2. Пропозиція. Крива пропозиції. Нецінові детермінанти пропозиції

Пропозиція (S) - це товари і послуги, які виробники бажають і мають можливість поставити на ринок для продажу.

Величина пропозиції - це кількість товарів і послуг, яка поставлена на ринок виробниками і призначена для продажу за різними цінами в певний період часу.

Закон пропозиції: за інших рівних умов, чим вища ціна товару, тим більша величина його пропозиції, і навпаки.

Графічно закон пропозиції можна представити у вигляді кривої пропозиції (мал. 18.2). Аналітично функція пропозиції від ціни Qs = f(р) виражає залежність величини пропозиції даного товару від його ціни, (де Qs - величина пропозиції, р- ціна даного товару).

Р (ціна)

(( (кількість товару)

Рис. 18.2 - Крива пропозиції. Крім ціни на товар, на пропозиція впливає ще низка чинників, що називаються неціновими детермінантами пропозиції:

- ціни на ресурси;

- технології, що застосовують;

- податки і субсидії для виробників;

- кількість виробників (продавців) на ринку;

- очікування виробників (продавців);

- інші чинники.

Q₂Q1^D QE Q1^S Q2^D Q О1 О_E Q₂ Q

Рис. 18.3 - Рівновага за Вальрасом і за Маршаллом.

3.Ринкова рівновага

Співвідношення величин попиту і пропозиції при певній ціні називається кон'юнктурою ринку. Ринкова кон'юнктура представлена трьома формами: ринкова рівновага, дефіцит і надлишок товару (перевиробництво).

Ринкова рівновага - це ситуація на ринку, коли встановлюється така ціна на товар, за якої величина попиту дорівнює величині. Графічно ринкова рівновага (мал. 4.3) - точка перетину кривих попиту і пропозиції (т. Е), у якій встановлюється рівноважна ціна (Р_Е) і рівноважний обсяг товару (Q_Е).

Дефіцит товару виникає коли на ринку встановлюється ціна нижче рівноважної ціни внаслідок чого величина попиту перевищує величину пропозиції.

Надлишок товару (перевиробництво) спостерігається коли на ринку встановлюється ціна вища за рівноважну ціну і, відповідно величина пропозиції перевищує величину попиту.

Проаналізуємо мал. 18.3: DD-лінія попиту, SS-лінія пропозиції. Абсциси їх точок характеризують відповідно обсяги попиту й обсяги пропозиції, а ординати — ціни попиту і ціни пропозиції. Ринкова рівновага визначається координатами точки перетинання ліній DD і SS, яким відповідають обсяг Qе і ціна Р_Е. Вони мають назву відповідно рівноважний обсяг Qе = Q^D = Q^S) і рівноважна ціна (Р_Е = Р ^D = Р^S). Малюнок ілюструє одиничність ринкової рівноваги (тут лінії попиту та пропозиції перетинаються в єдиній точці). У стані рівноваги ринок збалансований: а ні в продавців, а ні в покупців немає внутрішніх спонукань до його порушення. Якщо реальна ринкова ціна (Р₁) буде вище рівноважної, то при такій ціні обсяг попиту складе Q^D₁ тоді як обсяг пропозиції — Q^S₁. У цьому випадку надлишок пропозиції (Q^S₁ - Q^D₁ ) буде робити понижуючий тиск на ціну Р₁. Якщо ж реальна ринкова ціна виявиться нижче рівноважної, скажемо на рівні P2_, обсяг попиту Q^D₂ виявиться вище обсягу пропозиції Q^S₂. Тут надлишок попиту (Q^D₂ - Q^S₂) буде робити підвищувальний тиск на ціну Р₂. У першому випадку цей тиск буде виявлятися через конкуренцію продавців, у другому — через конкуренцію покупців. Такий підхід до опису рівноваги називають рівновагою за Л.Вальрасом. Існує й альтернативний підхід, відомий як рівновага за А.Маршалом. Суть його в тім, що рівновага на ринку складається не під впливом тиску надлишкового попиту та пропозиції, а під впливом перевищення ціни попиту над ціною пропозиції, або навпаки, ціни пропозиції над ціною попиту, на що продавці реагують відповідно збільшенням чи скороченням обсягу пропозиції. Рівновагу за Маршалом ілюструє правий графік на мал. 18.3.

Розходженню в цих підходах ми зобов'язані «зворотним» розташуванням осей координат на графіках попиту та пропозиції. Сучасна економічна теорія оперує функціями попиту та пропозиції за Вальрасом, а їхніми графічними відображеннями - за Маршалом.

4. Теорія еластичності Еластичність - це ступінь зміни однієї величини під впливом зміни іншої. Виділяють:

1) еластичність попиту за ціною (цінову еластичність попиту) - це

відносна (процентна) зміна його величини при зміні ціни на одиницю (один відсоток) продукції.

Формалізовано це виражається так:

а) еластичність у точці на кривій попиту:

E=| |=| |

б) дугова еластичність (для відрізку кривої попиту):

Е =| |

Відповідно до цього, попит буває:

- нееластичний - знижується менше, ніж на 1% при однопроцентному зростанні ціни на продукцію (Е<1); характерний для дешевих товарів, які не мають близьких замінників тощо;

- абсолютно нееластичний - його величина лишається незмінною при будь-яких змінах ціни товару (попит на лікарські засоби, необхідні для підтримання життєдіяльності людини);

- еластичний - знижується більше, ніж на 1% при однопроцентному зростанні ціни на товар (Е>1); характерний для товарів розкоші та для товарів, які мають багато близьких замінників;

- абсолютно еластичний попит - знижується практично до 0 при незначному підвищенні ціни та навпаки - зростає до нескінченності при зниженні ціни.

2) перехресна еластичність - пов'язана з існуванням сполучених (взаємопов'язаних) товарів:

Е =| |

Якщо Е>0, то товари є субститутами (взаємозамінними); а якщо Е<0, тоді товари є комплементами (взаємодоповнюючими). Фактори, що впливають на еластичність попиту:

- наявність товарів - субститутів (взаємозамінюючих товарів);

- наявність комплементарних товарів (взаємодоповнюючих);

- частка витрат на товар у бюджеті споживача;

- доход споживача;

- фактор часу (у короткостроковому періоді часу попит менш еластичний, ніж у довгостроковому).

3) еластичність попиту за доходом - характеризує ступінь реакції споживача на придбання товару в залежності від зміни величини доходу:

Е =| |, де

І - дохід споживача.

Якщо Е<0, то даний товар є товаром низької якості; якщо 0<Е<1, то товар можна вважати нормальним, а якщо ж Е>1 - товар є високоякісним, тобто при зростанні доходу попит на нього збільшується.

4) цінова еластичність пропозиції характеризує зміну величини пропозиції

товару при однопроцентній зміні ринкової ціни на нього:

Е =| |

Фактори, що впливають на еластичність пропозиції:

- диференціація індивідуальних витрат на різних підприємствах галузі;

- ступінь завантаження виробничих потужностей;

- швидкість переливу капіталів з однієї галузі до іншої;

- фактор часу.

В умовах миттєвого ринкового періоду пропозиція є абсолютно нееластичною (Е=0).

Для короткострокового періоду часу пропозиція більш еластична. Це обумовлене тим, що підвищення попиту призводить не тільки до зростання цін, а й збільшення обсягу виробництва, оскільки фірми встигають змінити певні фактори виробництва у відповідності до попиту.

Для довгострокового періоду пропозиція практично є абсолютно еластичною, тому збільшення попиту призводить до значного зростання пропозиції при постійних цінах або несуттєвому збільшенні цін.