- •1.»Міжнародна економіка» як наука і учбовий предмет
- •2.Міжнародна економічна система :сутність та структура.
- •3.Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних відносин.
- •4.Середовище мев, його структуризація й особливості.
- •5.Правове регулювання мев на національному ,міжнародному і наднаціональному рівні.
- •6. Світовий ринок ,його структура та ключеві характеристики.
- •7.Міжнародний поділ праці й еволюція теорії мев.
- •8.Розвиток неофактичних і неотехнологічних моделей. Теорії міжнародних валютних відносин.
- •10.Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства.
- •11.Місце міжнародної торгівлі в мев.
- •12. Види сучасної міжнародної торгівлі
- •13. Методи міжнародної торгівлі
- •14.Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин.
- •Тарифне регулювання міжнародної торгівлі
- •15. Світовий ринок товарів та послуг та особливості його розвитку в сучасних умовах
- •16. Світова організація торгівлі (сот)
- •19. Характерні риси сучасного етапу міжнародного руху капіталів
- •21.26.Світовий фінансовий ринок,його структура,тенденції розвитку.
- •22. Проблема заборгованості та можливі шляхи її розвязання.
- •24.Міжнародний кредит та його функції в сучасній економіці.
- •25. Форми та види міжнародного кредиту.
- •27.Основні світові фінансові центри.
- •28.Україна в міжнародних кредитних відносинах.
- •29.Сутність і основні види міжнародної міграції робочої сили.
- •30.Особливості формування та розвитку світового ринку праці.
- •31. Регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •32.Економічні та соціальні наслідки міжнародної трудової міграції.
- •33.Україна у світових міграційних процесах.
- •34.Поняття валюти та її види. Конвертованість валюти.
- •1) Емітента валютних коштів валюта поділяється на:-Національна валюта -Іноземна валюта -Міжнародна (регіональна) валюта
- •2) Ступеню конвертування валют-Вільно конвертовані валюти -Частково конвертовані валюти -Неконвертовані валюти
- •35.Валютний паритет і валютний курс.
- •36. Еволюція світової валютної системи.
- •37.Структура сучасної валютної системи.
- •Основні елементи світової валютної системи: Резервні валюти, міжнародні рахункові валютні одиниці ,
- •39.Валютні ринки, їх види та структура.
- •40. Місце України в світовій валютній системі.
- •41.Поняття міжнародних розрахунків.
- •42.Типи,види і форми міжнародних розрахунків.
- •1.Авансова оплата
- •4. Відкритий банківський рахунок
- •43. Порівняльна характеристика форм міжнародних розрахунків.
- •Структура платіжного балансу:Торговельний баланс,Баланс послуг та некомерційних платежівБаланс руху капіталів і кредитів, Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту.
- •45.Платіжний баланс України,стан,структура,динаміка.
- •47. Шляхи формування і фактори ефективності регіональних міжнародних інтеграційних угрупувань.
- •49.Європейські інтеграційні процеси.
- •50.Північноамериканська економічна інтеграція.
- •51.Економічна інтеграція у Латинській Америці.
- •52. Потенціал і особливості регіональної інтеграції країн Азії і Африки.
- •53. Передумови ,особливості та шляхи інтеграції.
- •56.Глобалізація світової економіки позитивні та негативні риси.
- •57.Глобальні проблеми людства.
- •58.Сутність і мотивація міжнародного бізнесу.
- •59.Типи і види міжнародного бізнесу.
- •60.Проблеми і перспективи розвитку міжнародного бізнесу в Україні.
13. Методи міжнародної торгівлі
Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди). В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі:1)торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем)А і В – суб’єкти МЕВ2)через посередниківА і В – суб’єкти МЕВ,П – посередник
При торгівлі першого напряму виникає визначена фінансова користь, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижується ризик і залежність результату комерційної діяльності від можливої недбалості чи недостатньої компетенції посередницької організації. Цей метод також дозволяє постійно знаходитись на ринку, враховувати його зміни і своєчасно на них реагувати. В той же час використання торгівлі другого напряму передбачає наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду. В протилежному випадку фінансові витрати не тільки не скоротяться, але можуть сильно зрости. Крім того, міжнародна торгівля в порівнянні з внутрішньою є більш ризикованою, що обумовлено економічними, політичними, правовими та соціальними умовами в різних країнах, їхніми традиціями та звичаями, а також великими відстанями між партнерами. В результаті часто буває доцільним, а іноді просто необхідно використовувати посередників для проведення міжнародних торговельних операцій.
В результаті часто буває доцільно, а іноді просто необхідно, використовувати посередників для проведення міжнародних торговельних операцій.
Переваги залучення посередників:-підвищують оперативність збуту;-підвищення прибутку за рахунок прискорення обігу капіталу;-посередники знаходяться ближче до покупця;-підвищується конкурентоспроможність товарів за рахунок можливості післяпродажного сервісу;-являються джерелом первинної інформації про рівень якості і конкурентоспроможності товарів.
У межах торгівлі через посередників визначають такі види посередницьких операцій і відповідні їм види угод:-операції з перепродажу;-комісійні операції;-агентські операції (агентські угоди);-брокерська операція.
Як правило, ті чи інші посередницькі операції виконують ті чи інші посередницькі фірми. Серед них:-торгові дома;-експортні фірми;-імпортні;-оптові;-роздрібні фірми;-дистриб’ютори;-комісійні;-агентські;-брокерські -фектори тощо.
Сучасними особливостями діяльності посередницьких фірм в МТ є: укрупнення, транснаціоналізація;-спеціалізація (за товарами, видами діяльності, послугами, угодами);-підпорядкування невеликих посередницьких фірм крупним виробникам-підпорядкування малих і середніх виробників крупним торговельно-посередницьким корпораціям.
Серед посередників можна виділити так званих інституціональних посередників, до яких відносять товарні біржі, аукціони та міжнародні торги (тендери).
14.Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин.
Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів:
тарифне регулювання;
нетарифне регулювання.