93. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875р.

Поразка Паризької Комуни призвела до посилення реакції в країні. Було прийнято рі­шення про розпуск Національної гвардії.

Хоча офіційно ще 4 вересня 1870р. була проголошена республіка, питання про форму державної влади залишалося відкритим. У Націо­нальних зборах більшість депутатів становили монархісти, щоправда в їх середовищі не було єдності. Легітимісти намагалися відновити династію Бурбонів, а орлеаністи і бонапартисти неодмінно хотіли ба­чити на престолі представників власних династій. Президентом Третьої республіки в кінці серпня 1871 р. був прого­лошений Тьєр. В травні 1873р. Тьєр пішов у відставку, а президентом більшістю Національних зборів на термін 7р. було обрано бона­партиста Мак-Магона. Після тривалих дискусій більшістю в один го­лос Нац-льні збори прийняли в 1875р. закон, який закріплював буржуазно-парламентарну республіку.

Того ж року була прийнята Конституція. Законодавча влада належала двопалатним Національним зборам. Чоловікам надавалося загальне ви­борче право, вибори були прямими. Сенат міг бути перетворений у суд над президентом за звинуваченнями про посягання на державну безпеку.

Вибори 1875 p., проведені на основі нової конституції, дали пере­вагу республіканцям. Всупереч волі президента Мак-Магона були сформовані республіканські кабінети Дюфора, а згодом - Сімона. У січні 1879p., вичерпавши усі свої можливості, президент пішов у відставку.

Національні збори обрали нового президента У 1884р. було проведено закон, який забороняв навіть ставити на го­лосування питання про скасування р2спубліканської форми правління.

94. Франція у другій світовій війні. Утворення держави Віші

Французький уряд не заважав Гітлеру, проводити політику “невтру-чання”. І лише після нападу фашистської Німеччини 1 вересня 1939 року на Польщу уряд Франції (без санкції Національних зборів Третьої республіки) оголосив війну Німеччині. У травні 1940 року німецько-фашистські війська перейшли в наступ на Західному фронті. Французька армія зазнала поразки. Двадцять другого червня 1940 року Франція капітулювала.

Після капітуляції більша частина Франції була окупована фашистською Німеччиною. У частині південних і південно-східних районів, де збереглися інститути французької державності, утворилася «держава Віші» - за назвою курортного містечка, де містилася резиденція уряду.

Після окупації німцями Парижа уряд Франції продовжував роботу у місті Бордо. У червні 1940 було прийняте рішення про підписання сепаратного перемир'я з ворогом. Перемир'я було підписано 22 червня 1940 року.

У липні 1940 року Національні збори та уряд переїхали до курортного містечка Віші. Маршал Анрі Філіпп Петен (голова Ради міністрів з 16 червня 1940) отримав диктаторські повноваження. Вішистський уряд утворив так звану Французьку державу. Він фактично контролював лише південь Франції. Але навіть у сфері свого впливу він мав виконувати вимоги Німеччини. Не менше мільйона французьких військовополонених залишаюлися у німецьких концтаборах.

Це була маріонеткова держава, яка, за задумом гітлерівців, мала нейтралізувати І французький флот, і колоніальні війська. У листопаді 1942 року гітлерівці ввели свої війська на територію Віші і ліквідували залишки «вішійської державності», а разом тим і Третьої республіки.