Прокладання кабелів у каналах.

Прокладання кабелів в залізобетонних каналах може бути зовнішньої і внутрішньої (рис. 5.11). Цей спосіб прокладки дорожчий, ніж у траншеях. При позацеховій каналізації канали прокладаються під землею на глибині 300 мм і більше. Глибина каналу не більше 900 мм. На ділянках, де можливе розлиття розплавленого металу, рідин або інших речовин, руйнівно діючих на оболонки кабелів, кабельні канали застосовувати не можна.

Рис.5.11. Прокладка кабелів в каналі

Прокладання кабелів у тунелях.

Прокладання в тунелях зручна і надійна в експлуатації, але вона виправдана лише при великому числі (біліше 30 … 40) кабелів, що йдуть в одному напрямку, наприклад, на головних магістралях, для зв’язків між головною підстанцією і розподільчою та інших аналогічних випадках.

Тунелі (рис. 5.12) бувають прохідні висотою 2100 мм і напівпрохідні висотою 1500 мм. Напівпрохідні тунелі допускаються на коротких ділянках (до 10м) у місцях, ускладнюючих проходженнях тунелів нормальної висоти. Глибина закладення тунелю від верху покриття приймається не менше 0,7 м.

Рис. 5.12. Прокладання кабелів у тунелі.

Прокладання кабелів в блоках.

Прокладання кабелів у блоках (рис. 5.13) надійна, але найменш економічна як за вартістю, так і по пропускній здатності кабелів. Вона застосовується тільки тоді, коли за місцевими умовами прокладання неприпустимі більш прості способи прокладки, а саме: за наявності блукаючих струмів, при агресивних ґрунтах, ймовірності розливу по трасі металу або агресивних рідин та і т.д.

Блокову каналізацію кабелів слід переводити в траншею або канал у всіх випадках, коли це можливо за умовами траси. Тип кабельних блоків вибирається залежно від рівня ґрунтових вод, їх агресивності і наявності блукаючих струмів.

Рис. 5.13. Прокладка кабелів в блоках: 1 – кабельний блок, 2 – кабельний колодязь.

Прокладка кабелів на галереях і естакадах.

При великих потоках кабелів доцільно замість тунелів застосовувати для прокладки кабелів відкриті естакади (рис. 5.14) і закриті галереї (рис. 5.15), а також використовувати стіни будівель, в яких немає вибухів та пожеженебезпечних виробництв.

Рис. 5.14. Блоки із залізобетонних панелей:

а – для прокладки в сухих ґрунтах, б – для прокладки у вологих і насичених водою ґрунтах;

1 – цегла; 2 – залізобетонна панель; 3 – фарбувальна гідроізоляція, 4 – бетон, 5 – обклеєна гідроізоляція.

Рис. 5.15. Кабельні естакади:

а – прохідна одностороння на окремій опорі; б – прохідна двостороння;

1 – стаціонарні сонцезахисні панелі; 2 – знімна сонцезахисна панель; 3 – кабельна полка.

Рис. 5.16. Кабельні галереї:

а – одностороння; б – двостороння; 1 – кабельна полка; 2 – сонцезахисні панелі .

Прокладка кабелів на естакадах і в галереях рис 5.16 доцільна: на хімічних, нафтохімічних, металургійних та інших заводах, території яких насичені різними підземними комунікаціями; на підприємствах з великою агресивністю ґрунту; у місцях, де можливе значне скупчення при підземних способах прокладки (канали й тунелі) вибухонебезпечних газів, які тяжчі за повітря.