ при загальному заземленні визначається:
Rз=Uз/Iз= 125/10,6=11,8Ом.
Загальний опір заземлювального пристрою в мережі 10кВ і 380В має бути не більше 4 Ом. Приймаємо опір заземлювального пристрою 4 Ом. Розрахунковий питомий опір визначається:
p = pвим ∙ Ψ =0,6∙104 ∙ 1,5=0,9∙104 Ом ∙ см.
Де: Ψ = Ψ2 – питомий опір грунту відповідає приблизно середньому значенню вологості, дорівнює 1,5 для суглинку.
Вибираємо в якості заземлювачів сталеві електроди діаметром 16мм. Опір одного заземлювача визначається:
Rо.пр.=0,00227 ∙ p=0,0227∙0,9∙104 =20,4Ом.
Приймаємо розташування заземлювачів в ряд з відстанню між ними а=6м. Визначаємо число заземлювачів:
n = Rо.пр/ η ∙ Rз=20,4/0,8∙ 4=6,3шт.
Приймаємо число заземлювачів дорівнює 6шт.
Де: η = 0,8 при а/l = 1.
Приклад №2. Визначити число заземлювачів підстанції напругою 10/0,4кВ. На стороні 10кВ нейтраль силового трансформатора ізольована, на стороні 0,4кВ наглухо заземлена. Струм однофазного замикання на землю на стороні 10кВ Із=25А. Питомий опір грунту в місці спорудження підстанції pвим = 2∙104 Ом ∙ см. Підстанція отримує живлення двома кабелями напругою 10кВ. Виміряний опір оболонок кабелів Rприр. =5,65 Ом. Периметр контуру заземлювального пристрою навколо підстанції L=50 м. Відстань між заземлювачами 5 м.
Розв’язок.
Так як опір заземлювального пристрою загальний для напруги 10 кВ і 0,4 кВ, то:
Опір заземлювального пристрою визначається:
Rз=Uз/Iз= 125/25=5Ом.
Приймаємо опір заземлювального пристрою 4 Ом. Так, як величина опору природного заземлення Rприр. =5,65 Ом більша допустимого по нормах Rз= 4Ом, то слід додатково спорудити штучні заземлювачі, опір яких визначаємо:
Rшт = Rз ∙ Rприр./ Rприр. - Rз ∙ Rшт = 4∙ 5,5./ 5,65 – 4=13,5 Ом.
Вибираємо в якості заземлювачів сталеві електроди діаметром 16мм. Опір одного заземлювача визначається:
Rо.пр.=0,00227 ∙ p=0,0227∙2∙104 =68Ом.
Якщо периметр 50м, то при відстані між заземлювачами 5м кількість заземлювачів дорівнює:
n = 50/5=10шт.
Приймаємо η = 0,59 при а/l = 1.
Визначаємо опір заземлювального пристрою без врахування горизонтального поперечного заземлювача:
Rшт1= Rо.пр/ η ∙ n =68/0,59 ∙10 = 11 Ом.
Так, як опір Rшт1 менший додатково встановлених заземлювачів Rшт =13,5 Ом, то число заземлювачів, що дорівнює n = 10шт вибрано правильно і враховувати опір горизонтального поперечного заземлювача не потрібно.
Якби Rшт1> Rшт, , то слід вираховувати опір горизонтальних поперечних заземлювачів:
Rп = (p/Квик.) ∙ ln (lп2/bп ∙ tп);
Де: Квик – коефіцієнт використання горизонтальних поперечних заземлювачів, який залежить від а/l і числа вертикальних заземлювачів в ряду, приблизно дорівнює 0,75-0,85.
Визначається загальний опір з вертикальних та горизонтальних заземлювачів з формули:
1/Rшт = 1/R∑ +1/Rп;
Далі порівнюється загальний опір з допустимою величиною Rз.