Принципова схема району електропостачання
Дана схема виконана в однолінійному виконанні. В дійсності елементи системи, що працюють на змінному струмі, мають трифазне виконання.
2. Надійність електропостачання.
Надійність електропостачання залежить від прийнятої схеми живлення, від ступеня резервування окремих електричних систем електропостачання.
Надійність електропостачання – це здатність системи забезпечити підприємства електричною енергією хорошої якості, без зриву плану виробництва і перерви в роботі.
По надійності електропостачання всі споживачі поділяється на три категорії:
1 категорія – це електричні споживачі, перерва в електропостачанні яких може призвести до небезпеки життя людей, пошкодити основне обладнання, призвести до масового браку продукту, порушити технологічний процес. Електричні споживачі першої категорії повинні мати два незалежних джерела живлення, перерва в електричному постачанні допускається на час автоматичного відновлення живлення.
2 категорія – споживачі, перерва в електричному постачанні яких приводить до масового недовипуску продукції, простою робочих місць, порушення нормальної діяльності міських та сільських жителів. Рекомендовано живлення від двох незалежних джерел, але допускається живлення від одного трансформатора. Перерва в електричному постачанні допускається на час включення резервного живлення черговим персоналом або виїзною бригадою, але не більше 24-х годин.
3 категорія – споживачі, несерійного виробництва продукції, допоміжні цехи, комунальне господарство, сільськогосподарські заводи. Живлення таких споживачів виконується від одного джерела. Перерва в електричному постачанні для заміни пошкодженої частини дозволяється до 24-х годин.
Тема: Повітряні лінії. План:
1.Конструктивне виконання повітряних ліній.;
2.Будова ізолятора.
3.Опори повітряних ліній.
1. Конструктивне виконання повітряних ліній.
Повітряні лінії – це пристрої, які призначені для передачі електричної енергії по проводам, які розташовані на опорах, на відкритому повітрі і які приєднані до опор за допомогою ізоляторів.
Повітряні лінії складаються з трьох елементів:
Проводи, ізолятори та опори.
Проводи по конструкції можуть бути одножильні і багатожильні. Одножильні з перерізом: 4; 6; 10 мм2. Багатожильні: 16; 25; 35; 50; 70; 95; 120; 150; 185; 240 мм2.
Мінімальний переріз встановлюється в залежності від передаючої потужності, запасу міцності, втрат на корону та номінальної напруги повітряної лінії.
Рис. 4.1. Будова багатожильного проводу. а. Провід з центральною жилою 1 та одним шаром проводів 2, б. Провід з центральною жилою 1, та двома шарами проводів 2, 3 ( шари проводів намотані в різні сторони), в. Провід з центральною жилою 1, та трьома шарами проводів 2, 3, 4. ( шари проводів намотані в різні сторони) На лініях напругою 220 кВ і вище застосовують розчепленні проводи - підвішені де-кілька проводів в фазі. Цим досягається зменшення напруженості електричного поля навколо проводів та послаблення іонізації повітря (корони). Відстань між проводами розчепленної фази складає 40 см. Для фіксування проводів вздовж лінії встановлюють спеціальні розпор-ки між проводами розчепленної фази.
Явище корони – це іонізація повітря навколо проводів, якщо напруженість електричного поля навколо проводів перевищує електричну міцність повітря. По мірі збільшення напруги лінії, корона що виникає через нерівності в поверхні проводу або забруднення, може перейти в загальну корону – по всій довжині проводу.
Згідно ПУЕ (правил устаткування електроустановок), максимальне значення напруги електричного поля повинно бути не більше 28 кВ/км. А тому найменші діаметри проводів марки АС (сталево алюмінієвий), що забезпечує допустимі втрати на коронування, повинні бути: при напрузі 110 кВ – діаметр проводу має бути 11,4 мм; при напрузі 220 кВ – діаметр проводу має бути 21,6 мм.
По матеріалу виготовлення проводи бувають: алюмінієві, сталеві, сталево алюмінієві.
По умовах механічної стійкості, переріз проводу більше 1000 В повинен бути не менше – 35 мм2. На перетинах з лініями зв’язку, залізничними лініями, з надземним трубопроводом, переріз проводу не менше – 70 мм2.
Для передачі електричної енергії на великих напругах, застосовують сталево алюмінієві проводи полегшеної конструкції типу – АСО, або підвищеної конструкції – АСУ. Наприклад: АСО – 3 х70 мм2 (три фази з перерізом проводу 70 мм2), АСУ – 3х95 мм2.
Відстань між двома сусідніми опорами називається прогін.
Рис. 4.2. Прогін лінії на опорах з підвісними ізоляторами
Проводка до опор підвішуються сводбодно та під впливом своєї маси провід в прольоті провисає. Відстань від точки підвіс ссу проводів до нижньої точки проводу називається стрілою провісу f .
Найменша відстань від нижньої точки проводу до землі, називається габаритом наближення проводу до землі і позначається буквою – h.
Габарит забезпечує безпеку людей і руху транспорту, залежить від місця умов та напруги лінії. Для населеної місцевості h = 6 - 8 м, а для ненаселеної: h = 5 – 7 м.
Висота опори при горизонтальному розташуванні проводів, визначається габаритом та максимальною стрілою провісу, а прикріплення проводів виконується на гірляндах ізоляторів. Висота опори збільшується ще на довжину опори.
Відстань між сусідніми проводами повітряної лінії забезпечує необхідний ізоляційний проміжок і залежить від напруги. Наприклад: для ліній напругою 6 – 10 кВ ця відстань – 1 м; для ліній напругою 110 кВ ця відстань – 4 м; для ліній напругою 220 кВ ця відстань – 7 м; для ліній напругою 500 кВ ця відстань – 12 м; для ліній напругою 750 кВ ця відстань – 15 м.
Довжина прогону для ліній до 1кВ приблизно 30 – 75 м; для ліній 110 кВ довжина прогону 150 –200 м; для ліній 220 – 300 кВ приблизно 400 – 450 м.
Над повітряною лінією електропередач, для захисту від атмосферних перенапруг, застосовують грозозахисні троси, за звичай, сталево алюмінієві.
Ізолятори використовують різних типів і кріпляться до опор за допомогою крюків та штирів. Позначаються: ШС – 6 (на напругу 6 кВ), ці ізолятори фарфорові; ШД – 20 (на напругу 20 кВ).
Ізолятор служить для ізоляції проводів між собою, від землі та для кріплення проводів, шин, струмопроводів.
Підвісні фарфорові ізолятори: ПС (підвісні скляні), ПФ (підвісні фарфорові) – застсо-вують для ліній напругою 35 кВ і вище. Для напруг 110 кВ і вище, використовують тільки підвісні ізолятори, які збираються в гірлянди.