- •Тема 17. Корисність економічного блага. Економічний вибір. Аналіз поведінки споживача
- •1. Корисність. Закон спадної граничної корисності
- •2.Споживацькі переваги та криві байдужості
- •4.Оптимальний споживчий вибір
- •Тема 18.Попит, пропозиція та їх взаємодія. Теорія
- •1.Попит. Крива попиту. Нецінові детермінанти попиту
- •2. Пропозиція. Крива пропозиції. Нецінові детермінанти пропозиції
- •3.Ринкова рівновага
2.Споживацькі переваги та криві байдужості
Порядкова теорія є альтернативною до кількісної теорії корисності. Вона була розроблена Ф. Еджуортом, В. Парето, та І. Фішером. У 30-ті роки ХХ ст. завдяки працям Р. Аллена та Дж. Хікса вона стає більш завершеною й найбільш розповсюдженою теорією корисності сучасності.
Сутність порядкового вимірювання корисності полягає в тому, що в ньому використовується не абсолютна (кількісний підхід), а відносна шкала. Споживач не може вимірювати чисельно корисність кожного блага. Він має змогу лише порівнювати альтернативні варіанти задоволення потреб, які приносять йому більшу або меншу корисність.
Споживач, вибираючи блага, керується певними послідовними індивідуальними вподобаннями. Вони формують систему споживацьких переваг, яка базується на таких аксиомах:
• ненасиченість споживача благом: більша кількість товару привабливіша для споживача, ніж менша;
• здатність споживача до упорядкування (ранжирування) благ та їх наборів. Якщо є два набори благ (А і В), то споживач може віддати перевагу А (А > В); В (В >А) або визнати їх рівноцінність (А = В);
• транзитивність: якщо споживач віддає перевагу набору товарів А порівняно з набором В, а набору В порівняно з набором С, то він віддає перевагу набору А порівняно з набором С;
• субституціональність: товари можуть заміщувати один одного у наборах;
• раціональність вибору.
Система переваг дає змогу моделювати оптимальний вибір споживача за порядковою функцією корисності. Згідно з нею споживач завжди може визначити, якому набору благ він віддає перевагу, але не може визначити, наскільки цей набір кращий від іншого.
Графічно система переваг споживача досліджується за допомогою кривих байдужості. Для їх побудови введемо припущення, що споживач формує свій набір лише за рахунок двох товарів (Х і У). Тоді функцію корисності можна подати у спрощеному вигляді: U = f (Qx,Qу).
Крива байдужості для певного споживача - лінія з'єднання точок на площині, що означають однакові за своєю корисністю альтернативні набори благ (мал. 17.2.).
Припустімо, що деякому споживачеві треба вибрати комбінацію двох товарів: X і Y. Тоді будь-яка з можливих комбінацій товарів (наприклад, комбінація А, що містить х1 одиниць товару X та у1 одиниць товару Y) може бути подана у вигляді точки на графіку, де на осі абсцис відкладається кількість одиниць товару X, а на осі ординат - кількість одиниць товару У(мал.17.2).
Кількість
одиниць товару У
Кількість одиниць товару Х
Рис. 17.2 - Крива байдужості.
Крива байдужості відбиває певний рівень задоволення потреб, однак можливий перехід на інший (більш високий або більш низький) рівень споживання, на якому з'являється свій набір комбінацій, що однаковою мірою задовольняє будь-яку потребу. Ця ситуація може бути відбита новою кривою байдужості, розташованою вище або нижче попередньої.
Таким чином, будується карта байдужості, що включає в себе ряд кривих байдужості, де кожна розташована на графіку праворуч і вище, відтворює більш високий рівень задоволення потреб (мал.17.3).
Кількість
Кількість товару X Рис. 17.3 - Карта байдужості.
На графіку зображено чотири криві байдужості, що утворюють частину карти байдужості. Через будь-яку точку в графічному "просторі товарів" може бути проведена відповідна крива байдужості. Споживчі переваги можуть бути повністю пояснені картою байдужості. Так карта забезпечує порядкове ранжування усіх наборів благ, які може вибрати споживач.
Карта кривих байдужості має певні властивості:
1. Набори товарів на кривих, більш віддалених від початку координат, відповідають вищому ступеню споживацького задоволення, ніж ті, що лежать на менш віддалених кривих.
2. Криві байдужості ніколи не перетинаються згідно за принципом транзитивності.
3. Звичайно криві байдужості мають спадний характер.
Гранична норма заміщення (MRS) товаром X товару У - це кількість товару У, від якої споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару X, залишаючись на незмінній кривій байдужості:
MRSxy = - ΔQy / ΔQX | U = const
При пересуванні вниз по кривій байдужості гранична норма заміщення зменшується. В основі цього процесу лежить дія закону спадної граничної корисності. Якщо споживач, вибираючи інший набір, хоче залишитися на тій самій кривій байдужості, то приріст корисності від споживання додаткової одиниці товару X повинен бути рівним зменшенню корисності від споживання товару У: ΔQx • MUx = - ΔQy • MUy => - ΔQy / ΔQx = MUx / MUy = MRSxy
Блага, між якими існують співвідношення виключної замінності у споживанні (досконалі субститути), мають криві байдужості у вигляді прямих ліній, MRS -постійна. Блага, що спільно споживаються для задоволення однієї потреби, в якій вони ніяк не можуть замінити один одного (досконалі комплементарні блага), мають криві байдужості у вигляді прямих кутів, MRS = 0.
З.Бюджетні обмеження
Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань і переваг, а й від бюджету, тобто кількості грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та ціни товарів визначають бюджетні обмеження споживача.
Якщо весь дохід споживач витрачає на придбання товарів Х та У, не робить заощаджень і не залучає попередні збереження, не дає та не бере кредит, то увесь його дохід дорівнюватиме всім його витратам:
I = Рх • Ох + Ру • Оу,
де Рх , Ру - відповідні ціни товарів Х, У.
За цим рівнянням можна визначити альтернативні набори певних товарів, для придбання яких споживач витратить однакові кошти. Бюджетна лінія (лінія бюджетних обмежень) - це геометричне місце точок, що показують набори благ, покупка яких потребує однакових витрат за незмінних цін на блага (мал.17.4).
Товар У
А
Товар Х
Рис. 17.4 - Бюджетна лінія.
Зміна доходу та цін на товари змінює положення бюджетної лінії. Якщо змінюється тільки дохід , то крива пересувається вправо (збільшення) чи вліво (зменшення доходу). Навпаки, якщо змінюється ціна на один чи обидва товари, то це призводить до зміни кута нахилу лінії.
Якщо бюджетна лінія фіксована, то праворуч неї на площині розміщені недосяжні набори, ліворуч - такі, що не вичерпують бюджет.
Побудова кривої байдужості споживача та його бюджетної лінії дає змогу визначитися з положенням рівноваги споживача.
