
- •1. Предмет та його зміст.
- •2. Класифікація електричних установок.
- •3. Напруги використання електричної енергії.
- •Тема: Типи електростанцій. План:
- •1. Принцип дії та поділ електростанцій.
- •2. Принцип дії тес та їх поділ.
- •Принцип дії тес.
- •3. Принцип дії аес.
- •Тема: Структурні схеми передачі електроенергії до споживачів. План:
- •1. Призначення енергетичних систем.
- •Принципова схема району електропостачання
- •2. Надійність електропостачання.
- •Тема: Повітряні лінії. План:
- •1. Конструктивне виконання повітряних ліній.
- •Будова ізолятора.
- •Технічні показники проводів
- •3. Опори повітряних ліній.
- •Підготовка траси.
- •1. Призначення і будова кабелю.
- •2. Способи прокладки кабелів напругою 6-10 кВ.
- •Прокладання кабелів у траншеях.
- •Прокладання кабелів у каналах.
- •Прокладання кабелів у тунелях.
- •Прокладання кабелів в блоках.
- •Прокладка кабелів на галереях і естакадах.
- •Тема: Класифікація електроспоживачів. План:
- •1. Загальні відомості про силове освітлення
- •2. Класифікація споживачів по групам.
- •Тема: Структура електроспоживачів, поняття про графіки електронавантажень. План:
- •1. Структура електроспоживачів та їх поділ.
- •2. Поняття про графіки електропостачання напругою до 1кВ.
- •3. Добовий та річний графік
- •4. Розрахунки електричних навантажень.
- •Розрахунок номінальної потужності.
- •Розрахунок потужності в довготривалому режимі.
- •Розрахунок навантаження методом коефіцієнту навантаження.
- •Розрахунок змінної потужності.
- •3. Умови вибору ефективного числа
- •Тема: Компенсація реактивних потужностей в системі електропостачання. План
- •1. Параметри і режими електричної системи.
- •2. Баланс активних потужностей;
- •3. Баланс реактивних потужностей.
- •Тема: Методи компенсації реактивної потужності. План:
- •1. Основні споживачі реактивної потужності.
- •2. Коефіцієнти потужностей.
- •3. Методи компенсації реактивної потужності поділяються на три групи:
- •Тема: Використання компенсаційних пристроїв та їх розміщення. План:
- •1. Переваги використання сд.
- •2. Використання статичних конденсаторів.
- •3. Схеми приєднання конденсаторів
- •Приєднання конденсаторів до шин розподільчого пристрою напругою 6 – 10 кВ.
- •4. Маркування конденсаторів
- •Тема. Основні розрахунки при компенсації реактивної потужності. План:
- •1.Загальні вимоги до встановлення компенсуючих пристроїв.
- •2.Розрахунок потужності компенсуючого пристрою підприємства з
- •3. Розрахунок потужності компенсуючого пристрою підприємства з невеликою кількістю встановлених трансформаторів.
- •Приклад розрахунку компенсуючого пристрою.
- •5.Визначення компенсуючої реактивної потужності.
- •Тема: Схеми електричних з’єднань та типи підстанцій. Магістральні та радіальні схеми. План:
- •1.Типи заводських підстанцій.
- •2. Внутрішньозаводське електропостачання.
- •Недоліки радіальної схем:
- •Тема: Схеми розподільних мереж напругою до 1 кВ. План:
- •1. Схеми міських розподільчих мереж.
- •2. Схеми цехових електричних мереж напругою до 1кВ.
- •Тема: Картограма навантаження та вибір центру електричних навантажень. План:
- •Вибір місця розташування підстанцій.
- •Побудова картограми навантажень.
- •Тема: Критерії вибору силових трансформаторів. План
- •1. Потужності силових трансформаторів
- •Тема: Внутрішньо цехове електропостачання. План:
- •1.Схеми розподільчих підстанцій напругою вище 1кВ.
- •2. Приєднання трансформаторних підстанцій до ліній напругою 6-10кВ для живлення міських споживачів.
- •Тема: Вибір схем та напруг для внутрішньо цехового електропостачання. План:
- •1. Вибір напруги.
- •2. Вибір варіанту електропостачання.
- •Тема: Короткі замикання в електричній системі. План:
- •1. Загальні відомості
- •2. Причини виникнення і наслідки коротких замикань
- •3. Призначення розрахунків струмів кз
- •Криві зміни струму короткого замикання.
- •Тема: Методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •1. Основні співвідношення між струмами при трифазному короткому замиканні.
- •2. Загальні відомості
- •Тема: Розрахунок струмів короткого замикання в іменованих одиницях. План:
- •1.Загальні відомості.
- •2.Приклад розрахунку струмів короткого замикання в іменованих одиницях.
- •Розв’язок:
- •Тема: Розрахунок струмів короткого замикання від джерела необмеженої потужності. План:
- •1.Загальні відомості.
- •2.Приклад розрахунку струмів короткого замикання від джерела необмеженої потужності.
- •Розв’язок:
- •Тема: Електродинамічна та термічна дія струмів короткого замикання. План:
- •1. Електродинамічна дія струмів короткого замикання.
- •2. Термічна дія струмів короткого замикання.
- •Тема: Вибір струмоведучих частин та апаратів. План:
- •1. Загальні відомості.
- •2.Вибір шин та ізоляторів.
- •3.Вибір кабелів.
- •4.Вибір реакторів.
- •5.Вибір високовольтних вимикачів.
- •6.Вибір високовольтних запобіжників.
- •7. Вибір трансформаторів струму.
- •8.Вибір трансформаторів напруги.
- •9. Приклад вибору високовольтних апаратів.
- •1. Призначення релейного захисту та вимоги до нього.
- •2. Класифікація реле, що використовуються в релейному захисті.
- •3.Призначення максимально-струмового захисту.
- •4.Вибір струмів та часу спрацювання максимально-струмового захисту.
- •5.Вибір струмової відсічки.
- •1.Вимоги до релейного захисту силових трансформаторів.
- •2. Релейний захист трансформаторів гпп .
- •3.Диференціальний поздовжній захист.
- •4.Газовий захист.
- •5.Максимально-струмовий захист.
- •6.Захист від перевантажень.
- •Тема: релейний захист цехових трансформаторних підстанцій, статичних конденсаторних установок, високовольтних двигунів. План:
- •1.Захист цехових трансформаторних підстанцій.
- •3.Диференціальний поздовжній захист.
- •4.Газовий захист.
- •5.Максимально-струмовий захист.
- •6.Захист від перевантажень.
- •Тема: релейний захист цехових трансформаторних підстанцій, статичних конденсаторних установок, високовольтних двигунів. План:
- •1.Захист цехових трансформаторних підстанцій.
- •2.Релейний захист статичних конденсаторів.
- •3.Релейний захист високовольтних двигунів.
- •1.Максимально-направлений захист повітряних ліній.
- •2.Струмовий поперечно диференціальний захист для захисту паралельних ліній.
- •3.Захист паралельних ліній.
- •4.Захист мереж від замикань на землю.
- •Тема: конструктивне виконання цехових мереж напругою до 1000 в. План:
- •1.Призначення електричних мереж.
- •2.Способи прокладки електричних мереж до 1000 в.
- •2.Способи прокладки електричних мереж до 1000 в.
- •Прокладка проводів в захисних трубах.
- •Відкрита прокладка проводів.
- •Скрита електропроводка.
- •Тема: шинопроводи, схеми цехових мереж. План:
- •1.Призначення та типи шинопроводів.
- •2.Схеми цехових мереж.
- •Тема: вибір струмоведучих частин по допустимому струму нагрівання.
- •1.Умови вибору допустимих струмових навантажень.
- •2.Криві нагрівання і охолодження проводів і кабелів.
- •3.Рекомендації щодо вибору допустимих струмових навантажень.
- •Тема: захисні апарати в мережах до 1 кВ. План:
- •1.Призначення захисних апаратів.
- •2.Запобіжники та їх характеристики.
- •3.Автоматичні вимикачі та їх характеристики.
- •4.Захист електричних мереж.
- •Перша умова:
- •Друга умова:
- •Третя умова:
- •Третя умова:
- •Тема. Вимоги та призначення автоматичного включення резерву (авр) та автоматичного повторного включення (апв). План:
- •Третя умова:
- •Третя умова:
- •Тема. Вимоги та призначення автоматичного включення резерву (авр) та автоматичного повторного включення (апв). План:
- •1.Вимоги до засобів автоматизації.
- •2.Призначення автоматичного включення резерву та авр при напрузі живлення вище
- •Тема. Автоматичне керування батареєю конденсаторів. План:
- •1.Автоматичне керування батареєю конденсаторів по напрузі.
- •2.Автоматичне керування батареєю конденсаторів в функції часу доби.
- •3.Автоматичне розвантаження по частоті.
- •4.Автоматичне розвантаження по струму.
- •Тема. Облік електроенергії на підприємствах. Місце встановлення лічильників. План:
- •1. Види обліку електроенергії та вимоги.
- •2.Місце встановлення засобів обліку.
- •3.Схеми включення лічильників.
- •Тема. Основні визначення в електроустановках при розрахунках та будові заземлень. Типи заземлення систем. План:
- •1. Основні визначення та призначення заземлень.
- •2.Типи заземлення систем.
- •Тема. Допустимі опори струмів заземлень. План:
- •1. Заземлювальні пристрої в електричних мережах до 1кВ з глухо заземленою нейтраллю.
- •2.Заземлювальні пристрої в електричних мережах до 1кВ з ізольованою нейтраллю.
- •3.Заземлювальні пристрої в електричних мережах більше 1кВ з ізольованою нейтраллю.
- •4.Заземлювальні пристрої в електричних мережах більше 1кВ з ефективно заземлювальною нейтраллю.
- •Тема. Природні та штучні заземлювачі. Перерізи заземлювальних провідників та головна заземлювальна шина (гзш). План:
- •1.Використання природних заземлювачів.
- •2.Використання штучних заземлювачів.
- •3. Перерізи заземлювальних провідників.
- •4.Головна заземлювальна шина.
- •5.Захисні заземлювальні провідники.
- •Тема. Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •1.Рекомендації до розрахунку заземлювальних пристроїв.
- •Тема. Блискавкозахист будівель та споруд. План:
- •1.Перенапруги та захист від перенапруг.
- •2.Типи блискавкозахисту будівель та споруд.
Будова ізолятора.
Рис. 4.3. Будова підвісного ізолятора. 1 чавунна шапка; 2. тіло (юбка); 3. кільчик; 4 отвір для кріплення ізоляторів в гірлянді або кріплення до опори.
Рис.4. 3.2. Штирьові ізолятори для ПЛ: а – фарфоровий типу ШФ-10 ( 10 кВ ), б – скляний
для мереж типу ШСС-10 ( 10 кВ ) ( штыревой, стеклянный, сетевой, рос. ), в – фарфоровий типу ШФ ( 35 кВ )
Застосовуються такі типи підвісних ізоляторів:
- скляні штиреві типу ШС-6, ШС-10 - для ліній напругою 6 ...10 кВ;
- фарфорові штиреві типу Ш-20, ШД-35 - для ліній напругою 20 ... 35 кВ;
підвісні фарфорові або скляні ізолятори ПФ і ПС - для ліній напругою 35 кВ і вище.
Ізолятори типу ШД і ШС кріпляться до опор на гаках і штирях. При напрузі 110 кВ і вище застосовуються тільки підвісні ізолятори, які збираються в гірлянди (рис. 3.2).
Рис. 4.4. Гірлянда підвісних ізоляторів: 1 - ізолятор; 2 - затиск для кріплення проводу; 3 – провід; а гірлянда натяжних ізоляторів.
Гірлянди підвісних ізоляторів бувають підтримують і натяжні. Підтримуючі ізолятори розташовуються вертикально на проміжних опорах, натяжні гірлянди використовуються на анкерних опорах і знаходяться майже в горизонтальному положенні. На відповідних дільницях ЛЕП застосовують здвоєні гірлянди. Кількість ізоляторів в гірлянді залежить від напруги ЛЕП, ефективної і нормованої довжини шляху витоку і матеріалу опори (необхідного рівня ізоляції). На дерев'яних і залізобетонних опорах при напрузі 35 кВ ставлять два підвісних ізолятора в гірлянді, при напрузі 110 кВ - шість ізоляторів, при напрузі 220 кВ - дванадцять ізоляторів. На металевих опорах береться на один-два ізолятори більше. На повітряних лініях напругою вище 220 кВ для захисту гірлянд від пошкоджень при виникненні дуги короткого замикання застосовуються захисні роги і кільця.
Широкого застосування набули самоутримані ізольовані проводи для повітряних ліній електропередач, які прийшли на заміну неізольованим проводам марок А (алюмінієві) та АС
(сталеалюмінієві).
Само утримний ізольований провід (СІП) – система скручених в джгут проводів (фазні, нульові, додаткові) ізольованих зшитим світло стабілізованим проліетіленом або аналогічною полімерною композицією, що не потребує несучого троса та монтується за допомогою лінійної арматури до опор, стін будівель та споруд
Само утримні ізольовані проводи призначені для повітряних ліній електропередач та відгалужень до вводів у житлові будинки, господарські будівлі в усіх кліматичних районах з вітровим та ожеледовим навантаженням з температурою навколишнього середовища від мінус 60º С до плюс 50º С. СІП використовуються у будівництві повітряних ліній зі спільною підвіскою проводів 6 – 10 кВ, освітлення та ліній провідного зв’язку
Переваги СІП:
так як виготовляється СІП у вигляді скрутки декількох жил, то можна позбутися ”павутини” проводів на вулицях населених пунктів;
відпадає необхідність використання фарфорових або скляних ізоляторів на опорах лінй та металевих траверсах;
зменшується ширина просіки під час будівництва ПЛ в лісових масивах;
на відміну від неізольованих проводів традиційних ЛЕП, проводи СІП мають значно менший реактивний опір, що зменшує спад напруги вздовж такої лінії (близько 0,1 Ом/км замість 0,35 Ом/км у неізольованих проводів) на 15 – 20 %;
ізоляція СІП стійка до ожеледних відкладень (налипання снігу, інею, льоду);
значно менша імовірність коротких замикань;
у випадку падіння проводу підвищується електробезпека населення;
зменшення габаритів відносно землі (5 метрів в порівнянні з 6 метрами для неізольованих проводів), а також збільшення прогонів при проектуванні нових мереж;
можливість збільшення прогону між опорами у важкодоступних місцях
Можливість збільшення прогону між опорами у важкодоступних місцях (через водойми, яри, ущелини або інші перешкоди) до 100 метрів;
Зменшення нормованих відстаней до будівель та інших інженерних споруд;
Можливість розвантаження існуючих мереж за рахунок багато колових виходів з ТП 10/0,4;
Можливість сумісної підвіски на ЛЕП проводів з різним класом напруги на існуючих опорах телефонних ліній;
Можливість монтажу ПЛ по фасадах будинків;
Зниження імовірності виникнення пожеж;
Значне зниження ймовірності крадіжок електроенергії;
Зменшення термінів будівництва та ремонту ПЛ за рахунок простоти та високої технологічності монтажу СІП;
Безпечне виконання робіт поблизу ПЛ;
Можливість тимчасової експлуатації ПЛ з пошкодженими опорами;
Підвищення надійності та зменшення експлуатаційних витрат(у 3-4 рази).
Виключена крадіжка проводів, так як вони не підлягають вторинній переробці;
Висока механічна міцність проводів, що унеможливлює їх обрив;
Зниження енерговитрат в ЛЕП за рахунок зменшення реактивного опору ізольованого проводу в порівнянні з “голим” (неізольованим).
Недоліки:
Велика вартість виробництва, яка окупається в процесі експлуатації;
Боїться грозових перенапруг
Марки проводів та їх будова
СІП–1, СІП–1А – само утримні проводи з алюмінієвими фазними струмопровідними жилами та ізоляцією зі світло стабілізованої термопластичної полімерної композиції, з нульовою утримною жилою. Утримана жила виконана з алюмінієвою зі стальним осердям або з алюмі-нієвого сплаву високої міцності. Літера А вказує на те, що утримна жила ізольована.
Маркування фазних жил проводу виконано кольоровими повздовжними лініями на ізоляції. Можливе маркування повздовжними рисками на ізоляції, що ідентифікується доторканням.
Струмопровідні жили само утримних проводів зкручуються між собою, а при наявно-сті утримної жили, накручуються на неї.
Проводи СІП – 1, СІП – 1А використовуються для мереж 0,4 кВ.
За ознаками кріплення утриманої нульової жили можливі три основні типи проводів:
З неізольованою утримною нульовою жилою ( СІП – 1, СІП – 2);
З ізольованою утримною нульовою жилою (СІП – 1А. СІП – 2А)
Без утримної жили (СІП – 4, СІП – 5 , СІП – 5 нг). При цьому механічне навантажен-ня сприймається усіма струмопровідними жилами.
СІП–2 СІП–2А – само утримні проводи з алюмінієвими фазними струмопровідними жилами та ізоляцією зі світло стабілізованої термопластичної полімерної композиції, з нульовою утримною жилою. Утримана жила виконана з алюмінієвою зі стальним осердям або з алюмі-нієвого сплаву високої міцності. Літера А вказує на те, що утримуючаа жила ізольована.
СІП
– 1, СІП – 2 СІП
– 1А, СІП – 2А
СІП
– 1, СІП – 2 СІП
– 1А, СІП – 2А
Рис.4.5. Будова проводів СІП – 1, СІП – 2, СІП – 1А, СІП – 2А 1. фазні струмопровідні жили.
з алюмінію, багато провідникові, ущільнені, 2 нульова само утримна жила з алюмінієвого сплаву АВЕ або з алюмінієвого сплаву зі стальним осердям, 3. ізоляція, 4. струмопровідні жили. з алюмінію багато провідникові, ущільнені, 5. кольорове маркування, 6. додаткова жила.( освітлення ) при необхідності.
СІП – 1, СІП – 2 СІП – 1 А, СІП – 2 А
Рис. 4.6. Будова проводів СІП – 1, СІП – 2, СІП – 1А, СІП – 2А: 1 нульова несуча жила не ізольована (СІП – 1, СІП – 2), 1 нульова несуча жила ізольована (СІП – 1 А, СІП – 2 А)
Нульова жила має надпис, який дає інформацію:- назва проводу; - переріз жил; - виробник;
- рік випуску; - номінальна напруга; сертифікат безпеки., 2. фазна алюмінієва жила, 3. ізоля-ція із зшитого поліетілену світло стабілізованого.