2. Форми суспільного виробництва ( натуральне і товарне) та їх характеристика.

Виробництво – це вплив людини на економічні ресурси з метою надання їм якостей і форм придатних для задоволення потреб. Виробництво завжди суспільний процес. Оскільки люди вступають при цьому у спільну економічну діяльність, а тому виробництво – це процес суспільної праці. Історично першою формою організації господарської діяльності було натуральне виробництво – це такий тип господарювання, при якому продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробника, тобто для внутрігосподарського споживання. Характерних рисах: 1)- замкнутість виробництва – кожна господарська одиниця є самодостатньою, тобто здійснює всі види робіт для забезпечення себе всім необхідним; 2) консерватизм – дуже повільні технічні, технологічні, організаційні зміни, оскільки натуральне господарство базувалось на традиційності форм, методів виробництва, постійному характері продукції тощо; 3) слабо виражений поділ праці і відсутність обміну – це проявляється в обмеженості видів діяльності, спеціалізації виробників і безпосереднього зв’язку між виробником і споживачем; 4) обмежена мета виробництва – задоволення незначних за обсягом, одноманітних і примітивних за характером потреб.

Товарне виробництво – такий тип організації господарської діяльності, при якому продукт праці призначений не для власного споживання, а для обміну на продукти інших виробників. Основними рисами товарного господарства є:1) відкритість економічних зв’язків; 2)розвинутий поділ праці; 3)зв'язок між суб’єктами господарювання є опосередкований, тобто через ринок; 4)сприйняття нового, оскільки наявність конкуренції стимулює до постійних техніко-організаційних та інших змін; 5) наявність обміну, який: виступає як умова поділу праці; забезпечує кооперацію виробництва; дає можливість економічним суб’єктам отримувати необхідні товари; встановлює порядок взаємодії виробника і споживача та ін.

2. Гроші: концепції виникнення, сутність, функції. Еволюція грошей.

Гроші – це особливий товар який виконує роль загального еквівалента.

Найповніше суть грошей розкривається через їхні функції. Марксистська теорія виділяє п’ять функцій грошей: гроші як міра вартості, засобів обігу, засіб нагромадження, засіб платежу, як світові гроші. Економічна думка Заходу зосереджує увагу лише на трьох функціях: міра вартості, засіб обміну та засіб нагромадження.

1. Функція грошей як міри вартості означає, що вони вимірюють вартість товарів. Грошовий вимір вартості товарів називається ціною. Таким чином, тільки завдяки грошам ми можемо судити про ціну того чи іншого товару. Функцію міру вартості гроші виконують через масштабі цін. Масштаб цін – це певна вагова одиниця грошового металу, прийнята за грошову одиницю у певній країні.

2. Функція засобу обігу – гроші виступають посередником в обміні товарів ( Т - Г – Т). Дану функцію гроші виконують миттєво, а тому виникає можливість зміни повноцінних грошей ( золота, срібла ) їх символами - паперовими грошима.

3. Функція засобу платежу виконується грошима в умовах погашення різних боргових зобов’язань: кредит, сплата податків, виплата заробітної плати тощо

4. Функція засобу нагромадження означає, що гроші покидають сферу обігу і перетворюються в скарб.

5. Функція світових грошей полягає в обслуговуванні світових торгівельних, кредитних та платіжних відносин між державами і господарюючими суб’єктами.

Концепції виникнення грошей: раціоналістична(результат домовленості людей для облегшення обміну) та еволюційна (гроші у своєму розвитку приймали шлях який можна зобразити так: товарні гроші металеві гроші паперові гроші кредитні гроші електронні гроші). Гроші у вигляді товарів існували дуже давно, ними ставали найпоширеніші продукти: худоба, риба, чай тощо. Пізніше з'являються металеві гроші у вигляді злитків і монет. Монета – зливок грошового металу певної ваги, форми, проби, номіналу, узаконений державою як засіб обігу. до XX ст. в обігу були повноцінні золоті і срібні монети. У XX ст. з'явилися білонні монети – неповноцінна розмінна монета, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного в неї металу та витрат на їх чеканку. Недоліки монет як грошей призвели до появи нової форми грошей – паперових. Паперові гроші – грошові знаки, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, наділені державною владою примусовим курсом обігу. Кредитні гроші – знаки вартості , які функціонують на основі кредитної угоди й виражають відносини між кредитором і боржником. До кредитних грошей відносяться: вексель, чек, банкнота, , кредитна картка, електронні гроші. Електронні гроші — це різновид депозитних грошей, які існують у пам'яті комп'ютерів і здійснюють свій рух автоматично з допомогою комп'ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків. Носієм електронних грошей є пластикова картка — іменний грошовий документ, що видасться банком власнику поточного рахунку.