4.Оптимальний споживчий вибір

Раціональний споживач максимізує корисність за наявності певних бюджетних обмежень, тому завданням теорії поведінки споживача є пояснення того, як на його вибір впливають уподобання, дохід і ціни на товари.Сумістимо на одному графіку карту кривих байдужості та бюджетну лінію певного споживача (мал. 17.5).

Оптимальне рішення досягається у точці С, точки дотику найвищої із можливих кривих байдужості і бюджетної лінії, що й означає найбільш високий з можливих рівнів добробуту.

Товар У

-¹-►

Хс Товар Х

Рис. 17.5 - Рівновага споживача.

Рівновага споживача (оптимум споживача) відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні. Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули замінювати його на інший.

Рівновазі споживача можна дати геометричне тлумачення. Якщо рівновага досягається у точці дотику лінії бюджетних обмежень І, до кривої байдужості U₂, то це означає, що у точці Е нахил цих двох ліній збігається (довідково: нахил кривої у будь-якій точці відповідає нахилу дотичної, проведеної до неї у цій точці). Тоді МU_х / МU_у = Р_х / Р_у або МU_х / Р_х = МU_у / Р_у

Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме два види товару таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржинальним принципом рівності зважених граничних корисностей. Він є спільним для обох теоретичних підходів: кардиналістського та ординалістського.

Теорія споживацького вибору має широке практичне застосування. Найпоширенішою сферою її використання є маркетингові дослідження. Прогнозування поведінки споживача, розуміння механізму прийняття ним рішення про вибір того чи іншого набору товарів дають змогу опрацьовувати ефективнішу стратегію фірми та приймати більш обґрунтовані економічні рішення.

Тема 18.Попит, пропозиція та їх взаємодія. Теорія

ЕЛАСТИЧНОСТІ

1 .Попит. Крива попиту. Нецінові детермінанти попиту.

2. Пропозиція. Крива пропозиція. Нецінові детермінанти пропозиції.

3. Ринкова рівновага.

4. Теорія еластичності.

1.Попит. Крива попиту. Нецінові детермінанти попиту

Для того, щоб описати роботу ринкового механізму необхідно проаналізувати одну з фундаментальних ринкових категорій - попит. Попит (D) - це платоспроможна потреба або потреба, забезпечена грошима.

Разом з тим у кожного явища є кількісний бік. Величина попиту - це кількість товарів і послуг, яку бажають і можуть придбати покупці за різними цінами в певний період часу.

Закон попиту є корінною властивістю попиту. Він виявляє зворотну залежність між ціною товару та величиною попиту на цей товар або послугу за решти рівних умов. В основі закону попиту лежать такі положення:

1) Здоровий глузд у поведінці споживача та елементарні спостереження дійсності погоджуються із законом попиту.

2) Споживання підвладне дії принципу поступового зниження граничної корисності, тобто принципу, згідно з яким кожна наступна одиниця даного продукту приносить менше і менше задоволення, а значить, споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що ціна його знижується.

3) Ефект доходу. Вказує на те, що при більш низькій ціні споживач може дозволити собі купити більше даного товару, не відмовляючи собі в придбанні якихось альтернативних товарів. Інакше кажучи, зниження ціни товару збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, а тому він у змозі купити більшу кількість даного товару, ніж раніше (колись). Більш висока ціна призводить до протилежного ефекту.

4) Ефект заміщення. Виражається в тому, що при більш низькій ціні в людини з'являється стимул придбати дешевий товар замість аналогічного, але відносно дорожчого. Споживачі завжди схильні заміняти дорогі продукти більш дешевими.

Ефекти доходу і заміщення поєднуються, а це приводить до того, що у споживача виникає спроможність (здатність) і бажання купувати більшу кількість продукту за більш низькою ціною, ніж за високою. Попит може бути виражений таблично, графічно і аналітично.

Закон попиту: за інших рівних умов, чим вища ціна товару, тим менша величина попиту на нього, і навпаки.

Цю зворотну залежність між ціною і величиною попиту можна зобразити графічно у вигляді кривої попиту (мал. 18.1).

Р (ціна) ▲

(2 (кількість товару) Рис. 18.1 - Крива попиту.

Залежність попиту від ціни може бути виражена аналітично і називається функцією попиту від ціни.

Qd = f(р), де Qd - величина попиту, р - ціна товару.

Крім ціни на товар, на попит впливають і інші чинники, що називаються неціновими детермінантами попиту, та зміщують криву попиту вліво (якщо він зменшується) і вправо (якщо він збільшується):

- кількість споживачів на ринку;

- величина доходів споживачів;

- смаки і уподобання споживачів, на які впливають мода і реклама;

- очікування споживачів;

- ціни на супутні товари: взаємозамінюючі (товари - субститути) і взаємодоповнюючі (комплементарні товари).