Приєднання конденсаторів до шин розподільчого пристрою напругою 6 – 10 кВ.
Рис. 11.2 Приєднання конденсаторів до шин розподільчого пристрою напругою 6 – 10 кВ.
а) QS – роз’єднувач, Q – вимикач, TV – трансформатор напруги. б) FU – високовольтний запобіжник, TV – трансформатор напруги, БК – конденсаторна батарея.
Рис. 11.3. а) TV – опір обмотки трансформатора напруги. б) СР – розрядний омічний опір
Рис. 11.4. А - автомат відключення батареї конденсаторів і його блок-контакти, СР – розрядний омічний опір, ЛР – лампи розжарювання.
В схемах конденсаторних батарей передбачається включення активних та реактивних опорів, які під’єднуються паралельно конденсаторам, ці опори необхідні для розряду конденсаторів після їх відключення, тому що самовільний розряд конденсаторів проходить повільно. Разряд конденсаторів повинен виконуватись автоматично після кожного відключення батареї від мережі. Розряд батареї конденсаторів на опори виконується протягом 3-5 хвилин до отримання на батареї залишкової напруги не більше 50 В. При дистанційному керуванні батареєю конденсаторів цю витримку часу слід враховувати при подачі імпульсу на включення батареї.
Розрядний опір визначається:
R = 15x106(U2ф /Q);
де : Uф - фазна напруга;
Q – потужність батареї в кВАр.
4. Маркування конденсаторів
В комплектних конденсаторах застосовують папір, який просочений мінеральним маслом, соволом та іншим рідким діелектриком.
Конденсатори поділяються:
По роду просочування; 2) По напрузі;
По числу фаз; 4) По місцю встановлення;
Конденсатор виготовляють наступних типів: КМ1, КМА, КС, КС2, КС2А.
КМ1-38 – конденсатор косинусний просочений мінеральним маслом для внутрішнього
установлення першого габариту на напругу 380 В.
КМА – конденсатор косинусний, зовнішнього встановлення.
КС2-6,3 – конденсатор просочений соволом, другого габариту для внутрішнього встанов-
лення на напругу 6,3 кВ.
КМ2А-10 – конденсатор просочений маслом, другого габариту для зовнішнього встановлен-
ня на напругу 10 кВ.
Конденсатори напругою до 1000 В виготовляють одно та трифазними на потужність 4,5 – 5 кВАР.
Конденсатори напругою більше 1000 В виготовляють однофазними на потужність 13 – 45 кВАР.
Комплектні конденсаторні установки складаються із відповідного числа конденсаторів певної потужності та допоміжного обладнання для включення, відключення та захисту, виготовляється із однієї або декількох комірок. Приміщення, в яких встановлюються ККУ повинні мати вентиляцію. При встановлення ККУ у виробничих приміщеннях шини та конденсатори повинні додатково закриватись металевим кожухом.
Рис. 11.5. Конденсаторна установка на напругу 380 В потужністю 220 кВАр ( схема рис. 11.1 б) .1. Шафа вводу, 2 Шафа з конденсаторами ( 1 шафа зображена зі знятими дверима ), 3. Конденсатор, 4. З’єднувальна шина, 5. Прилади, 6. Лампи, 7. Запобіжник, 8. Ручка включення установки.
Конденсаторна установка на рис.11.5 складається з шафи вводу та двох шаф з конденсаторами, які захищаються автоматичними вимикачами від перевантажень та коротких замикань.
Рис. 11.6 конденсаторна установка на напругу 10 кВ потужністю 450 кВАр. 1. Конденсатор,
2. Шафа конденсаторів, 3. Запобіжник ПК-10, 4. З’єднувальна шина., 5. З’єднання корпусу конденсатора з корпусом установки, 6. захисне огородження установки, 7. Корпус установки,
8. Дверцята.
На рис. 11.6 приведена конденсаторна установка на напругу 10 кВ потужністю 450 кВАр з конденсаторами, які захищені однофазними запобіжниками типу ПК-10. В ККУ передбачається заземлення кожного конденсатора шляхом приєднання його корпусу до металевого каркасу батареї, який підключений до загального контуру заземлення.